14 червня 2023 року Справа № 915/911/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства «ТАВРІЯ-СКІФ» (69015, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 59, кв. 209, ЄДРПОУ 23878863 про забезпечення доказів до подання позовної заяви
інша особа: Товариство з обмежено відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1, ЄДРПОУ 14291113)
інша особа: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, проспект Шевченка, буд 15/1),
за участі представників:
від заявника: не з'явився,
від ТОВ СП “Нібулон» - Глушко Д.В., згідно ордера,
09.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Фермерського господарства «ТАВРІЯ-СКІФ» про забезпечення доказів до подання позову в порядку ст. 110 ГПК України.
Заява Фермерського господарства «ТАВРІЯ-СКІФ» про забезпечення доказів за формою та змістом відповідає вимогам ст. 111 ГПК України.
Заяву про забезпечення доказів обґрунтовано обставинами існування між заявником та ТОВ СП «НІБУЛОН» договірних відносин за договором № 4972/2021 від 02.02.2022 та порушенням умов останнього ТОВ СП «НІБУЛОН» в частині сплати за поставлений товар.
Заявник зазначає, що ТОВ СП «НІБУЛОН» ухиляється від надання підписаних з його боку первинних бухгалтерських документів: договір постачання № 4972/2021 від 02.02.2022, видаткові накладні тощо, якими підтверджувався факт постачання товару на його користь.
Враховуючи наведене, на думку заявника, одним із засобів доведення факту виконання ФГ «ТАВРІЯ-СКІФ» зобов'язання з постачання товару має бути відомості Єдиного реєстру податкових накладних та податкова звітність ТОВ СП «НІБУЛОН» за лютий - березень 2022 року, в якій мало бути відображено здійснення відповідних господарських операцій та їх податкових наслідків у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ та його використання у визначення податкових зобов'язань ТОВ СП «НІБУЛОН».
Заявник вважає, що ТОВ СП «НІБУЛОН» після подання відповідного позову будуть вживатись заходи для уточнення податкової звітності з податку на додану вартість, з метою приховання факту отримання від заявника товару за відповідних господарським договором, що призведе до неможливості в подальшому використовувати відповідні докази, що, зважаючи на норму ч. 1 ст. 110 ГПК України дає підстави до вжиття заходів забезпечення доказів шляхом їх витребування.
Способом забезпечення доказів заявником обрано: витребування від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, Одеська область, місто Одеса, Одеса, проспект Шевченка, будинок15/1) наступної інформації та документів: інформації про включення ТОВ СП «НІБУЛОН» (ЄДРПОУ 14291113) до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованого за податковими накладними з податку на додану вартість зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ФГ «ТАВРІЯ-СКІФ» (ЄДРПОУ 23878863) протягом лютого - березня 2022 року; 2), копії податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ СП «НІБУЛОН» (ЄДРПОУ 14291113) з додатками за звітний місяць лютий 2022 року, березень 2022 року або копію податкової декларації з податку на додану вартість за звітний місяць до якого ТОВ СП «НІБУЛОН» (ЄДРПОУ 14291113) було включено податковий кредит, сформований за податковими накладними з податку на додану вартість, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних ФГ «ТАВРІЯ-СКІФ» (ЄДРПОУ 23878863) протягом лютого - березня 2022 року.
На підставі ст. 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Ухвалою суду від 12.06.2023 судове засідання для розгляду заяви Фермерського господарства “ТАВРІЯ-СКІФ” від 09.06.2023 про забезпечення доказів призначено на 14 червня 2023 року об 11:30 год.
У судовому засіданні представник ТОВ «НІБУЛОН» зазначив, що заява про забезпечення доказів необґрунтована, заявником не доведено того, що ТОВ «НІБУЛОН» ухиляється від надання первинних бухгалтерських документів, а також того, що зазначені докази можуть бути втрачені, вважає передчасним звернення до ДПС.
Заявник та Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків правом участі у судовому засіданні не скористались.
Частинами 1-4 ст. 112 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши представника ТОВ «НІБУЛОН», суд дійшов наступних висновків.
Статтею 110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 110 ГПК України, забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
За загальним правилом місцезнаходженням доказів, що забезпечуються є місцезнаходження особи, в якої вони витребовуються. З матеріалів заяви не витікає інших відомостей щодо розташування доказів в іншому місці або в іншої особи.
Місцезнаходженням Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як зазначено в заяві є м. Одеса.
Таким чином, заяву про забезпечення доказів Фермерським господарством “ТАВРІЯ-СКІФ” подано з порушенням вимог ч. 4 ст. 110 ГПК України.
Крім того, господарський суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/ зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Саме лише посилання заявника у заявах про забезпечення доказів на те, що збирання чи подання таких доказів згодом може стати утрудненим або взагалі неможливим, не є безумовною підставою для забезпечення доказів у справі.
Адже, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує забезпечення доказів із певним колом обставин. В кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення доказів та робить мотивований висновок про доцільність забезпечення доказів.
Згідно ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Заявником не подано жодних доказів на підтвердження обставин відмови ТОВ «НІБУЛОН» в наданні йому первинних бухгалтерських документів за Договором поставки №4972/2021 від 02.02.2022, а відтак господарський суд не може визнати обґрунтованими твердження заяви про існування у ТОВ «НІБУЛОН» наміру і на внесення будь-яких змін до податкової звітності, про що йдеться в заяві.
Представник ТОВ «НІБУЛОН» в судовому засідання спростував твердження заяви про створення перешкод в отриманні Заявником первинних бухгалтерських документів за Договором поставки №4972/2021 від 02.02.2022, отже ці обставини мають бути доведені заявником на загальних підставах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява Фермерського господарства «ТАВРІЯ-СКІФ» про вжиття, визначених ним заходів забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Фермерського господарства «ТАВРІЯ-СКІФ» про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
3.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Повний текст ухвали складено і підписано 16.06.2023.
Суддя В.О.Ржепецький