ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2023Справа № 910/3446/23
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Фарбун Сергія Івановича
до товариства з обмеженою відповідальністю "Левайс"
про стягнення 94 107,30 грн.
Представники сторін: не викликались.
Фізична особа-підприємець Фарбун Сергій Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Левайс" про стягнення 94 107,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані позивачем роботи за договором на технічне обслуговування та ремонт обладнання №01/12/19 від 01.12.2019 року.
У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 86 660,00 грн., штраф в розмірі 226,74 грн., три проценти річних в розмірі 1 360,44 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 860,12 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
24.03.2023 до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист з доданими документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 03.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 94273868.
27.04.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить суд відмовити у позові повністю. Стягнути на користь ТОВ «Левайс» суму понесений судових витрат, а саме витрати за надання правничої допомоги у відповідності до вищенаведеного попереднього розрахунку судових витрат (докази понесення витрат будуть надані суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України).
02.05.2023 до канцелярії суду від позивач надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд поновити позивачу пропущений з поважним причин процесуальний строк на подання відповіді на відзив. Прийняти дану відповідь на відзив та позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Щодо заявленого клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, судом враховано, що прострочення становить короткий термін, з огляду на що, керуючись приписами ст. 119 ГПК України, суд поновлює позивачу процесуальний строк для подачі письмової відповіді на відзив та приймає подану відповідь на відзив до розгляду.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.12.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Левайс" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Фарбун Сергієм Івановичем (виконавець) укладено договір на технічне обслуговування та ремонт обладнання №01/12/19.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати технічне обслуговування та/або ремонт торгового холодильного обладнання, холодильних і морозильних камер, центральних холодильних установок (далі - обладнання), розташованих за адресою: м. Київ, 03057, вул. Вадима Гетьмана 6 (літери Б, Б').
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року (включно). Уразі продовження строку дії договору та строку надання послуг, сторони укладають додаткову угоду про продовження строків дії договору та строків надання послуг. В разі не укладення угоди. Але продовження співпраці, договір вважається продовженим на кожен наступний рік.
Сторони складають та узгоджують в додатку №1 до цього договору точний перелік обладнання, асортимент, кількість, вартість послуги технічного обслуговування (п.1.3 договору).
Згідно з п.1.4 договору обсяг та види послуг з технічного обслуговування та ремонту холодильного обладнання, які є предметом цього договору, визначається в додатку №2 (як заявка на проведення робіт).
Передача холодильного обладнання на технічне обслуговування здійснюється в присутності представників замовника та виконавця, згідно з переліком та у відповідності до договору №1 до цього договору, про що засвідчують підписи представників обох сторін (п.2.1 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування холодильного обладнання згідно з переліком та у відповідності до додатку №1 до договору.
Згідно з додатком №1 до договору загальна вартість послуг, згідно договору на технічне обслуговування та ремонт обладнання становить 33 700,00 грн. (на місяць).
Відповідно до п.2.4 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з технічного обслуговування холодильного обладнання цілодобово через систему віддаленого доступу, а замовник - прийняти та оплатити належним чином надані послуги.
По завершені надання послуг з технічного обслуговування холодильного обладнання, передбачених п.1.1 цього договору, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг) в якому вказується перелік здійснених виконавцем робіт. (п.2.5 договору).
Окрім технічного обслуговування холодильного обладнання, виконавець виконує додаткові роботи з монтажу, ремонту та усунення несправностей обладнання, здійснює постачання запчастин та/або комплектуючих. Вартість додаткових робіт визначається на основі діючих розцінок виконавця (п.3.1 договору).
Пунктом 4.8 договору передбачено, що ціна договору становить суму вартості всіх наданих послуг виконавцем замовнику по цьому договору протягом строку дії договору.
Згідно з п.4.1 договору замовник щомісячно здійснює оплату послуг виконавця за технічне обслуговування холодильного обладнання в розмірі, визначеному згідно додатку №1 до цього договору.
Оплата, передбачена п.4.1 цього договору, здійснюється до десятого числа місяця, наступного за тим, в якому були надані послуги (виконувались роботи) на підставі виставленого виконавцем рахунка-фактури після підписання сторонами акту виконаних робіт (надання послуг) (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 договору у вартість послуг з технічного обслуговування холодильного обладнання не входять та підлягають окремій оплаті додаткові роботи передбачені п.1.2, з урахуванням всіх умов щодо надання та погодження вартості додаткових робіт згідно цього договору, та виклик виконавця відповідно до п.3.5 цього договору. Вартість додаткових робіт визначається на основі діючих розцінок виконавця.
Згідно з п.4.4 договору, оплата, передбачена п.4.3 цього договору, здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) на відповідну виконану додаткову роботу та виставленого рахунку-фактури до нього.
Оплата за даним договором проводиться у національній грошовій одиниці України - гривні - на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі (п.4.6 договору).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано та скріплено їх печатками акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №-З/Р від 05.07.2021 на суму 19 260,00 грн. (відповідно до якого були проведені роботи по: усуненню причин виходу з ладу обладнання та його ремонт).
Вищезазначені роботи як зазначено позивачем не оплачені відповідачем.
Також, позивачем зазначено, що ним були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору щодо обслуговування холодильного обладнання. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та не розрахувався з позивачем згідно актів надання послуг № 12 на суму 33 700,00 грн. та №15 на суму 33 700,00 грн.
Так, в матеріалах справи наявні підписані тільки позивачем акти надання послуг, а саме:
- №12 від 30.06.2022 року на суму 33 700,00 грн. (роботи (послуги) з технічного обслуговування холодильного обладнання в червні 2022 року);
- №15 від 31.07.2022 року на суму 33 700,00 грн. (роботи (послуги) з технічного обслуговування холодильного обладнання в липні 2022 року).
Також, в матеріалах справи наявні відповідні рахунки-фактури, а саме: №СФ-0000012 від 30.06.2022 року на суму 33 700,00 грн. (за ТО обладнання в червні 2022р.) та №СФ-0000015 від 31.07.2022 року на суму 33 700,00 грн. (за ТО обладнання в липні 2022р.).
Акт надання послуг №12 від 30.06.2022 отриманий відповідачем 13.07.2022, що підтверджується описом вкладення від 11.07.2022 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209109334908.
Акт надання послуг №15 від 31.07.2022 разом з рахунком-фактурою №СФ-0000015 від 31.07.2022 року отриманий відповідачем 05.08.2022, що підтверджується описом вкладення від 03.08.2022 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209109305444.
Пунктом 7.1 договору передбачено порядок здавання-приймання наданих послуг та додаткових робіт:
7.1.1 виконавець направляє замовнику два примірники акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) ( надалі - акт) із зазначенням обсягу виконаних робіт.
7.1.2 замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), щодо наданих послуг зобов'язаний підписати акт виконаних робіт (наданих послуг) і передати його виконавцю, або протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), письмово направити на адресу виконавця претензію, за наявності зауважень до якості наданих послуг відповідно до цього договору. У разі, якщо виконавець не отримав від замовника підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або аргументовану письмову відмову від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) в термін, зазначений у цьому пункті договору, надані послуги вважаються прийнятими замовником без зауважень та акт виконаних робіт (наданих послуг) підписаним і буде мати повну юридичну силу, а надані послуги відповідно до п. 1.2 цього договору підлягають оплаті в повному обсязі.
У випадку мотивованої письмової відмови замовника від приймання виконаної роботи за даним договором, сторонами складається спільний акт із вказівкою недоліків, які необхідно усунути та із зазначенням строків їх усунення, після чого здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами у порядку, передбаченому пунктами 7.1.1 цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що разом з актом надання послуг №12 від 30.06.2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист в якому зазначено, що у зв'язку із наявною зі сторони замовника заборгованості позивач повідомляє про призупинення обслуговування та ремонту обладнання та відмовляє у виконанні робіт за договором до повного розрахунку, а саме сплати заборгованості у розмірі 67 400,00 грн. також, повідомлено про розірвання (припинення) договору на технічне обслуговування та ремонт обладнання №01/12/19 від 01.12.2019 року з 15.08.2022 року.
У відповідь відповідачем надано позивачу зустрічну претензію щодо неналежного виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання вих.. №200/22 (20-07/22-1) від 20.07.2022 року , в якій зазначено що ТОВ «Левайс» має зустрічні претензії, які стосуються належного виконання фізичною особою-підприємцем Фарбун Сергієм Івановичем умов договору, а саме щодо виконання робіт згідно актів надання послуг №7 від 30.04.2022, №10 від 31.05.2022 та №12 від 30.06.2022. Вимагав: 1) на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання даної зустрічної претензії направити представника позивача на об'єкт ТОВ «Левайс» за адресою: м. Київ, вул.. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери Б.Б'), з метою складання спільного акту виявлених недоліків, які необхідно усунути та встановлення строків їх усунення. 2) у зв'язку з неналежним здійсненням технічного обслуговування обладнання згідно умов договору №02/12/19 від 01.12.2019 року на технічне обслуговування та ремонт обладнання (надання послуг) з обслуговування на рівні 50% від обсягів, встановлених додатком №1 до договору, невідкладно виправити акти надання послуг №7 від 30.04.2022 та №10 від 31.05.2022 із зазначенням виконання робіт (послуг) з технічного обслуговування холодильного обладнання, вартість яких складає 16 850,00 грн. відповідно по кожному акту. Продовжити обслуговування та ремонт обладнання на умовах та в обсягах у суворій відповідності до договору №02/12/19 від 01.12.2019 року на технічне обслуговування та ремонт обладнання.
Також, у вищезазначеній відповіді повідомлено, що оплата вартості виконаних робіт (послуг) з технічного обслуговування обладнання згідно акту №12 від 30.06.2022, буде здійснено замовником тільки після повного усунення виявлених недоліків, а також надання виконавцем детального опису виконаних робіт (наданих послуг) за червень 2022 року, при умові їх погодження стороною виконавця.
В подальшому між сторонами укладено акт технічного обстеження холодильного обладнання (компресорного обладнання та прилеглої території) від 12.08.2022, в якому комісією на виконання вимог п.7.1.2 п.7.1 договору на технічне обслуговування та ремонт обладнання №01/12/19 від 01.12.2019 року , проведено обстеження холодильного обладнання, розташованого в приміщеннях за адресою: м. Київ, вул.. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери Б, Б'), магазин ULTRAMARKET, в результаті якого виявлено стан обладнання, що не задовольняє замовника згідно переліку. Сторони дійшли згоди щодо строку приведення обладнання до стану, який задовольняє замовника - до 15 серпня 2022 року, а в частині проведення додаткових робіт із заміни комплектуючих та ремонту обладнання - до їх заміни та проведення оплати замовником.
15.08.2022 року між сторонами договору складено акт технічного обстеження холодильного обладнання (компресорного обладнання та прилеглої території) в якому встановлено, що виконавцем - ФОП Фарбун С.І. усунуто всі недоліки, вказані в акті технічного обстеження холодильного обладнання (компресорного обладнання та прилеглої території) від 12.08.2022 та проведено додаткові роботи із заміни комплектуючих та ремонту обладнання згідно переліку зазначеного в акті. Сторона замовника не має претензій до виконавця щодо якості та строків виконання вищевказаних робіт.
15.08.2022 року між сторонами складено додатковий договір про дострокове розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт обладнання №01/12/19 від 01.12.2019 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди достроково розірвати договір на технічне обслуговування та ремонт обладнання в повному обсязі з 15 серпня 2022 року. Сторони підтвердили, що припинення дії договору не звільняє сторін від виконання невиконаних на момент підписання цього додаткового договору зобов'язань сторін строк виконання яких настав (минув).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що оскільки позивач не виконав вимоги відповідача щодо належної передачі йому доступу (коди) системи віддаленого контролю роботи холодильного обладнання, останній залишив за собою право притримати оплату наданих послуг згідно актів наданих послуг №12 від 30.06.2022 та №15 від 31.07.2022 р в якості оперативно-господарської санкції до повного виконання позивачем своїх зобов'язань згідно договору.
Твердження відповідача про те, що послуги по спірному договору за період квітень-червень 2022 надавались неякісно та не в повному обсязі, а також посилання відповідача на претензію №200/22 (20-07/22-1) від 20.07.2022, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані твердження відповідача стосуються робіт виконаних позивачем за період квітень-червень 2022 згідно акту надання послуг №7 від 30.04.2022 та №10 від 31.05.2022, в той час коли спір у даній справ пов'язаний із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за виконанні позивачем роботи саме у червні-липні 2022 згідно актів надання послуг №12 від 30.06.2022 та №15 від 31.07.2022.
Доводи відповідача про застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати згідно актів наданих послуг №12 від 30.06.2022 та №15 від 31.07.2022 р., внаслідок не передання позивачем відповідачу ключів доступу (кодів) системи віддаленого контролю роботи холодильного обладнання, судом відхиляються, оскільки умовами наявного у матеріалах справи договору не передбачено такого права відповідача, а відповідно до п.4.2. договору обов'язок відповідача з оплати виконаної роботи виникає саме з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури та підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг), а не з моменту передачі ключів доступу (кодів).
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили б про не передання позивачем ключів доступу (кодів), так само як і не надано доказів звернення до позивача з вимогою про передання вказаних ключів доступу (кодів).
Суд зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 16.11.2022.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 86 660,00 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 226,74 грн., 3% річних в розмірі 1 360,44 грн. за період з 16.08.2022 по 22.02.2023 та інфляційні збитки в розмірі 5 860,12 грн. нараховані з вересня 2022 року по січень 2023 року включно.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.6.4 договору у разі порушення строків оплати або необґрунтованої відмови від оплати за цим договором виконавець має право відмовити замовнику у виконанні робіт, передбачених п.1.1,1.2 цього договору до моменту погашення замовником заборгованості та застосувати неустойку у розмірі 0,5% від суми невиконаного замовником зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком неустойки в розмірі 226,74 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 360,44 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 860,12 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 74, 77, 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Левайс" (03057, м. Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 6/ літери/Б,Б'/, код ЄДРПОУ 41201250) на користь фізичної особи-підприємця Фарбун Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг в розмірі 86 660 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят) грн.. 00 коп., неустойку в розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн.. 74 коп., три проценти річних в розмірі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 860 (п'ят тисяч вісімсот шістдесят) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий