вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2023 р. м. Київ Справа № 910/14639/22
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», м. Київ
про стягнення майнової шкоди
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» №1125 від 21.12.2022 року (вх. №851/23 від 03.04.2023) (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - відповідач) про стягнення майнової шкоди у сумі 6265,65 грн.
Оскільки, ціна позову у справі №910/14639/22 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 року, предмет позову не становить підвищеної складності, справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження згідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа є справою незначної складності, яку суд визнав малозначною та призначив до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14639/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
До суду від відповідача надійшов відзив б/н від 14.04.2023 (вх. №7281/23 від 14.04.2023) згідно якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №835 від 20.04.2023 року (вх. №7861/23 від 24.04.2023).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як зазначено позивачем, 25.08.2021 року о 15 год. 25 хв. комісією Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - AT «Київоблгаз») виявлено факт пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, про що складено Акт пошкодження газопроводу від 25.08.2021 року. В акті зазначено, що земляні роботи виконувались ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі», які з АТ «Київоблгаз» не погоджувались, газопровід пошкоджено при монтажі електроопори бурильною технікою внаслідок чого відбувся порив газопроводу та витік природного газу, внаслідок чого 10 приватних будинків залишились без газу.
Вказаний акт підписано представниками позивача, а копія акта вручена представнику відповідача Талалай В.О.
Позивачем складено Розрахунок об'єму витрати природного газу через пошкодження газопроводу Ду32 мм середнього тиску від 25.08.2021 року. Відповідно до Розрахунку вартості збитків, заподіяних AT «Київоблгаз», внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, розмір завданої шкоди складає 6265,65 грн.
Розмір завданої позивачу шкоди вказано у розрахунку вартості збитків, заподіяних AT «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е згідно акту пошкодження від 25.08.2021 року та складається з переліку виконаних робіт та вартості газу на виробничо-технологічні потреби.
Позивач надіслав відповідачу лист від 05.10.2021 року №81012-Сл-14465-1021 з вимогою оплатити суму завданих збитків, до листа додано підрядний договір №21ПГ про відшкодування збитків внаслідок аварії від 30.09.2021, рахунок на оплату №21 від 25.08.2021.
Однак, відповідач, підрядний договір №21ПГ про відшкодування майнової шкоди від 30.09.2021 не підписав, майнову шкоду у сумі 6265,65 грн. не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е у відповідача були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою, зокрема, позивачем не надано доказів наявності позначень газопроводу на місцевості у відповідності до ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання". На думку відповідача, позивачем не надано доказів, які б свідчили б про наявність завданої йому шкоди, зокрема, доказів перебування газопроводу середнього тиску, розташованого за адресою: Київська обл., с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, як нерухомого майна, у власності або на балансі АТ "Київоблгаз". Також, відповідач зазначає, що акт пошкодження газопроводу, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі та позивачем не дотримано положень передбачених розділом 5 глави ХІ Кодексу ГРС, які визначають порядок розгляду акта про порушення.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц зазначив, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки, частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15).
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №902/320/17 від 10.12.2018 та №904/5489/18 від 16.04.2020).
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно п. 17 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу», позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» є Оператором ГРМ, який зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Київської області.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави І Кодексу газорозподільних систем (далі - КГС), Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператор ГРМ (пункт 1 розділу 1 глави ІІІ КГС).
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 розділу 1 глави ІІІ КГС).
Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи (об'єктів ГРМ), а саме:
охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (пункт 1);
власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ (пункт 4);
земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5);
проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (пункт 7);
письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі. оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи - підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8);
юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9);
юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (пункт 10);
письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в Оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (пункт 11);
до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (пункт 15);
юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16);
фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17);
межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).
Згідно п. 2.1 розділу II ПБСГ, охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (пункт 1.12. глави 1 розділу V ПБСГ).
Згідно п. 1.34 глави 1 розділу V ПБСГ, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч законодавчо встановленому порядку, працівники відповідача виконували земляні роботи бурильною технікою, без відповідних дозволів та за відсутності представника Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз», що призвело до пошкодження газопроводу та виникненню збитків.
Доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять, таким чином, поведінка відповідача суперечила вимогам чинного законодавства. Зважаючи на зазначене, судом встановлено такий елемент складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка.
З метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу позивачем проведено комплекс необхідних ремонтно-відновлювальних робіт з усунення наслідків аварії.
Відповідно до п. 7 глави 4 розділу ХІ КГС, об'єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Пунктом 6 глави 4 розділу ХІ КГС встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.
Таким чином, розмір шкоди, завданої позивачу діями відповідача, згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, становить 6265,65 грн. (вартість виробничо-технологічних витрат газу через пошкодження газопроводу), в тому числі об'єм витоку природного газу складає 268,587 куб.м., що складає 3661,96 грн.
Твердження відповідача про відсутність доказів перебування газопроводу середнього тиску, розташованого за адресою: Київська обл., с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, як нерухомого майна, у власності або на балансі АТ «Київоблгаз» спростовуються долученою позивачем копією постанови НКРЕКП «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» від 29.06.2017 року №855, у додатку до якої визначена територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ».
Посилання відповідача стосовно того, що акт пошкодження газопроводу від 19.02.2021 не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі не заслуговує на увагу, оскільки, в матеріалах справи відсутній такий акт, на який посилається відповідач.
Твердження відповідача, про те що акт пошкодження газопроводу від 17.11.2021 не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі є необґрунтованими з огляду на наступне.
Суд зазначає, що відповідач безпідставно посилається на пункт 8 глави 5 розділу ХІ КГС згідно якого, акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення вимог ГРС, оскільки, пошкодження газопроводу не відноситься до виду порушення Кодексу ГРС щодо якого має право приймати рішення комісія Оператора ГРМ.
Як передбачено пунктом 4 глави 1 розділу І КГС: споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу; несанкціонований споживач фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.
Таким чином, відповідач не є споживачем або несанкціонованим споживачем в розумінні вказаних положень.
Порушення відповідачем порядку проведення земляних робіт в охоронній зоні без обов'язкового письмового погодження з позивачем, призвело до пошкодження газопроводу, що заподіяло шкоду позивачу, яка полягала у понесенні витрат на відновлення належної роботи газорозподільної системи, а тому, судом встановлено наявність причинового зв'язку, як елементу складу правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст.ст. 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у його діях, зокрема, не доведено, що ним вчинялись усі передбачені й необхідні заходи для уникнення завдання шкоди.
Доводи відповідача щодо відсутності у місці пошкодження газопроводу і на прилягаючих територіях розпізнавальних знаків, якими необхідно помічати та захищати газопроводи, судом відхиляються через необґрунтованість та недоведеність. Натомість, позивачем, на спростування вказаних тверджень відповідача, до матеріалів справи долучено фотографії, з яких вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості, що відповідачем не спростовано.
Крім того, згідно підпункту 17 пункту а) частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача дозволів на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.
Відповідно до абзацу першого та другого статі 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 870 затверджено Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, аналювання дозволів.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 4 Типового порядку, дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1. Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Видача дозволу, його переоформлення, видача дубліката та анулювання дозволу здійснюються на безоплатній основі (пункт 5 Типового порядку).
Згідно пункту 6 Типового порядку, дозвіл видається на проведення робіт, перелік яких наведено у додатку 3, зокрема: земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (пункт 1), заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури (пункт 8).
Отже, в порушення вищевказаних положень, відповідач перед проведенням земляних робіт зі встановлення електроопор в межах населеного пункту села Погреби зобов'язаний був отримати дозвіл від органу місцевого самоврядування (Погребівської сільської ради), якому б мало передувати письмове погодження з АТ «Київоблгаз», що передбачено пунктами 13, 14 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС.
Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не надано документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ, не приймаються судом до уваги як необґрунтовані, оскільки, враховуючи норми Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Земельного кодексу України обов'язок з виготовлення технічної документації із землеустрою та подання відомостей для внесення до Державного земельного кадастру, а також, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покладено Законом на розробника технічної документації із землеустрою, власника земельної ділянки або користувача, а позивач не належить до жодної із зазначених осіб.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 6265,65 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення майнової шкоди задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1А, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) 6265 (шість тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 65 коп. майнової шкоди та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць