майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"05" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/57/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Онопрієнко О.П. - ордер АІ №133240 від 12.01.2023 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Круковська Р.І. - ордер АІ №1345713 від 02.02.2023 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент"
про стягнення 289936,35 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.03.2023)
Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" 300495, 59 грн, з яких 172800,00 грн основного богу, 36816,99 грн інфляційних, 3863,15 грн 3%річних, 52455,45 грн пені та 34560,00 грн штрафу.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі №906/57/23 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.02.2023.
Ухвалою від 08.02.2023 продовжено строк розгляду справи на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено розгляд справи 13.03.2023.
Ухвалою від 13.03.2023 постановлено розглядати справу №906/57/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.04.2023.
23.03.2023 до суду від представника відповідача надійшли:
- заява від 23.03.2023 про зменшення штрафних санкцій на 99% від сум з урахуванням контррозрахунку відповідача;
- заява від 23.03.2023 про долучення документів.
27.03.2023 до суду повернулась копія ухвали від 08.02.2023, яка направлялася відповідачу.
31.03.2023 від представника позивача надійшла заява від 31.03.2023 про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 172 800,00грн, 16334,76грн інфляційних, 3749,53грн 3% річних, 62492,06грн пені та 34560,00грн штрафу, 4507, 43грн судового збору та 20000,00грн витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2023 звертала увагу суду на помилку в пункті 2.5 прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог, також просила відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу, оскільки вважає їх розмір завищеним.
Представник позивача в судовому засіданні 06.04.2023 надав усні пояснення стосовно заяви про зменшення розміру позовних вимог. Зокрема вказав, що при здійсненні наведених у ній розрахунків зважав на викладену у відзиві позицію відповідача стосовно визначення початку періоду, за який нараховано пеню, інфляційні та 3% річних. Також пояснив, що у прохальній частині заяви пункт 2.5 зазначено помилково.
Ухвалою від 06.04.2023 поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву; прийнято до розгляду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 31.03.2023; закрито підготовче провадження; за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 17.05.2023.
Також 06.04.2023 від представника позивача надійшла заява від 06.04.2023 про розгляд справи по суті, а від представника відповідача - згода про перехід до розгляду справи по суті.
10.04.2023 до суду поштовим зв'язком надійшла заява від 31.03.2023 про уточнення позовних вимог, копія якої вже міститься в матеріалах справи.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/57/23, призначена на 17.05.2022 о 15:30, в судове засідання не вносилась.
Ухвалою від 29.05.2023 суд призначив судове засідання для розгляду справи на 05.06.2023.
В судовому засіданні 05.06.2023 представник позивача позов підтримав, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 31.03.2023.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (виконавець, позивач) укладено договір №25/21 (далі - Договір (а. с. 12-18), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті "Будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом за адресою: пров. Милославський, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 та пров. Милославськнй, 34а, 40а, 42а, 44а, 46а, 50а, 52а, 54а, 56а, 46, 48, 50, 52, 54, 56 у Деснянському районі міста Києва. Житловий будинок №2 з приміщеннями групи короткотривалого перебування дітей на 80 місць (ІІ черга)" (далі - Будівельний об'єкт).
14.12.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 26 липня 2021 року №25/21, якою внесено зміни до пункту 4.2. Договору, щодо вартості послуг (а.с. 19-20).
Позивач вказав, що на виконання умов зазначеного Договору у лютому 2022 року надав відповідачу послуги на загальну суму 172800,00 грн, про що складено відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт, який 01.06.2022 був надісланий на юридичну адресу відповідача.
На думку позивача, оскільки будь яких письмових заперечень щодо якості та вартості послуг від відповідача не надходило, послуги, надані в лютому 2022 року на суму 172800,00 грн підлягають оплаті згідно вимог діючого законодавства та умов Договору.
Так як відповідач розрахунки за надані послуги не провів, вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) - 16334,76 грн інфляційних (за період з липня 2022 року по лютий 2023 рік), 3749,53грн 3% річних (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023), 62492,06грн пені (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023) та 34560,00грн штрафу.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву (а.с. 66-73), просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що всупереч умовам Договору, позивач додав до позову Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, а не Акт наданих послуг, відтак разом із Актом приймання виконаних будівельних робіт виконавець повинен був передати замовнику і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3, які є первинними документами, узгодженими сторонами у Договорі. Однак, таких документів, як вказує відповідач, позивачем не надано. Зауважив, що позивачем не додано доказів дотримання п. 3.8. Договору в частині надання замовнику для підписання щоденного та звітного за місяць лютий 2022 рапортів про роботу БК за звітну зміну, місяць, оскільки в матеріалах справи відсутні підписані зі сторони відповідача змінні рапорти роботи баштового крану, які повинні щоденно та щомісячно передаватись від позивача відповідачу, та які є підставою для формування Актів приймання виконаних будівельних робіт. На думку відповідача, відсутність погоджених з боку відповідача рапортів, свідчить про відсутність наданих позивачем відповідачу відповідних послуг за Договором у відповідному місяці. При цьому вказав, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/10944/21. Вважає, що надані позивачем опис вкладення в цінний лист та накладна від 01.06.2022 є доказами надіслання позивачем відповідачу певних документів, а не їх отримання. Зауважив, що в поштовому описі від 01.06.2022, відсутнє посилання на договори, періоди надання послуг тощо, та відсутні докази надсилання рапортів.
На думку відповідача, оскільки позивач не надав належних доказів надання спірних послуг, прийняття їх відповідачем на підставі рапортів, отримання відповідачем спірного Акту, позивач безпідставно проводить будь які нарахування пені, 3% річних, інфляційних та штрафу. Враховуючи наведене відповідач вважає, що оскільки позивач не надав усіх документів, передбачених договором, які підтверджують факт надання відповідних послуг та які є підставою для оплати, не надав доказів їх отримання відповідачем, строк оплати послуг за лютий 2022 року не настав, тому у задоволенні позову слід відмовити.Водночас, вказав, що незважаючи на безпідставність позовних вимог, вважає, що заявлені до стягнення штрафні санкції є надмірно великими та необґрунтовані. Просить суд врахувати: відсутність належних доказів надання послуг відповідачу за договором у лютому 2022; зупинення господарської діяльності підприємства у зв'язку із військовою агресією проти України, що підтверджується копією наказу №11 від 24.02.2022; призупинення дії трудового договору із усіма працівниками, що підтверджується копією наказу №140/с від 21.03.2022 зі списком працівників; відсутність коштів на поточних рахунках відповідача; відсутністю обґрунтувань позивача завдання йому збитків; відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за весь час дії Договору. Вважає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, або підлягають зменшенню на 100%.
Також відповідач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат у даній справі, які поніс та/або очікує понести відповідач у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції становить 100000,00 грн.
У відповіді на відзив (а.с.102-108) позивач пояснив, що у період з 01 по 23 лютого 2022 року баштовий кран КБ-674, інвентарний номер 53 відпрацював на будівельному об'єкті позивача 240 машино-годин про що щоденно підписувались в уповноваженого представника ТОВ "ДБК "Фундамент", на будівельному об'єкті, рапорт про роботу баштового крану за відпрацьовану зміну. Цей рапорт про роботу баштового крану залишався в побутовому (виробничому) приміщенні, яке знаходиться безпосередньо на будівельному об'єктів, а в кінці місяця рапорт передавався в економічно-договірний відділ позивача для оформлення первинних документів та подальшого їх направлення відповідачу. З 24 лютого 2022 року, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, працівники позивача не мали доступу до будівельного об'єкта. Після припинення активних бойових дій на території міста Києва, представники позивача прийшли на будівельний об'єкт аби забрати рапорт про роботу баштового крану з метою подальшого оформлення первинних документів про надання послуг, але рапорт про роботу баштового карну зник з побутового (виробничого) приміщення. В свою чергу представники відповідача відмовилися повторно підписати рапорт про роботу баштового крану.
