Справа № 296/1136/22
2-з/296/29/23
"22" травня 2023 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
17.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Державної установи "Житомирська установа виконання покарань №8", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і просить визнати нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.01.2022 №77 "Про затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" щодо розподілу та надання житла"; визнати недійсними ордери на жилі приміщення, видані відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.01.2022 №77, а саме: ордер на ім'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , ордер на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; виселити без надання іншого жилого приміщення: ОСОБА_3 та членів його сім'ї із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та членів її сім'ї із квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
17.02.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Рожковій О.С. для розгляду.
22.02.2022 ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Рожкової О.С. задоволено заяву про самовідвід.
21.03.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду.
У зв'язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.03.2022 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
16.05.2022 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира позовну заяву повернуто позивачеві.
06.07.2022 позивачем на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2022 подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.
05.09.2022 постановою Житомирського апеляційного суду справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
22.11.2022 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
05.04.2023 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 ..
05.04.2023 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира закрито підготовче провадження.
19.05.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.01.2022 №77 "Про затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" щодо розподілу та надання житла.
В обґрунтування заяви зазначає, що оскільки надання іншим особам житлових приміщень без додержання порядку черговості суперечить чинному законодавству та порушує його права, які фактично поновити буде неможливо, тому виконання рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.01.2022 №77 "Про затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" щодо розподілу та надання житла слід заборонити до вирішення цивільного позову.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.ч.6, 8 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що заявником не доведено наявності обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, тому правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.
Крім того, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.
Отже на час розгляду заяви заявником не доведено наявність передбачених ст.149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149, 150-153 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Анциборенко