Справа №949/889/23
Провадження №1-кп/560/203/23
15 червня 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця клопотання прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №42017181200000222 від 18.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
До Дубровицького районного суду Рівненської області надійшло клопотанням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №42017181200000222 від 18.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтоване тим, що Рішенням Європейського суду з прав людини від 18.07.2013 у справі "Москаленко та інші проти України" за заявою №1270/12 та 249 інших заяв, Європейським судом встановлено надмірну тривалість виконання рішень, ухвалених на користь заявників, зокрема, у справах за позовами до місцевих органів Пенсійного фонду України у Рівненській області і присуджено сплатити заявникам по 2000 євро відшкодування матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, а також виплатити залишок заборгованості за рішеннями національних судів, які залишились невиконаними та підлягали виконанню.
На виконання рішення Європейського суду з Державного бюджету України на особисті рахунки заявників або їхніх спадкоємців сплачено присуджені Європейським судом кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 137252,74 грн.
Загальна сума збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок здійснених виплат заявникам, через неналежне виконання службових осіб Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі склала 137252,74 грн.
18 листопада 2017 року Сарненською місцевою прокуратурою Рівненської області дані відомості було внесено до ЄРДР за №42017181200000222 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Допитаний в якості свідка перший заступник начальника Зарічненського об'єднаного управління ПФУ Рівненської області ОСОБА_6 показав, що в червні 2010 року до УПФУ в Дубровицькому районі звернулася із заявою ОСОБА_4 про те, що пенсійний фонд має виплатити їй грошові кошти відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, виходячи з норм ст. 63 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону застосовується у порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи із наявного ресурсу бюджету пенсійного фонду на відповідний рік. Постановою КМУ №745 "Про становлення деяких розмірів втрат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011 було визначено розміри основної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і зобов'язано пенсійний фонд забезпечити виконання цього закону в частині розмежування видатків за джерелами фінансування.
Статтями 72, 73 Закону України №1158 від 09.07.2003 закріплено положення, згідно якими кошти Пенсійного фонду не включаються до складу бюджету України і використовуються виключно на цілі, передбачені цим законом. починаючи з 01.09.2011 суми виплат за судовими рішеннями, що набрали законної сили, включалися у додаткові відомості видатків, за якими будуть фінансуватися із державного бюджету України. З 01.11.2011 припинено виплати пенсії у розмірах, визначених судовими рішеннями.
Пізніше УПФ в Дубровицькому районі звернулося з апеляцією до Львівського апеляційного суду про скасування рішення першої інстанції з приводу виплати коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак апеляційний суд лишив рішення суду першої інстанції в силі. Після набрання рішенням законної сили, УАФУ здійснювалися нарахування та виплата вказаним особам коштів за період, визначений судовим рішенням. Надалі нарахування проходило, однак виплати не здійснювалися, оскільки коштів у державному бюджеті на фінансування даних виплат не було передбачено. Не погоджуюсь із даним рішенням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Європейського суду, де їм було присуджено виплатити по 2000 євро як відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат, а також виплатити залишок заборгованості за рішенням національних судів, які залишилися невиконаними та підлягали виконанню.
Аналогічні показання надав ОСОБА_7 , який у той час перебував на посаді начальника УПФУ в Дубровицькому районі.
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування було долучено судові рішення, які зобов'язують УПФУ в Дубровицькому районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та виплатити їм залишок заборгованості.
За результатами здійснення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, допитано свідків, однак не встановлено особу, яка вчинила вищевказане кримінальне правопорушення, підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення будь-якій особі не повідомлялась та закінчилися на даний час строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, подавши заяву про розгляд даного клопотання без її участі у зв'язку із службовою необхідністю, клопотання підтримує.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Надавши оцінку доводам клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження №42017181200000222, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18 листопада 2017 року до ЄРДР за №42017181200000222 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, внесено відомості за фактом неналежного виконання службовими особами Управління пенсійного фонду України в Дубровицькому районі своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, минуло п'ять років.
Тобто, формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження, відповідно до положень Глави 24 КПК України, є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. 25 КПК України, публічність передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого (дізнавача) та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст. 9, 25 КПК України.
Як встановлено під час судового розгляду клопотання, слідчі дії у кримінальному провадженні №42017181200000222, внесеному до ЄРДР 18.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, фактично зведені до долучення копій документів, зокрема судових рішень та формального допиту свідків.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження містять доручення начальника СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 від 03.01.2018 та начальника СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 від 14.04.2021 на проведення досудового розслідування та доручено слідчим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та прийняти законні процесуальні рішення в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки.
Втім, вказані доручення залишилось невиконаним, а саме не здійснено будь-яких дій, які б вказували на намагання встановити як осіб, які вчинили крадіжку, так і очевидців злочину
Отже, більше п'яти років, жодних слідчих дій за вказаним кримінальним провадженням не здійснювалось.
Тобто, з викладеного вбачається, що у кримінальному провадженні досудове розслідування не здійснювалось належним чином та не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України, а прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Між тим, закриття кримінального провадження, як форма закінчення досудового розслідування, та яке має відбувається тільки в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
При цьому, наявність норми КПК України щодо закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, не звільняють орган досудового розслідування та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" та введена в дію 17.10.2019, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження №42017181200000222 від 18.11.2017 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає .
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 25, 283, 284, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №42017181200000222 від 18.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1