16.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/365/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості в сумі 9 120,00 грн.
установив: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9 120,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021. Також позивач зазначає, що дата сплати Єдиного сукупного платежу за майнові права настала 10.09.2021 і з цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 місяці. За наведеного відповідач вважає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.5. договору, а строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) повного року.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 18.04.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою суду від 18.04.23 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 02767 48 9 (вх.№20192/21 від 23.11.21).
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлявся ухвалою від 18.04.2023, про що свідчить відмітка на зворотньому боці оригіналу вказаної ухвали, яка знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, на адресу Господарського суду Івано-Франківської області повернулась копія зазначеної ухвали, яка направлялась на зазначену адресу, з відміткою поштового зв'язку "неправельно зазначена (відсутня) адреса одержувача".
Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ від 16.06.2023, здійсненого судом, встановлено, що місце реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача по справі) - АДРЕСА_1 , тобто адреса, на яку і направлялась ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.04.2023.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Наведене свідчить про належне повідомлення відповідача по справі про розгляд даного спору щодо нього.
Відзив на позов відповідвач суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
15.09.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( по договору -користувач/по справі - відповідач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (по договору -суміжна організація/по справі - позивач), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (по договору - авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб'єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП), як особою яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач - між репрезентативними організаціями, що управляють майновими правами відповідно до їх сфер діяльності укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № ТЗ-141/09/21-Н (а.с.18-20).
Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього. Договір є чинним разом із додатками до нього.
Згідно преамбули договору сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Відповідно до п. 1.1. договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо суб'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Згідно з п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Відповідно до п. 3.2. договору договір про надання згоди на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.
У п. 3.5. договору передбачений механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарні місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (оплата за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам договір із додатками до нього.
Згідно з п. 3.6. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування завжди в рівних частках (50% на 50%).
У п. 4.1. та п. 4.2. договору передбачено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору та договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений цим Договором та Додатком № 3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть оформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.
Відповідно до умов п. 5.1. договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
Додатками до договору №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021 є договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (додаток №1; а.с. 20-22), договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток №2; а.с. 23-24), Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (додаток №3; а.с.25), Форма звіту (додаток №4; а.с. 26), Угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії (додаток №5; а.с. 27).
У п. 5.1., 5.2. договору про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (додаток №1) та договору про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток №2) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання. У випадку якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати дія Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
Враховуючи, що жодна із сторін не надала суду доказів письмового повідомлення іншої сторони про припинення дії ліцензійної угоди у строк визначений п. 5.2., договір є автоматично пролонгованим на 1 рік, тобто з 15.09.2022 до 15.09.2023.
У п. 1 додатку №3 міститься Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права: Спорт клуб "Бодігард" (вул. Коновальця, 146, м. Івано-Франківськ).
У п. 2 додатку №3 до договору сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права - 760,00 грн.
Сторонами погоджено, що Єдиний сукупний платіж за майнові права є щомісячним платежем та сплачується щомісячно.
Пунктом 2.2 додатку №3 передбачено, що Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору.
Позивач покликаючись на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021, звернувся з даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В спірному випадку між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-97/05/21-Н від 01.05.2021 з додатками, який за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Умовами п. 5.1. договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
Отже, позов про стягнення заборгованості з відповідача за договором №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021 може бути поданий окремо Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією) або спільний позов у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сума заборгованості відповідача за договором №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021, який є пролонгованим становить 18 240,00 грн (за два роки).
Зокрема за перший рік дії договору, у відповідача виникла така заборгованість:
- 760,00 грн. х 12 (кількість місяців у першому році дії договору) = 9 120,00 грн.
За другий рік дії договору, у відповідача виникла така заборгованість:
- 760,00 грн. х 12 (кількість місяців у першому році дії договору) = 9 120,00 грн.
Згідно з п. 3.6. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування завжди в рівних частках (50% на 50%).
В контексті викладеного, позивачеві як суміжній організації належить 50% оплати за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №ТЗ-141/09/21-Н від 15.09.2021, а саме: 9 120,00 грн, з яких 4560,00 грн (9120,00 х 50%) за перший рік договору та 4560,00 грн (9120,00 х 50%) за другий рік договору.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З аналізу наведеного вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 120,00 грн боргу є обґрунтованою та кою, що підлягає задоволенню.
Щодо витрат по справі.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн , що підтверджується платіжною інструкцією № 2838 від 06.04.2023 р. (а.с. 12). Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн., докази понесення яких подасть, як зазначив у заяві (вх.№ 5804/23 від 14.04.2023 (а.с. 13-14)), подасть протягом п'яти днів після прийняття рішення по справі.
Частиною.8 ст.129 ГПК встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то подача будь-яких клопотань по справі у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу обмежена місячним терміном з дня відкриття провадження у справі.
Господарський суд Івано-Франківської області виніс ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі 18.04.2023.
В спірному випадку заява про надання доказів понесення витрат на правову допомогу заявлена (подана) до суду 14.04.2023 разом із подачею позовної заяви, тобто у визначений нормами господарського процесуального кодексу України.
Станом на момент прийняття рішення позивачем доказів понесення витрат на правову допомогу не подані.
Отже, на момент прийняття судом рішення у справі, відсутні підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату розгляду справи (позов задоволено), суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судового збору по справі.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 9 120,00 грн - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, код 42502769) - 9 120,00 грн (дев'ять тисяч сто двадцять гривень) заборгованості та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Фанда