Справа № 564/1337/23
Рядок статзвіту № 71
15 червня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Вознюк Ю. В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Артерчук Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є бабусею неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких вона самостійно виховує та утримує. Батьками дітей є її син ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_5 . Шлюб між батьками дітей згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11.07.2017 року розірвано.
Діти з часу їх народження зареєстровані та проживають в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки дітей не цікавляться їх життям, розвитком та здоров'ям. Матір дітей на сьогоднішній день проживає у Польщі, місце проживання батька дітей невідоме.
Згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11.02.2022 року батька і матір позбавлено батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до постанови Рівненського апеляційного суду від 20.09.2022 року рішення суду першої інстанції відносно ОСОБА_5 залишено в силі, а відносно ОСОБА_2 - за його апеляційною скаргою скасовано та в цій частині відмовлено у позові, а також попереджено відповідача про необхідність зміни поведінки щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Незважаючи на попередження апеляційного суду про необхідність змінити ставлення до дітей відповідач продовжує нехтувати своїми батьківськими обов'язками, не дбає про життя та здоров'я своїх дітей, жодним чином не піклується про дітей, не спілкується з ними, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами та станом здоров'я, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не цікавиться їх навчанням, не утримує їх, не сплачує аліменти ні у примусовому, ні у добровільному порядку. Більше того, 23.01.2023 року відповідач на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини сільської ради повідомив про намір відмовитись від виконання батьківських обов'язків щодо своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до заяви ОСОБА_2 , підпис якого засвідчено нотаріально 17.02.2023 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Гладишем О. А., він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та йому відомі правові наслідки відмови від виконання батьківських обов'язків.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей, позивач просила суд позбавити його батьківських прав.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 09.05.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Артерчук Л. В. позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Крока Н. В. в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, наданий висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі.
В судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 171 СК України, було заслухано думку неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що вони хочуть проживати з бабусею ОСОБА_1 у с. Головин, оскільки з нею їм добре, вони мають що їсти, ходять до школи, вона їх не ображає, піклується про них, купляє їм одяг. Вони не заперечують, щоб їх батька позбавили батьківських прав, оскільки батько не цікавиться ними та покинув їх.
Враховуючи згоду позивача та її представника на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, думку неповнолітніх дітей та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.06.2008 року Головинською сільською радою Костопільського району, Рівненської області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.02.2011 року Виконкомом Головинської сільської ради Костопільського району, Рівненської області.
Згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11.02.2022 року матір дітей ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Батько дітей, відповідач по справі, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, життям дітей не цікавиться, не приймає участі у їх фізичному, моральному та духовному вихованні, не цікавиться їх розвитком, станом здоров'я, не надає жодної матеріальної допомоги.
Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають разом з бабусею ОСОБА_1 , яка самостійно займається їх вихованням та утриманням.
З інформації директора Головинського ліцею Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Т. Буржинської №22 від 24.01.2023 року, вбачається, що за весь період навчання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у Головинському ліцеї їх батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідав освітній заклад, не цікавився успіхами чи невдачами дітей, на запрошення вчителів не реагував. За період із вересня 2022 року батько дітей не зробив жодної спроби виправити ситуацію щодо утримання та виховання дітей, не цікавився їх навчанням та вихованням.
Згідно психолого - педагогічних характеристик №20 від 24.01.2023 року та №21 від 24.01.2023 року, виданих Головинським ліцеєм Головинської сільської ради відносно неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неповнолітнім дітям комфортно жити з бабусею. За період навчання у Головинському ліцеї батько дітей не цікавився навчанням і вихованням дітей, не відвідував батьківські збори. З педагогами та психологом не спілкувався.
Як вбачається з актів обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 22.09.2022 р., 19.10.2022 р., 08.11.2022 р., 19.01.2023 р., де на сьогоднішній день проживають неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , умови проживання дітей є задовільними, у дітей є окремі кімнати, місця для сну, відпочинку, підготовки уроків, наявні речі дітей, іграшки, книги. Діти проживають з бабусею, стосунки між бабусею і внуками доброзичливі, довірливі, діти допомагають бабусі по господарсту, прислухаються до її порад. Батько дітей не відвідує, проживає окремо від них.
Згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11.02.2022 року батька дітей ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак відповідно до постанови Рівненського апеляційного суду від 20.09.2022 року рішення суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 - за його апеляційною скаргою скасовано та в цій частині відмовлено у позові, а також попереджено відповідача про необхідність зміни поведінки щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 незважаючи на попередження апеляційного суду про необхідність змінити ставлення до дітей продовжує нехтувати своїми батьківськими обов'язками, не дбає про життя та здоров'я своїх дітей, жодним чином не піклується про дітей, не спілкується з ними, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами та станом здоров'я, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не цікавиться їх навчанням, не утримує їх, не сплачує аліменти ні у примусовому, ні у добровільному порядку, що вказує на його небажання змінити ставлення до своїх дітей.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується заявою від 17.02.2023 року, засвідченою приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Гладишем О. А.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як нехтування своїми обов'язками зі сторони батька та самоусунення від виконання батьківських обов'язків.
Питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядалося 27.02.2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Головинської сільської ради Рівненської області.
Згідно висновку органу опіки та піклування Головинської сільської ради Рівненської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 стосовно двох неповнолітніх дітей» №23 від 31.03.2023 року, орган опіки та піклування Головинської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує їх до самостійного життя.
Таким чином, зібрані матеріали справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про здоров'я своїх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться життям своїх дітей, не приймає участі у їх вихованні та утриманні, не сплачує аліменти на їх утримання. Неналежне виховання батьком неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наслідком безвідповідальності батька та нездатність його у вирішенні життєвих труднощів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що батько дітей своїми діями порушує ст. ст. 3, 6, 7 Конвенції ООН про права дитини, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально, не цікавиться їх духовним та фізичним розвитком, не займається їх вихованням, не піклується про їх здоров'я.
Відсутність з боку батька піклування про здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток та виховання дітей, відсутність матеріального забезпечення, судом розцінюється як винна поведінка батька.
Згідно ст.164 Сімейного кодексу України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей можуть бути позбавленні батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Тому суд вважає, що ухилення відповідача від належного виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, їх матеріального забезпечення є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Із урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно статтей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Суд вважає доведеним, що не спростовано і самим відповідачем, що останній нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своїх дітей, не цікавиться їх долею, участі у вихованні та розвитку не приймає, матеріально дітям не допомагає, тобто жодного контакту з дітьми не підтримує.
Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність, в інтересах дітей, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166, 180 СК України, ст. ст. 10, 11, 12, 141, 178, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування: Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір по справі в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 ), ІПН: НОМЕР_3 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_2 ), ІПН: НОМЕР_4 .
Повне рішення складено
16 червня 2023 року.
СуддяЛ. А. Грипіч