Наголосив, що незважаючи на це, в силу умов пункту 2.5. договору, замовник зобов'язаний забезпечити мінімальну завантаженість роботи БК з розрахунку 26 календарних днів на місяць по 12 машино-годин за один робочий день або 312 машино-годин на місяць; вразі не виконання цієї умови, оплатити роботу баштового крана з розрахунку 312 машино-годин або 224 640 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. за один місяць (312 машино-годин х на 720 грн 00 коп, ціна однієї машино-години = 224 604,00). Відповідно, за період з 01 по 23 лютого 2022 року відповідач мав забезпечити баштовий кран роботою в кількості 20 календарних днів по 12 машино-годин або 240 машино-годин, в разі невиконаний даної умови відповідач зобов'язаний в будь-якому випадку сплатити на користь позивача 172 800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Щодо посилання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/10944/21, наголосив, що відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України та ч.6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", саме висновки, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також наголосив, що у п. 5.4 Договору встановлено зобов'язання відповідача провести оплату наданих послуг за попередній місяць щомісячно до 10 числа, а якщо послуги не надавалися, - оплачувати простій баштового крану.
Пояснив, що акт приймання виконаних будівельних робіт було надіслано відповідачу 01.06.2022 у зв'язку з тим, що майже всі працівники підприємства перебували у відпустці через збройну агресію російської федерації проти України.
Зауважив, що 27.06.2022 склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.02.2022 №88 (експлуатація б/к КБ-674 №28 згідно умов договору), яка також отримана відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.
За ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 902 виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовим(и) краном(ами), модифікації КБ-674 (далі - БК) в кількості, визначеній в проекті виконання робіт (далі - ПВР), а замовник о р г а н і з о в у є надання послуг БК на будівельному об'єкті та п р о в о д и т ь с в о є ч а с н у оплату наданих виконавцем послуг.
Обов'язки замовника визначено у розділі 2 Договору.
Так, згідно з п. 2.11 Договору, щоденно, по завершенню робочої зміни, уповноважений представник з а м о в н и к а підписує рапорт про роботу БК за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 2.12. Договору, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця п і д п и с у є рапорт про роботу БК за звітний місяць та на наступний робочий день п о в е р т а є виконавцю відповідний рапорт про роботу БК за звітний місяць для підготування виконавцем первинних документів, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, форми №КБ-3, Акту приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в, а б о Акту надання послуг (далі - Первинні документи).
Також за п. 2.13. Договору, замовник щ о м і с я ч н о підписує надані первинні документи та п р о в о д и т ь о п л а т у наданих виконавцем послуг відповідно до умов Договору.
У розділі 3 Договору визначено обов'язки виконавця.
Так, за п. 3.8. Договору, щоденно по завершенню робочої зміни, кранівник виконавця надає представнику замовника для підписання рапорт про роботу БК та звітну зміну, а в останній робочий день звітного місяця надає представнику замовника для підписання рапорт про роботу БК за звітний місяць.
Щомісячно готує та надає замовнику для погодження та підписання первинні документи в двох примірниках (п. 3.10. Договору).
Згідно з п.4.1 Договору, загальна вартість послуг складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг).
Оплата послуг виконавця проводиться по цінах наведених у п. 4.2 договору.
Порядок розрахунків визначено розділом 5 договору.
За п.5.1 Договору, виконавець щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання представником замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, передає замовнику первинні документи разом з рапортом, оформлені по договірних цінах згідно розділу 4 даного Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору, замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання первинних документів підписує та скріпляє отримані документи своєю печаткою, а один їх примірник повертає виконавцю. При наявності зауважень до первинних документів або наданих послуг, замовник в триденний термін повертає виконавцю отримані первинні документи разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує первинні документи або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання зауважень.
