65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"14" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1375/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" про забезпечення позову /вх. № 2-830/23 від 12.06.2023 року/ у справі № 916/1375/23
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" /ЄДРПОУ 43098924, адреса - 65020, м. Одеса, вуя. Спиридонівська, буд. 31, e-mail: ztk.port@gmail.com/
до відповідача: Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /ЄДРПОУ 01125206, адреса - 68355, Одеська обл., Юлійський р-н, Придунайська, буд. 2, e-mail: vilport@odtel. net, ІНФОРМАЦІЯ_2, port@ust-dunaysk.com, ІНФОРМАЦІЯ_1/
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Фонду державного майна України /ЄДРПОУ 00032945, адреса - 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, e-mail: info@spfu.gov.ua/;
2) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" /ЄДРПОУ 41054005, адреса - 21029, Вінницька обл., м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, e-mail: office@elixir-ukraine.com/
про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору/одностороннього розірвання договору
Господарським судом Одеської області розглядається справа № 916/1375/23 за позовом ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ» до ДП «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду державного майна України, ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» визнання недійсним правочин щодо односторонньої відмови державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" від Договору про надання послуг № 28Д від 24.01.2023 року, укладеного з ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ", що вчинений державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відповідно до листа №256/01/03-23 від 13.03.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не вчиняв жодних дій, спрямованих на порушення умов договору, не уникав оплати наданих послуг, не завдавав відповідачу матеріальних збитків/ шкоди.
Позивач зауважує, що він є власником певного рухомого майна, що розташоване на території портового пункту Кілія, який входить до складу ДП "МТП Усть-Дунайськ" та в якому виконуються всі види вантажно-розвантажувальних робіт. Обмеження доступу до даного рухомого майна шляхом односторонньої відмови відповідача від Договору № 28Д від 24.01.2023 р. призведе до порушення прав портового оператора ТОВ "Зерновий термінал Кілія" за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу, а також за договором, укладеним між позивачем та відповідачем про надання послуг, який, власне, односторонньо розірвано, а також позбавить позивача можливості здійснювати свою господарську діяльність як портового оператора.
Ухвалою суду від 07.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1375/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
12.06.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" /TOB "ЗТК"/ про забезпечення позову /вх. № 2-830/23/ у справі № 916/1375/23, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" щодо доступу до майна ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" та/або клієнтів останнього з метою оброблення (в тому числі, однак не виключно: завантаження/вивантаження), яке перебуває у критому складі літ. "Г" портового пункту Кілія за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м, інв. номер 767) - до розгляду даної справи по суті.
Заявник вказує, що фактично спір у даній справі стосується безпосередньо фактичної можливості ТОВ «ЗТК» користуватись важливим об'єктом інфраструктури, без використання якого товариство не зможе здійснювати свою господарську діяльність як портовий оператор.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що на складі літ. "Г" станом на дату звернення з заявою перебуває зерновий вантаж, що належить на праві власності клієнтам позивача, для подальшого перегруження на судно.
Заявник вказує, що 09.06.2023 року невідомі озброєні особи здійснили блокування критого складу у портовому пункті Кілія за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, в якому перебуває майно позивача.
Враховуючи факт незаконного одностороннього розірвання Договору № 28Д, правомірність якого наразі є предметом даного провадження, у позивача виникають реальні підстави вважати, що працівники порту самовільно та/або з залученням третіх осіб вчинять звільнення складу літ. "Г" від вантажу, який належить клієнтам ТОВ "Зерновий термінал Кілія", та/або передадуть склад літ. "Г" у користування разом з вантажем іншій особі, що унеможливить виконання нами взятих на себе зобов'язань Портового оператора та завдадуть збитків товариству.
Позивач зауважує, що у випадку задоволення позовної заяви в даному провадженні подальше виконання рішення суду, а отже і поновлення порушеного права ТОВ "Зерновий термінал Кілія" буде значно ускладнено, враховуючи можливе використання складу іншою особою, а також враховуючи можливе порушення права власності на вантаж клієнтів, який перебуває на складі, оскільки позивачу доведеться звертатись до суду з новими позовами щоб поновити відповідні порушені права вже на підставі наявного рішення суду, чого можна уникнути шляхом застосування інституту забезпечення позову в даному проваджені.
Позивач вважає, що станом на даний час існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позивач наголошує, що встановлення саме такого заходу забезпечення позову, відповідатиме предмету заявленого позову та водночас, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, позаяк буде спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.
Позивач підкреслює, що до того часу поки не буде розглянута дана справа, існують ризики вчинення відповідачем та/або іншою особою дій на порушення прав позивача, зокрема: передання в користування складу літ. "Г" іншій особі, зокрема з вантажем, та або вчинення незаконних дій з вантажем позивача, враховуючи той факт, що станом на сьогодні доступ до даного майна заблоковано.
При цьому позивач зауважує, що припинення користування TOB "ЗТК" складом літ. "Г" та недовиконання своїх зобов'язань перед контрагентами щодо вивантаження вантажів, які зберігається у складі, призведе до припинення його господарської діяльності як портового оператора на території Морського торговельного порту "Усть-Дунайськ", що є прямим порушенням добросовісної конкуренції передбаченої ч. 3 ст. 18 Закону України "Про морські порти України".
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заході до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).
Положеннями статті 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.
Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір про надання послуг № 28Д від 24.01.2023 року, відповідно до п. 1.1 якого, предметом цього договору є надання "Виконавцем" "Замовнику" послуг з розміщення вантажів в критому складі Виконавця у портовому пункті Кілія за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м, інвент. номер 767) в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Листом № 256/01/03-23 від 13.03.2023 р. відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання Договору № 28Д від 24.01.2023 р. з дати 27 березня 2023 р. в односторонньому порядку на підставі п. 8.3 вказаного договору.
Господарський суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії, направлені на перешкоджання позивачу щодо доступу до майна з метою оброблення (в тому числі, однак не виключно: завантаження/вивантаження), яке перебуває у критому складі літ. "Г" портового пункту Кілія за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4.
При цьому предметом заявленого позову у даній справі є визнання за позивачем права користування майном відповідно до Договору надання послуг № 28Д від 24.01.2023р., внаслідок визнання недійсною односторонньої відмови від договору.
Суд враховує пояснення заявника щодо протиправності дій відповідача із блокування майна та здійснення демонтажу замків. На підтвердження вказаних обставин заявником надано, а судом досліджено: відеоматеріалами від 09.06.2023 року, акт огляду території портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» № 1 від 09.06.2023 року, фотофіксація воріт критого складу літ. «Г», акт огляду території № 2 від 09.06.2023 року, талон-повідомлення єдиного обліку № 2190, талон-повідомлення єдиного обліку № 2225; акт огляду території від 10.06.2023 року.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що заявник не має фактичного вільного доступу вантажного транспорту до причалу, до судів, до власного майна і орендованого майна.
Господарський суд зазначає, що предметом доказування у даному спорі є, зокрема, підтвердження/спростування законності правочину щодо односторонньої відмови державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" від Договору про надання послуг № 28Д від 24.01.2023р., укладеного з ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ", що вчинений державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" відповідно до листа №256/01/03-23 від 13.03.2023 р. року. У зв'язку із чим, у даній справі суд вбачає достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом із тим, суд вказує, що в даному випадку у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії, направлені на перешкоджання доступу позивачу до майна може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Суд зауважує, що до вирішення спору по суті невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до значних збитків позивача по справі, у зв'язку із чим виникнуть нові судові спори за зверненням позивача щодо відшкодування завданих збитків.
При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
За правилами ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову. У зв'язку із чим заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" про забезпечення позову /вх. № 2-830/23 від 12.06.2023 року/ у справі № 916/1375/23 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
При цьому суд зауважує, що запропонований позивачем вид заходу забезпечення позову відповідає заходам забезпечення позову, що визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України.
Разом із тим, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Стосовно зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 141 ГПК України для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" про забезпечення позову /вх. № 2-830/23 від 12.06.2023 року/ у справі № 916/1375/23 - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /ЄДРПОУ 01125206/ та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" щодо доступу до майна ТОВ "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" та/або клієнтів останнього з метою оброблення (в тому числі, однак не виключно: завантаження/вивантаження), яке перебуває у критому складі літ. "Г" портового пункту Кілія за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа - 960 кв. м, інв. номер 767) - до розгляду справи по суті.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.
Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" /ЄДРПОУ 43098924, адреса - 65020, м. Одеса, вуя. Спиридонівська, буд. 31/
Боржник: Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК" /ЄДРПОУ 01125206, адреса - 68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2/
Ухвала дійсна до пред'явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала складена та підписана 14.06.2023 року.
Ухвала набрала законної сили 14.06.2023 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Петренко Наталія Дмитрівна