31 травня 2023 року Справа 215/2079/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
21 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни, в якому позивач просить:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) 20.04.23р. числа начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни при розгляді заяви від 24.03.23р вх. 810 відмовляти в моїх намерах користуватися юридичною допомогою фахівця у галузі права у повному обсязі, погодити іншу дату розгляду і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати таку процедуру виконати;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) 20.04.23р. числа начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 24.03.23р вх. 810 організувати роботу для вирішення питання місцевого значення в межах ст 3, 21, 46, 92, 144 Конституції України вжиттям системи заходів для належного реагування до правового порядку виконання Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, п 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати таку процедуру виконати;
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) 20.04.23р. числа начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради ОСОБА_2 при розгляді заяви від 24.03.23р вх. 810 не вносити мої заперечення, клопотання в протокол засідання про відсутність повноваження осіб комісії, намери користуватися юридичною допомогою фахівця і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати надати протокол засідання з моїми запереченнями, клопотаннями.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
19 травня 2023 року адміністративна справа №215/2079/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023 року передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
За змістом частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Як вбачається із позову, 24.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни із заявою (запитом) вх. №810 та отримав відповідь від 27.03.2023 року вх. №С-98-П, при цьому в матеріалах справи доказів на підтвердження факту звернення із такою заявою, направлення (вручення) вказаного запиту на адресу відповідача та отримання вказаного запиту відповідачем, ОСОБА_1 до суду не надано.
За наведених обставин, позивачу слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога- вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
За приписами частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Суд зазначає, що у цій справі, позивач не є суб'єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, зазначений позивачем у прохальній частині позову спосіб захисту не відповідає приписам статті 5 КАС України.
За таких обставин, позивачу слід визначитись із належним способом захисту порушеного права, конкретизувати свої позовні вимоги та привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, позивач повинен був сплатити судовий збір за 3 вимоги немайнового характеру у розмірі 3220,80 грн. (1073,60 грн. х 3 = 3220,80 грн.).
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що позивачем не сплачено судовий збір, однак одночасно із позовною заявою подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що його місячний дохід становить лише 2393,00 грн., що унеможливлює сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України № 3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 17.02.2023 № 1280 не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів за попередній календарний рік, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 21.10.2019 року по справі №215/1025/19 (2-а/215/95/19).
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3220,80 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу «судовий збір за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)».
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненого позову із викладенням прохальної частини позову у відповідності до норм частини 5 статті 160 КАС України щодо належного способу захисту порушених прав та інтересів позивача (відповідно до кількості учасників справи);
- доказів звернення до відповідача із заявою (запитом) від 24.03.2023 року вх. №810, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;
- доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева