23.05.2023 Справа № 756/1503/23
Унікальний № 756/1503/23
Провадження № 2/756/2233/23
23 травня 2023 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Любін А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратив право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи заявлені вимоги наступним.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва ун. №755/7129/22 від 07.11.2022.
У цій квартирі зареєстроване місце проживання відповідача у справі - ОСОБА_2 .
Відповідач не є членом сім'ї позивача, не проживає за зареєстрованою адресою понад один рік, в утриманні житла участі не бере, його особистих речей в квартирі не має, проте зареєстроване місце проживання відповідача за вищевказаною адресою обмежує позивачку у здійсненні права власності, порушує її право як власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй майном.
З цих підстав, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 16.03.2023 року звернувся до суду із заявою, в якій позовні вимоги визнав і не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначив, що в спірній квартирі давно вже не проживає та це житло йому не потрібне.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва ун. №755/7129/22 від 07.11.2022, що набрало зпконної сили.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який не є членом сім'ї позивача, не проживає за зареєстрованою адресою понад один рік, в утриманні житла участі не бере, його особистих речей в квартирі не має.
Ці обставини визнаються відповідачем, а тому в силу положень ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Згідно ст.150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і мають право розпоряджатись цією власністю на власний розсуд.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, що зазначені вище.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Майбоженко