Справа № 752/3046/23
Провадження № 3/752/2210/23
15.06.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №438344 від 18.01.2023 року, ОСОБА_1 18.01.2023 року приблизно о 15 годині 15 хвилин, керував транспортним засобом "BMW 640 XI", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Либідська площа в місті Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з письмовими поясненнями, згідно яких 18.01.2023 року працівники поліції зупинили його транспортний засіб за проїзд на забороняючий знак, після чого один з поліцейських зазначив про те, що йому необхідно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак він не зрозумів, у зв'язку з чим виникла така необхідність, оскільки про ознаки сп'яніння, які ніби то було виявлені у нього йому не повідомляли. Так, він повідомив поліцейському, що поспішає на роботу, на що поліцейський відповів, що він може відмовитися та буде складено протокол і він зможе їхати далі. В подальшому він підписав протокол і поїхав далі по своїх справах.
Вивчивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідальність особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до розділу І пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, з відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що він розпочинається з моменту фіксації працівниками поліції інших правопорушень, вчинених іншими водіями, після чого з'являється фрагмент спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , де поліцейський зазначає про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак вказаний відеозапис не містить доказів того, що працівником поліції при зупинці транспортного засобу було виявлено у водія ознаки наркотичного сп'яніння, які б були підставою для пред'явлення вимоги про проходження огляду, та яким чином працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та які саме ознаки.
Таким чином, суд надходить до висновку про те, що вимога працівника поліції про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння повинна грунтуватися за наявності підстав, а саме - встановлення працівником поліції наявності ознак сп'яніння та яких саме.
Нтомість, у даному конкретному випадку, не зафіксовано, у зв'язку з чим поліцейський надійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі.
Також, матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, як цього вимагають вимоги Інструкції та Кодексту про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
На підставі викладеного, суд надходить до висноку про те, в ході судового розгляду даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правоопушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Первушина