Справа № 752/17950/22
Провадження № 3/752/575/23
15.02.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №149170 від 09.11.2022 року, ОСОБА_1 09.10.2022 року об 11 годині 40 хвилин, керував транспортним засобом "Dodge Charger", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №2А по вулиці Цілиннійв місті Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - виражене тремтіння пальців рук, порушення рухів, звужені зіниці, які не реагують на світло, однак від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення серії ААД №149170 від 09.11.2022 року - ОСОБА_1 не з'явився, хоч про час і місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку, а тому надходжу до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляду даної справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, судом було досліджено відеозаи, який долучено до протоколу, однак згідно вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого поліцейський повідомляє, що зараз вони будуть їхати до лікаря-нарколога, після чого відеозапис переривається та, відповідно вказаний відеозапис не містить відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити чи дійсно мав місце факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та чи було дотримано вимоги щодо процедури відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції, оскільки на відеозаписі зафіксовано те, як ОСОБА_1 погодився на проходження огляду.
Тобто, у даному конкретному випадку, у розпорядження суду не надано доказів, які б стверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження у даній справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Первушина