Справа №:755/7089/19
Провадження №: 1-кп/755/389/23
"15" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, з повною зальною середньою освітою, офіційно не працюючої, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040002220 від 16 березня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судові засідання, призначені на 30 червня 2022 року, 27 липня 2022 року, 04 серпня 2022 року, 13 вересня 2022 року, 05 жовтня 2022 року, 20 жовтня 2022 року, 16 листопада 2022 року, 30 листопада 2022 року, 19 грудня 2022 року, 12 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 08 лютого 2023 року, 21 лютого 2023 року та 07.03.2023 року не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.
Між тим, захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 27.04.2022 року звернувся до суду із заявою про те, що ОСОБА_4 не може з'явитись в судове засідання, оскільки потрапила в ДТП та перебуває з 15.04.2022 року на лікуванні в КНП "ББЛІЛ".
З метою перевірки вказаних обставин, 13.09.2022 року судом направлено запит головному лікарю КНП "ББЛІЛ", у відповідь на який надійшов лист в.о. директора КНП "ББЛІЛ" ОСОБА_6 від 19.09.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії КНП "ББЛІЛ" з 15.04.2022 року по 06.05.2022 року та була виписана на амбулаторне лікування.
Крім того, 20.10.2022 року судом направлено запит головному лікарю КНП "ББЛІЛ" щодо того, чи може обвинувачена ОСОБА_4 за станом здоров'я брати участь у судових засіданнях, у відповідь на який надійшов лист в.о. директора КНП "ББЛІЛ" ОСОБА_7 від 17.11.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 може пересуватись на візку або на милицях.
Будь-яких доказів того, що обвинувачена ОСОБА_4 не може брати участь в судових засідання за станом здоров'я, суду надано не було.
Водночас обвинувачена ОСОБА_4 до суду з будь-якими заявами не зверталась, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку від неї не надходили.
З метою забезпечення розгляду вказаного кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано неодноразові примусові приводи, які не були виконані.
Як вбачається з рапорту від 08.02.2023 року на виконання ухвали суду про примусовий привід, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , яка була зазначена обвинуваченою, не проживає.
Крім того, примусовий привід обвинуваченої за адресою: АДРЕСА_4 , що зазначена у копії виписки із медичної карти ОСОБА_4 , також виконано не було, оскільки, як вбачається з рапорту на виконання ухвали суду про примусовий привід, ОСОБА_4 , зі слів сусідів, дійсно проживала за вказаною адресою, але не з'являлась протягом близько одного місяця та її місцезнаходження на даний час не відоме.
Враховуючи викладене, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про оголошення у розшук та надання дозволу на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 з метою приводу до суду для обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачена на неодноразові виклики суду не реагує, що свідчить про ухилення обвинуваченої від явки до суду.
Ухвалою від 07 березня 2023 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 з метою її приводу для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу виді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання від 14.06.2023 року, обвинувачену ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 191 КПК України 14.06.2023 року о 15 годині 30 хвилин та доставлено до суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що вона ухилилась від суду та була оголошена в розшук.
Обвинувачена та захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачена постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не мала наміру переховуватись від суду, а в судові засідання не з'являлась через стан здоров'я, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким та за яке законом передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків та її майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також те, що обвинувачена ухилилась від явки до суду, у зв'язку з чим була оголошена в розшук, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_4 судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв'язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.
Щодо доводів сторони захисту про те, що обвинувачена не мала змоги з'явитись в суд, оскільки не може вільно пересуватись через стан здоров'я, то такі доводи спростовуються відповіддю в.о. директора КНП "ББЛІЛ" ОСОБА_7 від 17.11.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 може пересуватись на візку або на милицях. У той же час, будь-яких доказів того, що обвинувачена ОСОБА_4 на даний час не може брати участь в судових засідання за станом здоров'я, суду надано не було.
Крім того, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що знаходиться на амбулаторному лікуванні, періодично відвідує лікаря, проживає разом з сином, який дбає про неї, чому не могла більше ніж рік прибути в судове засідання пояснити не змогла, чому не повідомила суд про зміну місця проживання також не надала конкретної відповіді.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 ухилилась від суду, а тому вважає необхідним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та у разі внесення застави, покласти на неї обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 179, 193-196 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ строком на 60 днів, а саме до 12 серпня 2023 року, включно.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, у виді 80 /восьмидесяти / прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 214 720 /двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять/ гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_4 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченою, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: