Справа № 489/1576/23
Номер провадження 2/489/1065/23
Ухвала
19 червня 2023 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі учасників справи,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової товарознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального відділення про визнання зобов'язання виконаним,
встановив:
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального відділення про визнання зобов'язання виконаним.
Свої вимоги мотивував тим, що 30.05.2008 між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено Кредитно-заставний договір № NKSDAA000097571, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 18 678,29 дол. США на придбання автомобіля. В якості забезпечення виконання ним зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 було передано АТ КБ «ПриватБанк» в заставу автомобіль Opel Vivaro, 2005 р.в. В зв'язку із фінансовою кризою та погіршенням матеріального стану, позивач не мав можливості оплачувати кредит, в результаті чого утворилась кредитна заборгованість. Банком було запропоновано ОСОБА_1 повністю виконати свої зобов'язання за кредитним договором шляхом продажу предмета застави. При цьому його було запевнено, що отримані від продажу автомобіля кошти повність покриють заборгованість за кредитом. В зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 уповноважив представників банку продати автомобіль від його імені.
В подальшому позивач дізнався, що банк без його згоди продав автомобіль за заниженою ціною, після чого звернувся до суду з позовом про стягнення з нього кредитної заборгованості. Вважає такі дії банку протиправними та зазначає про те, застава забезпечувала вимоги кредитора в повному обсязі, а тому після відчуження предмету застави (вищевказаного автомобіля) його зобов'язання перед банком за кредитно-заставним договором № NKSDAA000097571 від 30.05.2008 виконані в повному обсязі.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні.
До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було долучено клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання:
- яка була ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro, 2005 р.в., державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 станом на 24.06.2009?
- яка була ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro, 2005 р.в., державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , на час складання Звту про експерту оцінку транспортного засобу від 12.11.2009 Банку?
- чи була правильно оцінена ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro, 2005 р.в., державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 у Звіті про експерту оцінку транспортного засобу від 24.06.2009 АТ «ПриватБанк»?
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, 15.06.2023 від нього на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому банк позов не визнав, просив застосувати до позовних вимог строки позовної давності. До відзиву додані докази його направлення позивачу 14.06.2023.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі, є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
За такого, оскільки жодна із сторін, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання, суд вважає за доцільне розглянути клопотання позивача за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
У відповідності до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд, згідно зі статтею 104 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до положень ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Враховуючи предмет та підстави позову, визначені позивачем ОСОБА_1 , дослідивши аргументи в клопотанні про призначення експертизи, якими він обґрунтовує необхідність призначення по справі експертизи, суд вважає клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що банком надано докази про надіслання відзиву позивачу лише 14.06.2023 з метою дотримання прав позивача на подачу відповіді на відзив та відповідача - на подачу заперечення на відповідь на відзив, суд вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання до 20.07.2023 до 09.00 год.
Керуючись статтями 49, 103, 104, 197, 223, 259-261 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової товарознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального відділення про визнання зобов'язання виконаним - відмовити.
Відкласти підготовче судове засідання до 20.07.2023 до 09.00 год., про що повідомити сторони у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 19.06.2023.
Суддя Г.А. Микульшина