Відповідно до п.5.3 Договору, у випадку якщо, замовник не повернув виконавцю первинні документи протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання та не надав жодних письмових зауважень стосовно отриманих первинних документів або наданих послуг, надані послуги (виконані роботи) вважаються такими, що надані (виконані) належним чином та прийняті замовником без зауважень у зв'язку з чим підлягають оплаті відповідно до пункту 5.4. Договору.
Відповідно до п. 5.4. Договору, замовник щомісячно до 10 числа проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі первинних документів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги, а в майбутньому надавати послуги на умовах повної або часткової передоплати.
Тобто, відповідач був обізнаний, що вказаним пунктом Договору сторони обумовили строк оплати - до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а також про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань, визначених у розділі 2 Договору, зокрема вчиняти дії, спрямовані на належне виконання умов договору.
Натомість, суд встановив та не заперечувалося сторонами, що станом на дату звернення позивача до суду - 03.01.2023, розрахунки за надані у лютому 2022 послуги відповідач не здійснив, доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення належного виконання умов Договору в частині проведення розрахунків за спірний період не надав.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
За вказаного та враховуючи, що строк проведення розрахунків визначено п.5.4 Договору, тому у позивача не існувало обов'язку надсилати відповідачу вимогу/претензію.
Водночас суд враховує, що матеріали справи містять складений позивачем Акт №202 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року, згідно якого сума виконаних позивачем робіт, згідно Договору №25/21 від 26.07.2021, склала 172800,00 грн (а.с. 21).
Також матеріали справи містять квитанцію від 01.06.2022 та опис вкладення, з якого вбачається, що позивачем на юридичну адресу відповідача (11641, Житомирська обл. Малинський район, с. Пиріжки, вул. Соборна, буд.57, кімната 18) 01.06.2022 направлено, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт №202 від 28.02.2022 (в двох примірниках), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №202 від 28.02.2022 (в трьох примірниках).
Однак, відповідач акт приймання виконаних будівельних робіт № 202 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №202 від 28.02.2022 року не підписав, зауважень щодо наданих послуг позивачу не висловив, первинні документи позивачу не повернув.
Що стосується тверджень представника відповідача про те, що позивач мав забезпечити отримання первинних документів відповідачем, а не лише їх надсилання, то суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки за умовами п.5.2 договору, саме відповідач отримує первинні документи. При цьому суд враховує, що направлення поштової кореспонденції на дійсну юридичну адресу відповідача є достатнім для того щоб вважати, що відповідач отримав первинні документи, оскільки отримання кореспонденції відповідачем перебуває поза межами контролю позивача та відповідно до пункту 94 Правил є прямим обов'язком відповідача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 у справі № 911/3142/19, від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6).
Оскільки, як уже зазначалось, відповідач, в обумовлені п.5.2 Договору строки, не висловив зауважень до первинних документів (акту приймання виконаних будівельних робіт № 202 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №202 від 28.02.2022 року) після їх направлення позивачем, вказане додатково свідчить про їх погодження сторонами (п.5.3 Договору).
За вказаного та з урахуванням розділу 2 Договору, твердження відповідача про непередання позивачем змінних рапортів за лютий 2022 не впливають на оцінку встановлених вище обставин
До того ж, з огляду на збройну агресію російської федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022, суд вважає переконливими пояснення позивача про неможливість надання рапорту про роботу баштового крану у період з 01 по 23 лютого 2023 року, у зв'язку з тим, що останній залишався в побутовому (виробничому) приміщенні безпосередньо на будівельному об'єкті та відсутністю у позивача з 24.02.2022 доступу до будівельного об'єкта.
Пори цьому посилання представника відповідача в судовому засіданні на простій баштового крану у лютому 2022 як підставу для несплати послуг, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, в порядку п.2.6 Договору, зокрема те, що такий факт мав місце і саме з вини виконавця.
Водночас суд враховує, що умовами п.2.5 Договору передбачено обов'язок замовника забезпечити мінімальну завантаженість роботи баштового крану:
2.5.1. за один календарний місяць БК має відпрацювати мінімум 26 календарних днів, у разі коли БК за один календарний місяць відпрацював менше ніж 26 календарних днів, оплата проводиться, як за 26 календарних днів, з урахуванням підпункту 2.5.2. Договору. У випадку коли БК за один календарний місяць відпрацював більше ніж 26 календарних днів, оплата проводиться за фактично відпрацьовану кількість днів, з урахуванням підпункту 2.5.2. Договору;
2.5.2. за один робочий день БК має відпрацювати мінімум 12 машино-годин, у разі коли БК за один робочий день відпрацював менше 12 машино-годин, оплата проводиться, як за 12 машино-годин. У випадку коли БК відпрацював більше ніж 12 машино-годин за один робочий день, оплата проводиться за фактично відпрацьований час.
З вищезазначеного слідує, що відповідач зобов'язаний був забезпечити баштовий кран роботою з розрахунку 26 календарних днів на місяць по 12 машино-годин за один робочий день або 312 машино-годин на місяць, в разі не виконання цією умови оплатити роботу баштового крана з розрахунку 312 машино-годин або 224 640 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. за один місяць (312 машино-годин х на 720 грн 00 коп., ціна однієї машино-години = 224 640,00).
Отже, навіть з урахуванням того, що 24 лютого 2023 року розпочалася збройна агресією російської федерації проти України, за період з 01 по 23 лютого 2022 року, відповідач мав забезпечити баштовий кран роботою в кількості 20 календарних днів по 12 машино-годин або 240 машино-годин. У разі невиконаний даної умови відповідач зобов'язаний в будь-якому випадку сплатити на користь позивача 172 800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. (240 машино-годин х 720 грн 00 коп, ціна 1 машино-години = 172 800 грн 00 коп).
Тобто, і з цих підстав вимоги позивача про сплату наданих послуг за роботу баштового крану є обґрунтованими, оскільки заявлені в межах визначеного договором мінімального навантаження.
При цьому суд зауважує, що за умовами пункту 5.3 Договору, відповідач у будь-якому випадку мав провести оплату наданих послуг до 10 числа за попередній місяць. Інші строки сторонами не погоджувались, про що відповідач був обізнаний. Однак доказів того, що відповідач вживав заходи, зокрема спрямовані на виконання своїх обов'язків, визначених розділом 2 договору, для проведення розрахунків у визначений договором строк, матеріали справи не містять.
Доказів сплати заборгованості за лютий 2022 року в сумі 172 800,00грн, у погоджені в пункті 5.4 Договору строки відповідач суду не надав.
Водночас суд враховуює, що позивач не отримав від відповідача будь-яких письмових зауважень щодо якості, обсягу та вартості наданих в лютому 2022 року послуг на суму 172 800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн 00 коп, що додатково свідчить про їх надання належним чином та прийняття відповідачем без зауважень.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення вищевказаної господарської операції (поставки товару), позивач склав податкову накладну від 28.02.2022 №88, яка була зареєстрована Державною податковою службою України у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 88 (зворотній бік) - 89)).
Відповідно до п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За вказаного, та з урахуванням визнаних сторонами обставин, суд дійшов висновку, що вищевказаними Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 та податковою накладною 28.02.2022 №88 підтверджено факт виконання будівельних робіт на суму 172800,00 грн.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу у розмірі 172800,00 грн станом на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення на користь позивача зазначеної суми боргу є обґрунтованими.
Щодо стосується стягнення 16334,76 грн інфляційних (за період з липня 2022 року по лютий 2023 рік), 3749,53грн 3% річних (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023), 62492,06грн пені (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023) та 34560,00грн штрафу, суд враховує таке.
