23 травня 2023 року Справа № 160/5237/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи та заробітку відповідно до довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи та заробітку відповідно до довідки року виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року, нарахувати та виплатити пенсію з дня призначення пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом правовідносин відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - копії доданих до позовної заяви документів, а саме: додатків №2 «Копія трудової книжки - 2 прим» та №7 «Копія згоди від 22.10.1994 року про продовження трудового договору укладеного 22.10.1982 року - 2 прим.»; - уточненого адміністративного позову із зазначенням дати, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Про залишення позовної заяви без руху та про можливість отримання копії ухвали в приміщенні суду, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, поінформовано позивача засобами телефонного зв'язку за номером телефону, зазначеним в позовній заяві.
16.05.2023 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позовні вимоги викладено наступним чином:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року, нарахувати та виплатити пенсію з дня призначення пенсії з урахуванням виплачених сум.
До заяви також додано заяву про поновлення строку на звернення до суду.
При цьому, у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем особисто зазначено, що про наявність ухвали ОСОБА_1 дізналась із сайту судової влади 08.05.2023. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 22.05.2023.
Вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд виходить із наступного.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, що за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вже зазначено судом, позивачем в уточненій позовній заяві оскаржуються дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року.
Проте, в порушення наведених норм позивачем в позовних вимогах не було вказано дату, коли саме такі дії були вчинені.
Водночас, позивач заявляє вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року, нарахувати та виплатити пенсію з дня призначення пенсії з урахуванням виплачених сум.
Однак, всупереч вищеозначених приписів чинного законодавства не вказує в позовних вимогах дати призначення їй пенсії.
Водночас, за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд звертає увагу, що в тексті позовної заяви зокрема, наявне посилання на таке:
«- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після настання 60 років звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком та надала всі необхідні для призначення пенсії документи. За вказаним зверненням Позиваці було призначено пенсію за віком;
- оскільки розмір призначеної пенсії становив лише 2300 грн, Позивачка звернулась до Відповідача за роз'ясненням «чому розмір пенсії становить лише 2300 грн., адже стаж становить 35 років 8 місяців 7 днів, крім того працюючи в м. Магадан Російської федерації Позивачка отримувала велику заробітну плату». В усній формі Позивачці повідомили, що при призначенні пенсії Відповідачем не було зараховано довідки про заробітну плату від 02.03.2015 року виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідку видану ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року 16 листопада 2022 року. Також, Відповідачем було повідомлено, що пенсійним фондом вказані довідки про заробітну плату 02.09.2021 року було направлено на перевірку, та після проведення перевірки довідки про заробітну плату та отримання акту перевірки можливо буде повернутися до питання щодо обчислення пенсії з урахуванням заробітку та періодів до 01.07.2000 року. Позивач чекала результатів перевірки, але в пенсійному фонді не повідомили, скільки саме часу триватиме перевірка;
- не дочекавшись відповіді, 31.01.2022 року Позивач звернулась до Відповідача 1 з письмовим заявою про: 1. Надання відповіді які саме роки були взяті при розрахунку пенсії; 2. Про перерахунок пенсії з більш вигідного для мене періоду, а саме з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року; 3. Про надання відповіді скільки часу має здійснюватися перевірка довідок про заробітну плату. У Відповіді Відповідача 1 від 03.02.2022 року зазначено, що пенсійним фондом вказані довідки про заробітну плату 02.09.2021 року було направлено на перевірку, та після проведення перевірки довідки про заробітну плату та отримання акту перевірки можливо буде повернутися до питання щодо обчислення пенсії з урахуванням заробітку та періодів до 01.07.2000 року. Але, у своїй відповіді Відповідачем не надано відповіді на моє запитання «Скільки часу має здійснюватися перевірка довідок»?
- 28.03.2022 року Позивач повторно звернулась до Відповідача 1 із заявою про надання інформації «Скільки часу має здійснюватися перевірка довідок»? Отримала відповідь від 06.04.2022 року, в якій Відповідачем зазначено, що терміни для проведення перевірок документів, що враховуються для обчислення пенсії, чинним законодавством не передбачено.
- 16.11.2022 року Позивач повторно звернулась до Відповідача 1 із заявою про здійснення перерахунку пенсії з найбільш вигідного для Позивача періоду до 1995 року. У відповіді Відповідача 1 від 13.12.2022 року було зазначено, що на сьогодні, відповідь за результатами проведеної перевірки до Головного управління не надходила. Крім того, у відповіді зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ( зі змінами та доповненнями) у зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України, в країні введено воєнний стан. З огляду на зазначене, листування з Російською Федерацією припинено. У відповіді Відповідача від 28.12.2022 року вказано, що заява Позивача від 27.08.2021 року про призначення пенсії та надані документи розглядаються Головним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області;
- з отриманих відповідей вбачається, що Відповідачами так і не здійснено перерахунок пенсії з найбільш вигідного періоду з урахуванням довідки про заробітну плату від 02.03.2015 року виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідку видану ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року, оскільки при призначенні пенсії Відповідачем було направлено запит до Російської Федерації про підтвердження інформації за вищевказаними довідками, але відповіді так і не було отримано. Крім того, у відповіді Відповідача зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ( зі змінами та доповненнями) у зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України, листування з Російською Федерацією припинено.».
Поряд із цим, до матеріалів первісного адміністративного позову було надано копію листа Відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.12.2022 №0400-010304-8/132692 «Про розгляд звернення», відповідно до якого ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на звернення від 20.12.2022 повідомило ОСОБА_1 , зокрема, те, що «Ваша заява від 27.08.2021 про призначення пенсії та надані документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області».
Тобто, вищенаведені обґрунтування позивача свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 було призначено пенсію на підставі її заяви від 27.08.2021. В подальшому, позивач зверталась з інформаційними запитами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань обчислення пенсії та строків перевірки довідок, поданих нею із заявою про призначення пенсії.
Поряд із цим, матеріали позову свідчать про те, що позивач звернулась із заявою до начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 16.11.2022, в якій просила перерахувати її пенсію за максимально вигідний для неї період, а саме до 1995 року (всі документи надані в 2021 році). Також виплатити різницю за минулі 2021-2022 роки.
На означене звернення листом від 13.12.2022 №37638-29263/К-01/8-0400/22 Відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що детальне роз'яснення з порушеного у зверненні питання викладено у листі №4133-3347/К-01/8-0400/22 від 03.02.2022. Додатково повідомлено, що «На сьогодні відповідь за результатами проведеної перевірки до Головного управління не надходила. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в країні введено воєнний стан. З огляду на зазначене, до набрання чинності закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, листування з Російською Федерацією припинено.».
Отже, як вже зазначалось судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, зі змісту листа відділу обслуговування громадян №22 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, зокрема, вбачається, що «При зверненні за призначенням пенсії Вами було надано довідку про заробітну плату від 02.03.2015, видану ТОВ «Дальгидропромпроект» м. Магадан, за період з 01.01.1994 по 31.08.1995 р. та довідку, видану ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 по 31.12.1983 та з 01.07.1984 по 30.01.1994 … Враховуючи норми частини 3 статті 44 Закону № 1058 вищезазначені довідки про заробітну плату 02.09.2021 р. було направлено на перевірку. Враховуючи зазначене, пенсію було обчислено виходячи із заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.10.2014 р.».
Суд наголошує, що жодних доказів звернення позивача до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 «з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року» до суду надано не було.
Тобто, матеріали позову не містять жодних доказів вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області дій «щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року.».
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Отже, суд доходить висновку, що на виконання ухвали суду позивачем не було надано до суду уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом правовідносин відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що залишаючи позовну заяву, позивачу було запропоновано надати уточнений адміністративний позову із зазначенням дати, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що в обґрунтування поданої заяви про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на аналогічні обставини, викладені в уточненій позовні заяві, які викладені судом вище, а також вказує, що Позивач намагалася врегулювати спір в досудовому порядку шляхом неодноразових звернення до Відповідача 1, але отримавши відповідь від Відповідача 1, від 13.12.2022 року, в якій зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з воєнного агресією Російської Федерації проти України, листування з Російською Федерацією припинено, зрозуміла, що ніякої відповіді з Російської Федерації до Пенсійного фонду не надійде. Позивач зрозуміла, що іншого шляху для відновлення пенсійних прав, окрім звернення до суду у Позивача не має. Отже, на думку позивача, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 13.12.2022 року.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд наголошує, що ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.
Суд також наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З матеріалів позову вбачається, що позивач із позовом про оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області «щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року» позивач звернулася до суду 14.03.2023 (дата направлення первісного позову до суду засобами кур'єрської служби доставки «Нова Пошта»).
Проте, суд наголошує, що як в первісному позові, так і в уточненому, позивачем в адміністративному позові не було вказано ані дати, коли саме пенсійним органом було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком, ані дати отримання позивачем сум першої пенсійної виплати. Матеріалами позову підтверджується лише факт призначення позивачу пенсії на підставі заяви від 27.08.2021.
При цьому, суд наголошує, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Разом із тим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При цьому, суд акцентує увагу, що відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Разом із цим, враховуючи положення частини 1 статті 77 КАС України, під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
Суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві фактично виражає незгоду з діями пенсійного органу щодо обчислення її пенсії за віком з дати призначення такої пенсії без «урахування довідки про заробітку плату від 02.03.2015 року виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року».
Водночас, вищенаведене формулювання уточнених позовних вимог, а саме: невизначеність дати оскаржуваних дій, а також відсутність в матеріалах позову доказів вчинення ГУ ПФУ в Донецькій області дій «щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з найбільш вигідного для неї періоду, а саме: з 01.09.1990 року по 01.09.1995 року з урахуванням довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Дальгидропромпроект» б/н м. Магадан за період з 01.01.1994 року по 31.08.1995 року та довідки виданої ЗАТ «Дальстройпроект» за період з 01.10.1982 року по 31.12.1983 року та з 01.07.1984 року по 30.01.1994 року.», унеможливлює встановлення судом дати початку перебігу строку звернення до суду.
При цьому, щодо посилань позивача на те, що «отримавши відповідь від Відповідача 1, від 13.12.2022 року, в якій зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з воєнного агресією Російської Федерації проти України, листування з Російською Федерацією припинено, зрозуміла, що ніякої відповіді з Російської Федерації до Пенсійного фонду не надійде. Позивач зрозуміла, що іншого шляху для відновлення пенсійних прав, окрім звернення до суду у Позивача не має. Отже, на думку позивача, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 13.12.2022 року», як і в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху, суд вважає за необхідне наголосити, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки позивач мав дізнатися про порушення своїх прав після отримання першої пенсії, призначеної пенсійним органом за його заявою.
Такий висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Суд також наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 (№ в ЄДРСР 110187784).
При цьому, суд звертає увагу позивача, що неодноразове звернення позивача із заява/запитами до територіальних органів Пенсійного фонду України не свідчить про те, що позивач була позбавлена можливості подання адміністративного позову до суду у передбачений законом строк.
Таким чином, заявником не було наведено будь-яких аргументів та не надано жодних доказів на підтвердження обставини, які були чи об'єктивно є непереборними та не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з означеним позовом, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання наведених причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 22.05.2023 включно, позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд зазначає, що станом на 23.05.2023 позивач не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з матеріалами адміністративного позову.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно