Номер провадження 2/754/2433/23
Справа №754/3031/23
Іменем України
19 червня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Панченко О.М.
при секретарі - Сарнавському М.О.
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований 19 грудня 20015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві, актовий запис № 3394.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір щодо місця проживання дитини - відсутній. Відносини із відповідачем почалися псуватись з того часу, як відповідач залишив позивачку з новонародженою дитиною в липні 2016 року проживати в Коломиї, а сам проживав в Києві. Маючи намір налагодити спільне життя позивачка в грудні 2018 року приїхала до Києва, де вони проживали разом. Проте за весь час, відповідач, постійної роботи та заробітку не мав, родину не утримував, участі у вихованні дитини не приймав. З квітня 2022 року разом із відповідачем не проживають, спільне господарство не ведуть. Спільне життя не склалось з причин того, що між ними постійно виникали сварки через те, що кожен із них має різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства, виховання дитини. Шлюб став носити формальний характер, позивач та відповідач втратили один до одного почуття любові та поваги, ведуть окреме господарство, не піклуються одне про одного, шлюбні стосунки припинені. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення з відповідачем. Спроби примирення результату не дали.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.03.2023 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду.
27.03.2023 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2023 заяву відповідача ОСОБА_2 про заперечення проти розгляду справи у спрощеному позовному проваджені та розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.
05.04.2023 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви про розірвання шлюбу з огляду на її необгрунтованість.
В судове засідання позивачка не з"явилася, просила проводити розгляд справи без її участі та про задоволення позову.
В судовому засіданні 12.04.2023 судом задоволено частково клопотання відповідача, надано сторонам по справі строк для примирення терміном на 2 місяці до 19.06.2023 року.
12.04.2023 на електронну адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому остання зазначала, що як позивач наполягає на розірванні шлюбу на підставі викладених в позові та цій відповіді на відзив обставин, тому відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим. Також, вважає, за необхідне акцентувати увагу на тому, що примирення, про яке вказує відповідач є неможливим, позивачка не має наміру примиритися із відповідачем: повністю та категорично заперечує проти задоволення клопотання відповідача про примирення. Просить суд позовні вимоги задовольнити повінстю.
12.05.2023 від позивачки через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 19.06.2023 року о 10:00 год. за участі позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2023 клопотання позивачки про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Позивач в судове засідання з'явилась через відеоконференцзв'язок, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що за час наданий судом для примиринення, відповідач не виходив на зв"язок із нею, примиритися не намагався.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб 19 грудня 2015 року, місце реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 3394.
Згідно із свідоцтвом про народження, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, а позов підлягає задоволенню, так як у сторін відсутнє взаєморозуміння та повага, розходження поглядів на сімейні відносини та життєві цінності, а наданий судом строк для примирення подружжя не дав позитивного результату.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції, актовий запис № 3394, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня ухвалення.
Суддя Панченко О.М.