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 6.2 Договору, у разі порушення замовником строків оплати за договором, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Пеня нараховується від суми заборгованості за кожний розпочатий день (добу) прострочення, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов'язання до моменту його повного та належного виконання, при цьому грошові кошти, які надходять від замовника на рахунок виконавця за цим договором, за ініціативою виконавця можуть спрямовуватися в такому порядку: спочатку на сплату пені (в разі наявності заборгованості), а решта коштів спрямовується в рахунок погашення грошового зобов'язання замовника перед виконавцем. Такий порядок спрямування грошових коштів застосовується незалежно від того, яке призначення платежу зазначено в платіжних документах замовника (п. 6.2.1. Договору).
Сторони погодились, що строк нарахування та стягнення пені та штрафу складає 36 (тридцять шість) місяців (п. 6.2.2. Договору).
За п. 6.4. Договору, при стягненні із замовника заборгованості в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нараховувати штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості, яка існувала у замовника перед виконавцем на дату подання позовної заяви до суду .
За розрахунком позивача (а.с. 154-156), на суму боргу у розмірі 172800,00 грн останнім нараховано:
- 16334,76 грн інфляційних (за період з липня 2022 по лютий 2023);
- 3749,53 грн 3% річних (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023);
- 62492,06 грн пені (за період з 11.07.2022 по 31.03.2023);
- 34560,00 грн штрафу (20% від суми 172800,00 грн).
Перевіривши за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон", суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 16334,76 грн інфляційних, 3749,53 грн 3% річних, 62492,06 грн пені та 34560,00 грн штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 100% (а.с. 66-73), суд враховує таке.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546,549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінуванням боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов'язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.
Обґрунтовуючи заяву про зменшення штрафних санкцій від 23.03.2023, відповідач вказав на зупинення господарської діяльності підприємства у зв'язку з військовою агресією рф проти України; призупинення дії трудового договору з усіма працівниками; відсутність коштів на поточних рахунках відповідача; відсутність обґрунтувань позивача щодо завдання йому збитків та відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за весь час дії договору.
Наведені обставини вбачаються з копії наказу №11 від 24.02.2022 про призупинення господарської діяльності підприємства у зв'язку з військовою агресією проти України, наказу №140/с від 21.03.2022 про призупинення дії трудового договору із працівника із додатком до наказу із зазначеним списком працівників, а також копії довідок "Асвіо Банк" від 05.09.2022 за вих. №1637 та Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" від 05.09.2022 про відсутність коштів на поточних рахунках відповідача (а. с. 74-82).
Враховуючи наведене, зважаючи на нарахування позивачем, крім пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру обґрунтовано заявленої пені (62492,06 грн) - до 50%, що становить 31246,03 грн та обґрунтовано заявленого штрафу (34560,00 грн) - до 50%, що становить 17280,00 грн. При цьому, зменшуючи розмір штрафних санкцій до 50%, суд виходить із того, що неустойка є стимулюванням належного виконання договірних зобов'язань, а надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Що стосується заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладену у заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог (а.с. 154-156), суд враховує таке.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі N 242/4741/16-ц).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складаються із судового збору у розмірі 5407,43 грн.
Відповідно до ч.3 ст.124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
31.03.2023 від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у якій останній також просить покласти на відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу. До заяви додано договір про надання правової допомоги №090123 від 09.01.2023 та додаткової угоди до нього від 14.03.2023 (а.с. 156 (зворотній бік) - 158; 179-182).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 60ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Матеріали справи містять Ордер серії АІ №1332402 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "УБМ-ГРУП" адвокатом Онопрієнком Олександром Петровичем у Господарському суді Житомирської області, на підставі договору про надання правової допомоги №090123 від 09.01.2023 (а.с. 183).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
У матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги №090123 від 09.01.2023, укладений між Адвокатом Онопрієнком Олександром Петровичем (адвокат) та Товариством з обмеженою віповідальністю "УБМ-Груп" (клієнт), відповідно до умов якого клієнт доручає адвокату здійснити представництво та захист інтересів клієнта в усіх судах України в цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах (провадженнях) на усіх стадіях судового процесу (провадження) та з усіма правами, що надані учасникам судового процесу (провадження) Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та іншим законодавством (п. 1.1.1. Договору).
Вартість та порядок оплати послуг адвоката узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної угоди до цього Договору (п. 4.1. договору).
Порядок приймання-передачі наданих послуг узгоджується шляхом підписання відповідної угоди до Договору (п. 4.2. Договору).
14.03.2023 сторони підписали Додаткову угоду до вищевказаного Договору (а.с. 181) згідно якої погодили, що у порядку та на умовах визначених Договором та цією додатковою угодою клієнт доручає адвокату, а останній приймає на себе зобов'язання здійснити представництво та захист інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області при розгляді справи №906/57/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" про стягнення заборгованості по договору від 26 липня 2021 року №25/21.
В рамках цієї додаткової угоди та з метою належного виконання доручень клієнта, адвокат: проводить юридичний аналіз первинної документації необхідної для ведення претензійно-правової роботи; при наявності зауважень до первинних документів доводить дану інформацію до відома клієнта та надає пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; визначає та погоджує з клієнтом тактику судового захисту направлену на відновлення порушених прав клієнта (втягнення заборгованості);- готує та погоджує з клієнтом проект позовної заяви; надає клієнту інформацію про розмір судового збору та реквізити, на які необхідно сплатити судовий збір; надсилає відповідачу копію позовної заяви з додатками; подає позовну заяву до суду згідно територіальної юрисдикції (підсудності); здійснює представництво та захист інтересів клієнта під час розгляду позовної заяви в суді першої інстанції; при необхідності готує, погоджує з клієнтом, підписує та подає до суду додаткові документи, пояснення, заяви, клопотання, заперечення, відзиви, уточнення та інші документи, необхідні для розгляду справи в суді першої інстанції; при необхідності наручно в суді першої інстанції отримує рішення і наказ та передає клієнту (п. 2-2.10 Угоди).
Згідно п. 3 Угоди, винагорода адвоката за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області при розгляді справи №906/57/23 складає 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп., без ПДВ.
За п. 4 Угоди, приймання-передача наданих послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який готується адвокатом в двох примірниках та надається клієнту на погодження та підписання, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати ухвалення Господарським судом Житомирської області рішення по справі №906/57/23.
Винагорода адвокату виплачується клієнтом на реквізити вказані в акті приймання-передачі наданих послуг (п. 5 Угоди).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, для визначення суми гонорару, яка підлягає відшкодуванню, має бути встановлено, що такі витрати пов'язані з розглядом справи, були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та виправданим.
Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2023 просила суд відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу, оскільки вважала їх розмір завищеним.
Зважаючи на вищевказане суд, врахувавши характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та співмірними зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою та витраченим ним часом.
З урахуванням зазначеного та приписів статті 129 ГПК України, у зв'язку із обґрунтованістю заявлених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4349,05 грн та 20000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. При цьому, суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Слід також зазначити, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі з м е н ш е н н я розміру позовних вимог або внесення судового збору в б і л ь ш о м у розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, за клопотання позивача, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, останньому слід повернути з державного бюджету 158,38грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №10059 від 20.12.2022 та 629,00 грн судового збору як надмірно сплаченого, згідно платіжного доручення №32528798800007033195 від 05.06.2023.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені та штрафу до 50%: пеню - до 31246,03грн, штраф - до 17280,00грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (11641, Житомирська область, Малинський район, с. Пиріжки, вул. Соборна, буд.57, кімната 18, ідентифікаційний код 40048603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (04209, м.Київ, вул. Лебединська, буд. 2 ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 39907319):
- 172800,00 грн основного боргу;
- 31246,03 грн пені;
-17280,00грн штрафу;
- 3749,53 грн 3% річних;
- 16334,76 грн інфляційних втрат;
- 4349,05 грн витрат по сплаті судового збору;
- 20000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. У стягненні 31246,03 грн пені та 17280,00грн штрафу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.06.23
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).