Справа № 761/26123/21
Провадження № 2/756/798/23
16 травня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг», про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує серед іншого тим, що 22 грудня 2006 року між ним та TOB «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір №331-06-И, відповідно до п. 2.1 якого Банк надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 74500 доларів США з оплатою 12 % річних, для придбання однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а він зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси до 21 грудня 2026 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на Позичковий рахунок щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця у складі щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 830,54 доларів США, у складі якого також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами. Відповідно до п. 5.1 Договору «Забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава придбаної однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , позичальник зобов'язується в день отримання Кредитних ресурсів укласти з банком договір застави (іпотеки) одночасно з укладанням договору купівлі-продажу зазначеної нерухомості. Одночасно із кредитним та іпотечним договорами були укладені три договори поруки, а саме договір поруки №331-06-П1 від 22.12.2006, №331-06-П2 від 22.12.2006, №331-06-П3 від 22.12.2006 із поручителями громадянами України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Станом на дату подання позовної заяви позивачем зобов'язання за даним кредитним договором не виконані, на позивача та поручителів відкриті виконавчі провадження: НОМЕР_2 від 03.01.2019 відносно боржника ОСОБА_1 , НОМЕР_4 від 23.02.2015 відносно боржника ОСОБА_3 , НОМЕР_5 від 23.02.2015 відносно боржника ОСОБА_2 , НОМЕР_3 від 19.02.2015 відносно боржника ОСОБА_4 . Станом на сьогодні судове рішення виконується, але не виконано у повному обсязі. 12 жовтня 2020 року позивачем та поручителями за кредитним договором було отримано повідомлення про заміну кредитора та іпотекодержателя, у якому повідомлялося, що 14.09.2020 відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю ПАТ «Банк «Фінанси тa Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот №GL3N219036. Переможцем аукціону визначено TOB «Олком-Лізинг». 09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та TOB «Олком-Лізинг» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступив Новому кредитору належні банку права вимоги, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або поручителів, зазначених у Додатках №1, 2 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами застави та договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатках №1, 2 до цього Договору». У даному повідомленні також було зазначено, що станом на день повідомлення загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №331-06-И від 22.12.2006 перед TOB «Олком-Лізинг» становить 4 146 468,90 гривень. У той же час розмір заборгованості, визначений судовим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.10.2014 становить 1226538,24 грн., що майже у чотири рази менше, ніж сума, яка зазначена у повідомленні від 12.10.2020 від TOB «Олком-Лізинг». Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13.04.2021 змінено кредитора у виконавчому провадженні на TOB «Олком-Лізинг». Позивач вважає, що договір про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком Лізинг», порушує його права у контексті визначеної суми заборгованості, можливості сплачувати заборгованість у валюті, встановленій кредитним договором, та можливості приймати TOB «Олком-Лізинг» платежі у валюті з огляду на відсутність у останнього ліцензії на здійснення валютних операцій, вважає, що цей договір від 09.10.2020 за своєю природою є договором факторингу, а тому на дату укладання договору TOB «Олком-Лізинг» повинен був мати ліцензію на здійснення валютних операцій, яка за відомостями Національного Банку України відсутня у TOB «Олком-Лізинг», а тому останній не мав набути права вимоги за валютним кредитним договором. Також зазначається, що TOB «Олком-Лізинг» безпідставно збільшено розмір заборгованості, що підлягає сплаті на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020. Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 09.10.2020 у частині передання права вимоги ТОВ «Олком Лізинг» за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006; припинити будь-які правовідношення, які виникають між позивачем, ТОВ «Олком Лізинг», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 у частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006 та стягнути з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2021 справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг» про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення направлено за підсудністю для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
04.05.2022 на адресу суду від представника відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Плачинди К.О. надійшли пояснення на позовну заяву.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2022 задоволено клопотання представника відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Плачинди К.О. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг» про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17).
19.08.2022 до суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі.
19.09.2022 на адресу суду представником відповідача TOB «Олком-Лізинг» надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, просить відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 12.10.2022 підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення, - закрито, призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся. 23.06.2022 позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уповноваженого представника у засідання суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, 16.05.2023 представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, у задоволенні позову просив відмовити.
Відповідач ТОВ «Олком Лізинг» уповноваженого представника у засідання суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, 16.05.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Як убачається із матеріалів, 22.06.2006 між ОСОБА_1 (далі - позичальник) та TOB «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) було укладено кредитний договір №331-06-И за умовами якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 74500 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот) доларів США з оплатою 12 процентів річних, для придбання однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-33, том 1).
Відповідно до п. 5.1 Договору, забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава нерухомості (іпотека): однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,00 кв.м., житловою площею - 15,00 кв.м. Позичальник зобов'язується в день отримання Кредитних ресурсів укласти з банком договір застави (іпотеки) одночасно з укладанням договору купівлі-продажу зазначеної нерухомості.
З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання між TOB «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 22.12.2006 укладено договір іпотеки, відповідно до якого враховуючи, що іпотекодавець за рахунок кредиту, отриманого на підставі кредитного договору №331-06-И від 22.12.2006 від іпотекодержателя, набув у власність нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Степаненко В.Д. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.12.2006 за реєстровим номером 2619, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22.12.2006 за реєстровим номером 1819885 та керуючись положеннями ст.18 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких у разі якщо іпотекою забезпечується повернення кредиту для придбання нерухомого майна яке передається в іпотеку договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно, уклали цей іпотечний договір на умовах, передбачених цим договором, іпотекодавець передає в заставу (іпотеку) іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_2 (а.с.34-37, том 1).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно зі вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит", делеговано їй відповідні повноваження ліквідатора банку.
14.09.2020 відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю ПАТ «Банк «Фінанси тa Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот №GL3N219036. Переможцем аукціону визначено TOB «Олком-Лізинг».
09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісний кредитор) та TOB «Олком-Лізинг» (новий кредитор), відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-09-03-000024-b від 14.09.2020, укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "Банк «Фінанси та Кредит» відступило на користь ТОВ «Олком-Лізинг», зокрема право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 грудня 2006 року № 331-06-И та до боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за договорами поруки від 22 грудня 2006 року № 331-06-П1, № 331-06-П2 та № 331-06-П3 (а.с.216-221, том 1).
Цього ж числа, 09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісний кредитор) та TOB «Олком-Лізинг» (новий кредитор), відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-09-03-000024-b від 14.09.2020, укладено Договір про відступлення прав вимоги за договороми іпотеки та застави, згідно з умовами якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступило на користь ТОВ "Олком-Лізинг", зокрема право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором іпотеки від 22 грудня 2006 року б/н (а.с.222-226, том 1).
Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 передбачено, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, право одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців/заставодавців, зазначених у Додатках № 1, № 2 до цього договору, у порядку, визначеному основними договорами, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ЦК України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків тощо), що випливають з умов основних договорів, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки/застави та додатках до цих договорів, зазначених у Додатках № 1, № 2 до цього договору, тощо. Розмір заборгованості за основними договорами, права вимоги за якими переходять до нового кредитора, вказані у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.
Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору та інших договорів, які будуть укладені з метою виконання умов протоколу електронного аукціону від 14 вересня 2020 року № UA-EA-2020-09-03-000024-b, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 28005000,00 грн, без ПДВ, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачена новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (п. 4 договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020).
Відповідно до платіжного доручення від 07.10.2020 № 7 ТОВ «Олком Лізинг» було перераховано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» оплату за придбання лоту (кредитний портфель з 224 кредитних договорів фіз. осіб, згідно протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-09-03-000024-b від 14.09.2020) у розмірі 28005000,00 грн.(а.с.227, том 1).
Згідно акта від 09.10.2020 приймання та передачі до договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020, банк передав, а ТОВ «Олком Лізинг» прийняв договори та документи, права вимоги за якими відступаються відповідно до договору (а.с.228-231, том 1).
12.10.2020 ОСОБА_1 та поручителям за кредитним договором № 3331-06-И від 22.12.2006, та за договорами поруки №331-06-П1 від 22.12.2006, №331-06-П2 від 22.12.2006, №331-06-П3 від 22.12.2006 було надіслано повідомлення про заміну кредитора та іпотекодержателя, у якому зазначено, що 14.09.2020 відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю ПАТ «Банк «Фінанси тa Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот №GL3N219036. Переможцем аукціону визначено TOB «Олком-Лізинг». 09.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та TOB «Олком-лізинг» було укладено Договір про відступлення прав вимоги (а.с.39, том 1).
У повідомленні TOB «Олком-Лізинг» зазначено, що загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 3331-06-И від 22.12.2006 становить 4146468,90грн, яку запропоновано сплатити (а.с. 39-40, том 1).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.04.2021, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк "Фінанси та Кредит» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» у виконавчих провадженнях № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у цивільній справі № 756/4689/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 грудня 2006 року № 331-06-И (а.с. 82-98, том 1).
Спір між сторонами виник з приводу наявності правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 у частині передання права вимоги ТОВ «Олком Лізинг» за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006 та похідні від цих вимог, припинення будь-яких правовідношень, які виникають між позивачем, ТОВ «Олком Лізинг», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 у частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, законодавством передбачений перелік підстав для визнання правочину недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Судом встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки відбулося в межах процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Пунктом 5.11. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2 (далі - Положення № 2), зі змінами, як спеціального нормативного акту, що визначає умови реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури, унормовано, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено порівняльний аналіз договорів відступлення права вимоги та факторингу і зроблено правовий висновок такого змісту.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов'язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 48)).
З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.
Відповідно до пункту 1 договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 ТОВ «Олком Лізинг» набув усіх прав кредитора за кредитним договором. Права кредитора перейшли до ТОВ «Олком Лізинг» у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги. Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-09-03-000024-b від 14.09.2020 ТОВ «Олком Лізинг» сплатив Банку 28 005000,00грн.
Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 51)).
Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 57)).
Договір відступлення прав вимоги за його ознаками є договором, за якими у зобов'язанні за вимогами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за укладеним кредитним договором замінено на нового кредитора ТОВ «Олком Лізинг». Відповідач не набув права здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договору відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов'язань за укладеним кредитним договором. Ліцензія є необхідною при укладенні кредитного валютного договору, проте право вимоги за кредитним договором, яке переходить до юридичної особи за договором відступлення прав вимоги не є валютною операцією, яка потребує наявності генеральної або індивідуальної ліцензії. Отже, такий договір не можна кваліфікувати як договір факторингу. Він є змішаним, бо містить елементи різних договорів (частина друга статті 628 ЦК України), зокрема ознаки договору купівлі-продажу права вимоги (продавець продав, а покупець придбав право вимоги) і договору відступлення права вимоги (цесії) (первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору).
Суб'єктний склад правочинів з відступлення права вимоги законом не обмежений, на відміну від договорів факторингу, однією зі сторін якого обов'язково має бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що даний договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, адже він не містить ознак договору факторингу чи договору фінансових послуг. Цей договір не містить умов, які передбачали б передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договору не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за спірним правочином не є відносинами у сфері факторингу. Оспорюваний правочин є купівлею-продажем прав вимоги та за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється статтями 512-519 ЦК України і суб'єктний склад на укладення якого не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявність у відповідача як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення валютних операцій, не вимагається.
Такий висновок суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постановах від 8 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 та не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 761/20611/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 465/647/11.
Одночасно, слід зазначити, що висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, щодо застосування норм матеріального права, на підставі яких здійснюється правове регулювання відносин щодо укладення договорів відступлення права вимоги, слід застосовувати до спірних правовідносин з урахуванням правових висновків, що містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 та від 8 червня 2021 року у справі № 346/1305/19.
Таким чином, ураховуючи, що між сторонами укладено саме договір відступлення права вимоги, а не факторингу, крім того, суб'єктний склад вказаного договору був дотриманий, відповідає вимогам закону, тому посилання позивача що укладений договір суперечить актами цивільного законодавства є безпідставними, під час укладення договору про відступлення права вимоги сторони дотримались вимог цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги щодо порушення права позивача оскаржуваним договором, позивач посилається також на ті обставини, що ТОВ «Олком Лізинг» безпідставно збільшено розмір заборгованості, яка вимагається до сплати ТОВ «Олком Лізинг» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020.
Слід зазначити, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.
Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17.
Ураховуючи те, що на момент укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги існувало невиконане грошове зобов'язання, за яким відступалося право вимоги, тому незгода позивача із розміром заборгованості не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі досліджених доказів суд прийшов до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів у підтвердження заявлених позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог позивача до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 09.10.2020 у частині передання права вимоги ТОВ «Олком Лізинг» за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006, слід відмовити. У тому числі й припинення будь-яких правовідношень, які виникають між позивачем, ТОВ «Олком Лізинг», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020 у частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 331-06-И від 22.12.2006, та договорами поруки до цього кредитного договору №№331-06-П1 від 22.12.2006, 331-06-П2 від 22.12.2006, 331-06-П3 від 22.12.2006, як похідних від вимог про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину та припинення правовідношення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2. Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, буд. 60);
3. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком Лізинг» (код ЄДРПОУ 40001502, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, 58/10);
4. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17).
Дата складення повного рішення - 25.05.2023.
Суддя М.М. Ткач