02 травня 2023 року Справа 215/1392/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому позивачка просить:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 06.12.22р. вх.С-495-П прийняти рішення, яким забезпечити право на соціальні послуги з догляду на професійній основі особі з інвалідністю в межах гарантій ст. 3, 21, 46 Конституції України чим сприяти виконанню методики ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», Постанови КМУ від 06.10.21р. №1040 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати таку процедуру виконати;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 06.12.22р. вх.С-495-П дати направлення до організацій, які здійснюють навчання для надання соціальної послуги з догляду на професійній основі під час війни, включивши сина до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі особі з інвалідністю до правової позиції Постанови КМУ від 06.10.21р. №1040, 07.05.22р. №591 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру і призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 06.12.22р. вх.С-495-П притягти начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради до відповідальності і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
19 квітня 2023 року адміністративна справа №215/1392/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023 року передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
За змістом частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
За приписами частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Суд зазначає, що у цій справі, позивачка не є суб'єктом владних повноважень, а отже, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, зазначений позивачкою у прохальній частині позову спосіб захисту не відповідає приписам статті 5 КАС України.
Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Судом встановлено, що предметом даного позову є встановлення наявності компетенції (повноважень) виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 06.12.22р. вх.С-495-П прийняти рішення, яким забезпечити право на соціальні послуги з догляду на професійній основі особі з інвалідністю в межах гарантій ст. 3, 21, 46 Конституції України чим сприяти виконанню методики ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», Постанови КМУ від 06.10.21р. №1040 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати таку процедуру виконати.
Отже, спірні правовідносини виникли між позивачкою та виконавчим комітетом Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.
Між тим суд зазначає, що до матеріалів справи додано заяву від 06.12.2022 року вх. №С-495-П, з якої вбачається, що звернення позивачки було до Депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушнір Сергія Івановича, при цьому у якості відповідача вказано - виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.
Вказані обставини свідчать про невідповідність позову вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку із чим позивачці слід визначитись із суб'єктним складом сторін по справі, предметом спору та привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог вищенаведених норм.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Як вбачається із позову, 06.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушнір Сергія Івановича із заявою (запитом) вх. №С-495-П, однак відповіді не отримала.
При цьому, доказів на підтвердження факту направлення (вручення) вказаного запиту на адресу відповідача та отримання вказаного запиту відповідачем, ОСОБА_1 до суду не надано.
За наведених обставин, позивачці слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 1 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч викладеному, позивачка не надала копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви у кількості примірників залежно від складу сторін, в якій визначитись із суб'єктним складом учасників справи, предметом спору та привести позовні вимоги у відповідність до норм ч. 5 ст. 160 КАС України;
- доказів звернення до відповідача із заявою (запитом) від 06.12.2022 року вх. №С-495-П, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;
- копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева