Справа № 477/1345/23
Провадження № 1-кс/477/579/23
(повний текст)
16 червня 2023 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Камка Корюківського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
До слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту на стадії досудового слідства відносно підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231522300000222 від 16 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 16 квітня 2023 року в період часу між 18:00 до 18:30 години ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні дачного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки та брижі тонкої кишки.
17 квітня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 18 квітня 2023 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування, з 17 квітня 2023 року по 17 червня 2023 року включно, заборонено залишати місце свого постійного проживання, за виключенням приміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги та підозрюваний зобов'язаний прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою. Крім цього на нього покладені додаткові обов'язки.
Посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, просив продовжити підозрюваному раніше обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 3 місяців, в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8-ми років, і розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі доведення його винуватості, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування. Свідки у справі являються мешканцями одного СВТ «Вимпел» та сусідами підозрюваного і йому відоме їх місце проживання, внаслідок чого він може впливати на свідків, а з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: вчинення тяжкого злочину, пов'язаного з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень за малозначних підстав існує ризик вчинення підозрюваним аналогічних злочинів. Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів вважає недоцільним.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в цілому не заперечували проти задоволення клопотання, але просили застосувати нічний домашній арешт.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За положеннями ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною першою статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231522300000222 від 16 квітня 2022 року, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент його заподіяння.
17 квітня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 18 квітня 2023 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування, з 17 квітня 2023 року по 17 червня 2023 року включно, заборонено залишати місце свого постійного проживання, за виключенням приміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги та підозрюваний зобов'язаний прибути до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою. Крім цього на нього покладені додаткові обов'язки.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: електронними рапортами, випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 , оглядом місця події від 16 квітня 2023 року, протоколами допитів потерпілого та свідків.
При цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
Відповідно до класифікації, наведеної у ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбаченого статтею 177 КПК України ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі доведення його винуватості.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведений вказаний у клопотанні ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий, а вказана у клопотанні тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, як підстава для існування вказаного ризику, не може бути єдиним та достатнім доказом на підтвердження існування вказаного ризику.
Підозрюваний ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, не одружений, раніше не судимий, лікувався стаціонарно в наркологічному відділенні у 2021 році, неодноразово лікувався у психіатричному відділенні, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований з 1981 року, має матір похилого віку. Дані, які б негативно характеризували підозрюваного, в матеріалах клопотання відсутні.
Відповідно до статті 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Зазначені запобіжні заходи є альтернативними.
Згідно зі статтею 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною п'ятою статті 181 КПК України передбачено право працівників органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії (стаття 195 КПК України).
Оцінивши наявні ризики та обставини справи, з огляду на приписи частини першої статті 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена за умови застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 176-178, 181, 193-195, 196, 309, 372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120231522300000222 від 16 квітня 2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, раніше обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, з 16 червня 2023 року по 17 липня 2023 року включно, з продовженням виконання підозрюваним покладених на нього ухвалою слідчого судді від 18 квітня 2023 року обов'язків, а саме:
цілодобово не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги;
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 6 ст. 195 КПК України відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали по 17 липня 2023 року включно.
Повний текст ухвали складений 19 червня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1