65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"16" червня 2023 р.м. Одеса № 916/2191/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 28)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт - 001" (код ЄДРПОУ 42751872, 65026, м.Одеса, Грецька площа, буд.1 офіс 6)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" (код ЄДРПОУ 43115478, 65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29/1, офіс 302)
відповідача-3: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 18553053,83 грн.
Позивач Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт - 001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп", ОСОБА_1 про стягнення 18553053,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору №К02092 від 24.12.2019 в частині погашення кредиту, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з боржника та його поручителів заборгованість в сумі 18553053,83 грн.
Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом подання відповідних доказів, зазначених в ухвалі.
Вищевказана ухвала суду була направлена позивачу на електронну адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та позовній заяві, а саме: office@mtb.ua. Згідно сформованої довідки про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронної скриньки позивача 29.05.2023.
При цьому, згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п/п 5.8. п.5 Розділу І Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, приймаючи до уваги, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 29.05.2023 була доставлена на офіційну електронну адресу позивача 29.05.2023, з урахуванням вищевказаних норм законодавства позивач недоліки позовної заяви повинен був усунути у строк, не пізніше ніж 08.06.2023 включно.
Суд відзначає, що станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті, будь-які докази, заяви, клопотання чи повідомлення від позивача до суду не надходили, при цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на введення в Україні воєнного стану або з інших підстав.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 визначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Крім цього, суд звертає увагу на таке.
Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
В ухвалі від 29.05.2023 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов'язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.
При цьому господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.
Враховуючи, що позовна заява була подана до суду позивачем, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї справи.
При цьому позивач безпосередньо зазначив в позовній заяві у власних реквізитах електронну пошту - office@mtb.ua. Отже, повідомивши суду, як один із своїх засобів зв'язку електронну пошту, позивач мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної справи, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації .
Крім цього суд враховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
У цих висновках суд звертається до правової позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22.
Згідно з ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 29.05.2023 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" сплив, а позивачем недоліки позовної заяви станом на цей час не усунуто, позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що згідно із ч.8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт - 001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп", ОСОБА_1 про стягнення 18553053,83 грн. і додані до неї документи повернути заявнику.
Додаток: позовна заява з додатками на 206 арк.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 16.06.2023.