79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" червня 2023 р. Справа №909/197/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Костерева О.А.
розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради від 21.04.2023 за №295
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 (повний текст ухвали складено 03.04.23, суддя Горпинюк І.Є) про залишення позовної заяви без розгляду
у справі № 909/197/23
за позовом Комунального підприємства «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради, м. Калуш
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш
про зобов'язання укласти договір на очищення господарсько-побутових стічних вод
за участю представників:
від позивача - не з'явились;
від відповідача - Бойко З.Р.
1 березня 2023 Комунальне підприємство (далі КП) «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Карпатнафтохім» укласти договір на очищення господарсько-побутових стічних вод в редакції позивача.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2023 позовну заяву КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/197/23; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2023 о 10:30 год. в приміщення Господарського суду Івано-Франківської області.
28.03.2023 на електронну пошту місцевого господарського суду від позивача надійшло клопотання (скріплене електронним цифровим підписом директора), в якому зазначено, що Шевчук Петро Васильович, як директор КП «Калуська енергетична компанія», і як єдиний уповноважений представник підприємства, не зможе взяти участь у судовому засіданні по даній справі, так як у нього, як директора підприємства, є необхідність у вирішенні важливих питань щодо роботи підприємства задля інтересів споживачів комунальних послуг, у зв'язку із якою бути присутнім на засіданні суду, призначеному на 29.03.2023 не зможе, а тому просить відкласти розгляд справи на іншу, зручну для суду дату і час.
В підготовче засідання 29.03.2023 сторони участі уповноважених представників не забезпечили.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 позовну заяву КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради до відповідача ТОВ «Карпатнафтохім» про зобов'язання укласти договір на очищення господарсько-побутових стічних вод у редакції позивача залишено без розгляду, з огляду на те, що до клопотання про відкладення не було додано жодних доказів на підтвердження поважності причин для неявки директора позивача в підготовче засідання 29.03.2023, а наведені позивачем у клопотанні загальні формулювання суд визнав такими, що не підтверджують наявності у позивача поважних причин для неявки в підготовче засідання.
Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, позивач оскаржив таку в апеляційному порядку, звернувшись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скарго, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023, а справу № 909/197/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі, серед іншого, позивач зазначає, що в даному випадку була перша неявка позивача в підготовче засідання, перед яким було направлено клопотання про відкладення розгляду справи, відтак вважає, що місцевий господарський суд припустився надмірного формалізму та дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду. Разом з тим, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на поважність причини неявки в судове засідання, що полягала в участі директора підприємства критичної інфраструктури, який є єдиним представником позивача, в засіданні міської комісії 29.03.2023 в приміщенні виконавчого комітету Калуської міської ради. Позивач стверджує, що звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи об'єктивно не міг долучити докази, які підтверджували його участь у проведенні оперативної наради, оскільки таке клопотання було подано ним заздалегідь до засідання. На підтвердження вказаних обставин, до апеляційної скарги апелянт долучив копію листа КП «Калуської енергетичної компанії» до Калуської міської ради від 12.04.2023 за вих.№ 214 та копію листа виконавчого комітету Калуської міської ради від 17.04.2023 за вих.№ 2125/02-32/13.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 справу за № 909/197/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради поновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 у справі № 909/197/23, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.
Після надходження на адресу суду апеляційної інстанції матеріалів справи № 909/197/23, ухвалою суду від 10.05.2023 апеляційну скаргу КП «Калуська енергетична компанія» призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год 00 хв. 08.06.2023.
8 червня 2023 об 11 год. 17 хв. канцелярією Західного апеляційного господарського суду зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло електронною поштою від позивача за електронним підписом директора підприємства Петра Шевчука. У вказаному клопотанні позивач зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та арґументи, які були наведені ним, підтримує повністю. Проте, у зв'язку з тим, що директор Шевчук П.В. є єдиним уповноваженим представником підприємства не може взяти участь у судовому засіданні, оскільки перебуває у відпустці з 05.06.2023 по 04.07.2023, таким чином просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу, зручну для суду, дату та час.
Відповідач вимоги ухвали суду від 01.05.2023 в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав, однак його представниця, що прибула в судове засідання, заперечила проти відкладення розгляду справи покликаючись на зловживання позивачем своїми процесуальними правами та висловила свої міркування і заперечення на апеляційну скаргу.
Враховуючи строк, визначений ч. 2 ст. 273 ГПК України, для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, приймаючи до увагу ту обставину, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.05.2023 явка уповноважених представників була визнана на власний розсуд, приймаючи до уваги висловлені представницею позивача заперечення та доводи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що КП «Калуська енергетична компанія» ініціювала судовий спір з вимогою про зобов'язання ТОВ «Карпатнафтохім» укласти договір на очищення господарсько-побутових стічних вод в редакції позивача.
Суд першої інстанції своєю ухвалою від 02.03.2023 прийняв позовну заяву КП «Калуська енергетична компанія» до розгляду, відкрив провадження у справі № 909/197/23 та ухвалив здійснювати розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження, а також призначив підготовче судове засідання на 29.03.2023. Водночас, у вказаній ухвалі суд роз'яснив сторонам їх процесуальні права, зокрема, право представників сторін приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
З матеріалів справи вбачається, що сторони не забезпечили участі уповноважених представників в підготовче судове засідання 29.03.2023, хоча, як встановив суд, були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Натомість, позивач 28.03.2023 надіслав на електронну адресу місцевого господарського суду скріплене електронним цифровим підписом директора підприємства Петра Шевчука клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи свою неможливість прибуття в судове засідання 29.03.2023 тим, що у директора Шевчука П.В., як єдиного уповноваженого представника підприємства, є необхідність у вирішенні важливих питань щодо роботи підприємства задля інтересів споживачів комунальних послуг.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
У частині 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання без поважних причин є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача без поважних причин у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Волночас, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі N 910/16978/19.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21: «у теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.»
Верховний Суд у пункті 8.6 вказаної постанови зазначив, що якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Здійснивши перегляд клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає, що позивачем не наведено конкретних та об'єктивних обставин, які перешкоджали йому взяти участь у підготовчому судовому засіданні та акцентує, що вказане клопотання про відкладення не підтверджено належними та допустимими доказами поважності причин неявки представника позивача. Разом з тим, судова колегія критично оцінює доводи апелянта про неможливість завчасного (28.03.2023 - дата подання клопотання про відкладення) повідомлення суд першої інстанції про участь директора підприємства в оперативній нараді, яка відбувалася 29.03.2023 в приміщенні виконавчого комітету Калуської міської ради, з підтверджуючими документами. Долучені до апеляційної скарги позивачем докази на підтвердження поважності причин неявки в підготовче засідання - листи за вих № 214 від 12.04.2023 та за вих № 2125/02-32/13 від 17.04.2023 відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки такі не були предметом розгляду судом першої інстанції.
Отже, з огляду на вказані обставини, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені позивачем у клопотанні про відкладення доводи є загальним формулюванням та не свідчать про поважність причин його неявки в підготовче засідання. Відтак, встановивши, що позивач був належним чином повідомлений судом, у встановленому законом порядку про дату, час і місце підготовчого засідання; не з'явився в таке засідання; повідомлені позивачем, як причини неявки в судове засідання визнані не поважними; позивач не подав суду заяви про розгляд справи (проведення підготовчого засідання) за його відсутності, місцевий господарський суд, в силу приписів ч. 4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, правомірно дійшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Поруч з наведеним, судова колегія вважає за доцільне зазначити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право на повторне звернення до суду (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 про залишення позову у справі № 909/197/23 без розгляду залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства «Калуська енергетична компанія» Калуської міської рад - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
повний текст постанови складено 19.06.2023
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік