12 червня 2023 року Справа № 160/5884/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області від 07.03.2023 року №047050015753 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення віку 58 років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення пенсії на пільгових умовах за віком як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати мої періоди роботи: з 16.07.1985 року по 25.04.1987 року та з 04.06.2013 року по 07.01.2023 року в якості водія автотранспортних засобів з вивозу гірничої маси у кар'єрі, у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський Титан» (ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»), у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, зарахувати до страхового стажу періоди навчання, служби в Збройних Силах та роботи з 01.09.1980 року по 07.01.2023 року та призначити пенсію, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати досягнення мною віку 58 років.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив, що 27 лютого 2023 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та відповідним пакетом документів, які підтверджують його стаж роботи.
Листом №0400-010213-8/29894 від 08 березня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №047050015753 від 07 березня 2023 року йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 з підстав відсутності необхідного страхового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області від 07.03.2023 року №047050015753 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення віку 58 років, у зв'язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/5884/23 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
25 квітня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№7820/23, в якому представник відповідача-2 з вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
На день подання заяви позивач досяг 58 років, страховий стаж склав 27 років 01 місяців 24 днів, пільговий стаж за Списком №2 склав 09 років 11 місяців 11 днів.
Відповідно до наданих документів до заяви від 27.02.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 08.02.2017 року по 30.03.2017 року, оскільки відсутня атестація робочих місць.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Розділу XIV-І Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайнятті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 06 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи,
- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Отже, пільгового стажу вистачає, проте позивач у віці 58 років, відповідно до норм чинного законодавства матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 лише при наявності 28 років 06 місяців страхового стажу роботи.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
04 травня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№36032/23, в якому представник відповідача-1 просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 розділу XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону №1058-ІV, пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як зазначено у рішенні №047050015753, пільговий стаж позивача становить 09 років 11 місяців 11 днів, у тому числі зараховано періоди роботи згідно пільгових довідок, які просить позивач з 16.07.1985 року по 25.04.1987 року, з 04.06.2013 року по 09.01.2015 року, з 10.01.2015 року по 17.01.2016 року, з 20.01.2016 року по 30.04.2016 року, з 02.05.2016 року по 07.02.2017 року, з 01.04.2017 року по 30.09.2021 року.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.02.2017 року по 30.03.2017 року у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць.
До страхового стажу зараховано всі періоди, у тому числі які просить позивач, а саме: період навчання, військову строкову службу, весь період роботи за записами трудової книжки до впровадження системи персоніфікованого обліку та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 1 місяць 24 дні.
Таким чином, на думку представника відповідача-1 для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відсутні правові підстави, оскільки законодавчо визначені для того передумови позивачем не дотримані і документально не підтверджені, зокрема, відсутній необхідний страховий стаж.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07.03.2023 року №047050015753 про відмову в призначенні пенсії за віком є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16 липня 1985 року, довідками приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" №13 від 03 лютого 2021 року, №349 від 10 грудня 2021 року та довідкою акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" №229/109 від 01 листопада 2021 року підтверджується трудовий стаж позивача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27 лютого 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Розділу XIV-І Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2, додавши до заяви пакет документів, які підтверджують його трудовий стаж роботи.
Листом №0400-010213-8/29894 від 08 березня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №047050015753 від 07 березня 2023 року йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2, з наступних підстав.
Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 27.02.2023
Вік заявника - 58 років.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Зниження пенсійного віку відповідно до пункту другого частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи за умови не менше половини стажу на зазначених роботах.
Страховий стаж особи становить - 27 років 1 місяць 24 дні.
Пільговий стаж особи становить - 09 років 11 місяців 11 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу не зараховано період відсутності атестації робочих місць з 08.02.2017 року по 30.03.2017 року.
У призначенні пільгової пенсії по Списку №2 відмовлено із-за відсутності необхідного страхового стажу 28 років 6 місяців.
Заявник працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду: України не перебуває та пенсію не отримує.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07 березня 2023 року №047050015753, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положеннями статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Законом №1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" .
Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, заява про призначення пенсії за віком подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).
Згідно підпункту 1 та 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
За вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналогічні положення закріплено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пунктів 1,2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.12.2015 року у справі №686/19687/14а.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Розділу XIV-І Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайнятті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 06 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи,
- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Із записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 , довідок приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" №13 від 03 лютого 2021 року, №349 від 10 грудня 2021 року та довідки акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" №229/109 від 01 листопада 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день:
- з 16 липня 1985 року по 25 квітня 1987 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПрАТ "Юкрейніан кемікал Продактс", виконував роботи в технологічному процесі по добуванню руди відкритим способом у кар'єрі цеху гірничо-технологічного транспорту на посаді "Водія автомобіля на перевезенні гірничої маси", яка передбачена Списком №2 розділу І підрозділу І Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року;
- з 04 червня 2013 року по 09 січня 2015 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ПрАТ "Юкрейніан кемікал Продактс", виконував роботи в технологічному процесі по добуванню руди відкритим способом у кар'єрі гірничо-транспортного виробництва на посаді "Водія автотранспортних засобів", яка передбачена Списком №2 розділом І підрозділом І Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.
- з 10 січня 2015 року по 11 листопада 2015 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", виконував роботи по перевезенню гірничої маси в кар'єрі на посаді "Водія автотранспортних засобів, вантажний автомобіль на перевезенні гірничої маси БілАЗ в/п 40 т. відділення автомобілів БілАЗ дільниці гірничо-технологічного транспорту в кар'єрі гірничо-транспортного виробництва", яка передбачена Списком №2 розділу І підрозділу І постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36;
- з 12 листопада 2015 року по 02 серпня 2016 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", виконував роботи по перевезенню гірничої маси в кар'єрі на посаді "Водія автотранспортних засобів, автомобіль на перевезенні гірничої маси БілАЗ в/п 40 т. відділення автомобілів БілАЗ дільниці гірничо-технологічного транспорту в кар'єрі гірничо-транспортного виробництва", яка передбачена Списком №2 розділу І підрозділу І постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36;
- з 03 серпня 2016 року по 08 грудня 2016 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", виконував роботи по перевезенню гірничої маси в кар'єрі на посаді "Водія автотранспортних засобів, автомобіль на перевезенні гірничої маси БілАЗ в/п 40 т. відділення автомобілів БілАЗ дільниці гірничо-технологічного транспорту в кар'єрі гірничо-транспортного виробництва", яка передбачена Списком №2 розділу І підрозділу І постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461;
- з 09 грудня 2016 року по 30 вересня 2021 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", виконував роботи по перевезенню гірничої маси в кар'єрі на посаді "Водія автотранспортних засобів, автомобіль на перевезенні гірничої маси БілАЗ в/п 40 т. відділення автомобілів БілАЗ дільниці гірничо-технологічного транспорту в кар'єрі гірничо-транспортного виробництва", яка передбачена Списком №2 розділу І підрозділу І постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.
Таким чином, записи в трудовій книжці містять всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пільгове пенсійне забезпечення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі довідки відповідача за формою РС-право, номер ПС: 047050015753, за алгоритмом розрахунку, ОСОБА_1 зараховано наступні періоди роботи:
- з 01 вересня 1980 року по 14 квітня 1983 року, що включає період навчання позивача у Верхньодніпровському ПТУ №10, за результатом якого останнім здобуто професію "Тракторист-машиніст широкого профілю";
- з 15 квітня 1983 року по 30 травня 1985 року, що включає період проходження служби у Збройних Силах;
- з 16 липня 1985 року по 25 квітня 1987 року, що включає період роботи позивача у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПрАТ "Юкрейніан кемікал Продактс", виконував роботи в технологічному процесі по добуванню руди відкритим способом у кар'єрі цеху гірничо-технологічного транспорту на посаді "Водія автомобіля на перевезенні гірничої маси";
- з 04 червня 2013 року по 09 січня 2015 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", що включає період роботи за Списком №2;
- з 10 січня 2015 року по 17 січня 2016 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", що включає період роботи за Списком №2;
- з 20 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", що включає період роботи за Списком №2;
- з 02 травня 2016 року по 07 лютого 2017 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", що включає період роботи за Списком №2;
- з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2021 року у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", що включає період роботи за Списком №2.
- період роботи з 01 жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року зараховано відповідачем до страхового стажу роботи.
Щодо періоду роботи позивача, який не враховано у спірному рішенні відповідача-1, суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування.
Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Суд зазначає, що, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Зазначена вище позиція суду кореспондується позиції ВС від 06 липня 2020 року у зразковій справі №345/9/17 (адміністративне провадження № К/9901/30111/18), в тексті якої зазначено, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За наведених обставин та з огляду на спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №047050015753 від 07 березня 2023 року, суд дійшов висновку, що відповідач, не зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи з 08.02.2017 року по 30.03.2017 року допустив протиправні дії, що призвели до порушення права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у належному розмірі.
Відтак, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи для призначення пільгової пенсії за віком спірного періоду роботи.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, то суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача, оскільки це є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.
Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем не проводився розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком, проте, вважає за потрібне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2902657672.1 від 15 березня 2023 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №047050015753 від 07 березня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди його роботи за Списком №2 з 16.07.1985 р. по 25.04.1987 р., з 04.06.2013 р. по 07.01.2023 р., які враховуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди його навчання, строкової військової служби та роботи з 01.09.1980 р. по 07.01.2023 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих спірних періодів роботи позивача та правової позиції, викладеної судом у даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник