15 травня 2023 року Справа № 160/5103/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, поданий представником позивача - адвокатом Кадук Вікторією Вікторівною, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 26.09.2022 № 0400-010304-8/97872, щодо відмови у зарахуванні в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР
та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- з 01 серпня 2022 року зарахувати ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР;
- з 01 серпня 2022 року перерахувати та обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 1 із зарахуванням у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України з поясненнями щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - уточненого адміністративного позову із зазначенням дати отримання позивачем сум першої пенсії, перерахованої за результатами розгляду пенсійним органом заяви про перерахунок пенсії від 08.08.2022 (дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів), а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Копію ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 03.05.2023 направлено позивачу та представнику позивача засобами телекомунікаційного зв'язку на адреси електронної пошти, зазначені в позовній заяві. Тобто, строк для усунення недоліків до 08.05.2023.
08.05.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги викладено наступним чином:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листами від 21.09.2022 №28624-20597/У-01/8-0400/22 та від 26.09.2022 №0400-010304-8/97872, щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР та
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 серпня 2022 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зарахуванням для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018, з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд виходить із наступного.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.
Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.
Водночас слід враховувати, що у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.
Суд зазначає, що позивачем в уточненій позовній заяві оскаржуються дії, оформлені листами від 21.09.2022 №28624-20597/У-01/8-0400/22 та від 26.09.2022 №0400-010304-8/97872, щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР.
За положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд звертає увагу, що з наданої до матеріалів позову копії листа відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.09.2022 №0400-010304-8/97872 «Про розгляд звернення» вбачається, що означений лист сформований пенсійним органом за результатами розгляду запиту адвоката Кадук В.В. щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , який надійшов до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.09.2022, в якому повідомлено заявнику, що:
08.08.2022 ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України надано заяву про перерахунок пенсії разом із довідкою, уточнюючою пільговий характер робіт, від 20.07.2022 № 22р. та довідкою, що визначає право на пільги відповідно до статті 60 Закону № 1788, від 20.07.2022 № 221, видані КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради». Також до заяви була надана довідка за період роботи з 02.11.2020 по 23.06.2022 від 23.06.2022 № 113, видана комунальним некомерційним підприємством «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради. В пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка, підтверджуюча пільговий характер робіт від 10.10.2018 № 1749, видана КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер 2» Дніпропетровської обласної ради» за періоди роботи на пільгових умовах по Списку № 1 із застосуванням статті 60 Закону № 1788 з 11.12.2002 по 23.03.2015 та з 10.04.2015 по 30.09.2018. При цьому у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 знаходилась у відпустках без збереження заробітної плати за періоди: з 05.09.2016 по 17.09.2016, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 25.06.2018 по 08.07.2018. Оскільки в довідці від 20.07.2022 №220, яку було надано ОСОБА_1 разом із заявою про перерахунок пенсії від 08.08.2022, та довідкою від 10.10.2018 № 1749, яка знаходиться в пенсійній справі, наявні розбіжності довідку від 20.07.2022 № 220 передано на перевірку. Таким чином, до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди згідно з довідкою від 10.10.2018 № 1749, окрім періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Перерахунок пенсії з урахуванням даних довідки від 20.07.2022 № 220 буде проведено після отримання результатів перевірки. Відповідно до статті 60 Закон № 1788 до пільгового стажу по Списку № 1 у подвійному розмірі зараховано період роботи з 11.12.2002 по 31.12.2003. А періоди роботи з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017. 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 03.06.2020 зараховані до пільгового стажу по Списку №1 в одинарному розмірі відповідно до статті 24 Закону № 1058.
Матеріалами позову також підтверджується, що позивач звернулась до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії від 08.08.2022. Рішенням 912400171294 від 15.08.2022 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.08.2022, виходячи з страхового стажу 48 років 11 місяців 6 днів (страховий стаж до 01.01.2004 - 15 років 4 місяці 4 дні; страховий стаж після 01.01.2004 - 16 років 7 місяців 2 дні; додаткові роки за список №1 - 17 років 0 місяців 0 днів; в тому числі: Робота за списком №1 - 33 роки 0 місяців 18 днів.
Тобто, листом відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.09.2022 №0400-010304-8/97872 було розглянуто звернення адвоката Кадук В.В. з питання пенсійного забезпечення позивача та, зокрема, повідомлено про направлення додатково наданої ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії від 08.08.2022 довідки від 20.07.2022 № 220 у зв'язку з виявленням в ній розбіжностей із наявною в матеріалах справи довідкою від 10.10.2018 № 1749 передано на перевірку.
Водночас, в уточненій позовній заяві додатково заявлена вимога про оскарження дій, оформлених листом від 21.09.2022 №28624-20597/У-01/8-0400/22 «щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР».
Означеним листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було розглянуто звернення адвоката Кадук В.В. від 08.08.2022 з питання пенсійного забезпечення, та, зокрема, повідомлено, що статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону № 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 08.08.2022 ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України надано заяву про перерахунок пенсії разом із довідкою, уточнюючою пільговий характер робіт, від 20.07.2022 № 220 та довідкою, що визначає право на пільги відповідно до статті 60 Закону № 1788, від 20.07.2022 № 221, які видано КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради". Також в пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка, підтверджуюча пільговий характер робіт, від 10.10.2018 № 1749, яку видано КЗ "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради" за періоди роботи на пільгових умовах за Списком № 1 та відповідно до статті 60 Закону № 1788 з 11.12.2002 по 23.03.2015 та з 10.04.2015 по 30.09.2018. При цьому у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 знаходилась у відпустках без збереження заробітної плати за періоди: з 05.09.2016 по 17.09.2016, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 25.06.2018 по 08.07.2018. Оскільки в довідці від 20.07.2022 № 220, яку було надано ОСОБА_1 разом із заявою про перерахунок пенсії від 08.08.2022, та довідкою від 10.10.2018 № 1749, яка знаходиться у пенсійній справі, наявні розбіжності, довідку від 20.07.2022 № 220 передано на перевірку. Таким чином, до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди згідно з довідкою від 10.10.2018 №1749, окрім періодів за які ОСОБА_1 знаходилася у відпустках без збереження заробітної плати. Перерахунок пенсії з урахуванням даних довідки від 20.07.2011 № 220 буде проведено після надходження результатів перевірки.
Надана до матеріалів позову копія заяви адвоката Кадук В.В. на адресу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.08.2023 свідчить про те, що представник позивача просила:
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи: з 11.12.2002 по 15.01.2003 (0 років 1 місяць 5 днів) на посаді рентгенолаборанта рентген відділення для флюорографічних обстежень, з 16.01.2003 по 19.08.2009 (6 років 7 місяців 4 дні) на посаді рентгенолаборанта рентген відділення для флюорографічних обстежень, з 20.08.2009 по 23.03.2015 (5 років 7 місяців 4 дні) на посаді рентгенолаборанта рентген кабінету, з 10.04.2015 по 02.08.2016 (1 рік 3 місяці 23 дні) на посаді рентгенолаборанта рентген кабінету, з 03.08.2016 по 25.01.2019 (2 роки 5 місяців 23 дні) на посаді рентгенолаборанта рентген кабінету, з 26.01.2019 по 31.07.2020 (1 рік 6 місяців 6 днів) на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного відділення в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР» згідно довідки №220 від 20.07.2022 та з 02.11.2020 по 22.06.2022 (1 рік 7 місяців 22 дні) на посаді рентген лаборанта відділення рентгенології КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради» згідно довідки №113 від 23.06.2022;
- зарахувати у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи ОСОБА_1 з 11.12.2002 по 19.08.2009 на посаді рентгенолаборанта рентген відділення для флюорографічних обстежень, з 20.08.2009 по 23.03.2015 на посаді рентгенолаборанта рентген кабінету, з 10.04.2015 по 25.01.2019 на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного кабінету, з 26.01.2019 по 31.07.2020 на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного відділення в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР» згідно довідки №221 від 20.07.2022;
- з 01 серпня 2022 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 1.
Вищенаведене дозволяє дійти висновку про те, що заявлена в уточненому позові вимога про зобов'язання відповідача» з 01 серпня 2022 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зарахуванням для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018, з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум», є похідною від вимоги про оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлених листом від 21.09.2022 №28624-20597/У-01/8-0400/22 «щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 23.03.2015, з 10.04.2015 по 04.09.2016, з 18.09.2016 по 28.06.2017, 01.07.2017 по 24.06.2018 та з 09.07.2018 по 31.07.2020 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР».
Проте, суд наголошує, що в уточненому адміністративному позові одночасно оскаржується дії відповідача, оформлені двома окремими листами, а саме: від 21.09.2022 №28624-20597/У-01/8-0400/22, яким розглянуто звернення адвоката Кадук В.В. з питання пенсійного забезпечення позивача від 08.08.2022, а також від 26.09.2022 №0400-010304-8/97872, яким було розглянуто звернення адвоката Кадук В.В. з питання пенсійного забезпечення позивача від 22.09.2022. При цьому, жодних обґрунтувань щодо підстав об'єднання заявлених позовних вимог в одне провадження в уточненому позові не наведено.
Отже, вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, взаємопов'язаності заявлених позовних вимог між собою, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Крім того, суд вказує, що частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
В адміністративному позові було заявлено дві вимоги немайнового характеру, а вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідною від однієї з вимог.
З огляду на викладене, позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 2 147,20 грн (1073,60 грн х 2 вимоги немайнового характеру).
Суд звертає увагу, що до матеріалів первісного адміністративного позову було надано електронну квитанцію Таскомбанк від 08.03.2023 №3252879880000450579 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, в порушення наведених норм до уточненого адміністративного позову не було надано документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що на виконання ухвали суду позивачем не було надано до суду уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України з поясненнями щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 08.05.2023 включно, позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки 06.05.2023-07.05.2023 були вихідними днями, суд вирішує питання про повернення позовної заяви на підставі ч.6 ст.120 КАС України в перший робочий день - 08.05.2023.
Суд зазначає, що станом на 15.05.2023 позивач не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з матеріалами адміністративного позову.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно