вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" червня 2023 р. Cправа № 902/506/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", 01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909
до Фізичної особи-підприємця Носанчука Володимира Сергійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 122 971,15 гривень
До Господарського суду Вінницької області 13.04.2023 року надійшла позовна заява № 114/5-к-285547 від 13.02.2023 (вх. № 499/23 від 13.04.2023) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Носанчука Володимира Сергійовича про стягнення 122 971,15 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018 року, у тому числі 105 000,00 гривень заборгованості за дозволеним овердрафтом, 17 532,95 гривень заборгованості за недозволеним овердрафтом та 438,20 гривень заборгованості за відсотками.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 17.04.2023 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/506/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 17.04.2023 року надіслано сторонам на повідомлену позивачем електронну адресу позивача та відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалу суду від 17.04.2023 року вручено відповідачу 15.05.2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2101804017192.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Носанчука Володимира Сергійовича про стягнення 122 971,15 гривень заборгованості, у тому числі 105 000,00 гривень заборгованості за дозволеним овердрафтом, 17 532,95 гривень заборгованості за недозволеним овердрафтом та 438,20 гривень заборгованості за відсотками.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 листопада 2018 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" та фізичною особою - підприємцем Носанчуком Володимиром Сергійовичем було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/64667/481855.
Згідно умов договору банк встановив позичальнику кредитну лінію до карткового рахунку № НОМЕР_2 в розмірі 105 000,00 гривень (поточний ліміт кредиту на дату укладання кредитного договору) строком до 16.11.2020 року включно. Максимальний ліміт за кредитним договором становить 250 000,00 гривень.
Позивач зазначає, що ФОП Носанчук В.С. виконав свої договірні зобов'язання частково із порушенням строків повернення кредиту та сплати інших платежів.
У зв'язку із порушенням ФОП Носанчуком В.С. своїх договірних зобов'язань 02.01.2023 року позивачем направлено відповідачу вимогу № 114/5-К-276055 від 30.12.2022 року про виконання зобов'язання за кредитним договором.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 122 971,15 гривень заборгованості у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
16 листопада 2018 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) та фізичною особою-підприємцем Носанчуком Володимиром Сергійовичем (далі - клієнт) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/64667/481855 від 16.11.2018 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-13), пунктом 1.1 якого визначено, що протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі - кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів № НОМЕР_2, МФО 322904 (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з розрахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 105 000 (сто п'ять тисяч) грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору по 16.11.2020 року включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватись в порядку, передбаченому договором).
Згідно з пунктом 1.3. договору без укладення додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк дії кредиту на 24 (двадцять чотири) календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від продовження строку дії кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором; відсутні умови, передбачені пунктом 8.2. договору. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода клієнта на продовження строку дії договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісячно банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків передбачених п.п. 2.2. договору.
Згідно пункту 2.2. договору для операцій зі здійснення клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок кредиту (далі - операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів після такої операції (далі - пільговий період) розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0 % річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачена клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі несплати клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно вищевказаних умов пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за кредитом внаслідок здійснених операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в пункті 2.1. договору.
За умовами пункту 2.3. договору нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення та підлягають сплаті відповідно до умов договору.
Згідно пункту 3.1. договору на умовах договору, у разі ініціювання клієнтом операцій по рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів клієнта, банк зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану клієнтом операцію. З моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав клієнту кредит на суму здійснених банком платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної картки до рахунку із застосуванням ПІН-коду та/або реквізитів картки (зокрема, номер картки, строк дії картки, код cvv2тощо), у т.ч, довіреними особами клієнта, або із застосуванням СІN-коду, при здійсненні видаткових операцій з рахунку, розглядається сторонами як використання кредиту клієнтом.
Відповідно до пункту 3.2. договору поточний ліміт встановлюється банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. В першому місяці кредитування поточний ліміт встановлюється з дати початку кредитування. Банк письмово/повідомляє клієнта про встановлений поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення. Поточний ліміт встановлюється на наступний банкірський день після дати відправлення банком клієнту відповідного повідомлення. У разі, якщо банк не надіслав клієнту повідомлення про встановлення розміру поточного ліміту в наступному місяці, сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний місяць дорівнює розміру поточного ліміту встановленого у попередньому місяці. Якщо фактична заборгованість за кредитом перевищує встановлений поточний ліміт, клієнт зобов'язаний до початку місяця, на який встановлюється поточний ліміт зменшити заборгованість за кредитом до вказаного у повідомленні поточного ліміту.
Згідно пункту 3.3. договору розмір поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 900% та бути меншим ніж на 100% розміру поточного ліміту в попередньому місяці. У будь-якому випадку розмір поточного ліміту не може перевищувати розміру максимального ліміту.
Відповідно до пункту 3.5 договору клієнт зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки клієнта, відкриті у банку, у розмірі не менше 80% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках клієнта, але в сумі не менше ніж 20 % від поточного ліміту, що діяв у відповідному місяці та підтримувати зазначений показник до повного виконання клієнтом зобов'язань за договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки клієнта, відкриті у банку, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків та кошти, що надійшли на рахунок протягом 3 (трьох) місяців від дати укладання договору, штраф, передбачений підпунктом 12.2.2. пункту 12.2. договору не застосовується.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором. Укладання договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених договором спеціальних умов кредитування (п. 13.2. договору).
Договір підписано уповноваженим представником позивача, скріплений печаткою банку та підписаний фізичною особою-підприємцем Носанчуком Володимиром Сергійовичем особисто з отриманням другого примірника договору № 011/64667/481855 від 16.11.2018 року.
Згідно затвердженої протоколом загальних зборів акціонерів № 3б-64 від 17.10.2022 нової редакції статуту Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (п. 1.3. статуту) протоколом загальних зборів акціонерів № 3б-62 від 23.04.2021 прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк". Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 1 а.с. 35, 36).
Як вбачається із банківської виписки про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 16.11.2018 по 30.12.2022 (т. 1 а.с. 14-24) на виконання умов договору у межах поточного ліміту та у межах максимального ліміту кредиту за договором банком було надано грошові кошти, а відповідачем було здійснено зняття готівки та здійснено безготівкові платежі.
Як зазначено позивачем у позовній заяві та вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018, номер карткового рахунку НОМЕР_3 , 04.11.2020 року та 07.11.2022 року позивачем відповідно по пункту 1.3 договору було продовжено строк дії кредиту для відповідача на 24 місяці до 07.11.2024 року.
Відповідач виконав свої договірні зобов'язання частково, сплативши кошти, які були віднесені позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 16.11.2018 по 30.12.2022 та розрахунком заборгованості по картковому кредиту Носанчука Володимира Сергійовича за договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018, номер карткового рахунку НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 5-8, 14-24).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо сплати обов'язкових платежів у строки визначені договором, 30.12.2022 позивач сформував та 02.01.2023 надіслав на адресу відповідача вимогу № 114/5-К-276055 від 30.12.2022 року про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - погашення кредиту у повному обсязі у сумі 122 971,15 гривень протягом 30 календарних днів з дати вимоги (т. 1 а.с. 25-27).
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань боржником матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/64667/481855 від 16.11.2018 року у розмірі 122 971,15 гривень заборгованості, у тому числі 105 000,00 гривень заборгованості за дозволеним овердрафтом, 17 532,95 гривень заборгованості за недозволеним овердрафтом та 438,20 гривень заборгованості за відсотками.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач (позичальник) отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у межах поточного ліміту у розмірі 105 000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених договором, сплачувати обов'язкові платежі.
Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000,00 гривень. Встановлений в межах максимального ліміту поточний ліміт кредиту складає 105 000,00 гривень.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, у тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.
Відповідно до пункту 5.2. договору клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов'язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
За умовами пункту 5.3. договору клієнт зобов'язується зарахувати на рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, сума якого збільшена на суму невнесених клієнтом щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців та на суму непогашеного недозволеного овердрафту.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплата обов'язкових платежів, процентів здійснювалась несвоєчасно, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 16.11.2018 по 30.12.2022 та розрахунком заборгованості по картковому кредиту Носанчука Володимира Сергійовича за договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018, номер карткового рахунку НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 5-8, 14-24).
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що датою погашення кредиту за кредитним договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018 року з урахуванням продовження на підставі пункту 1.3. договору позивачем строку дії кредиту є 07.11.2024 року.
Разом із тим пунктом 8.1. кредитного договору сторони передбачили, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 8.2. договору, а також інших обставин які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Банк вправі скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1. договору, та/або пред'явити клієнту відповідну вимогу при настанні будь-якої з обставин, але не обмежуючись ними: порушення клієнтом обов'язків, встановлених договором, в тому числі: строків виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, обов'язку зменшити фактичну заборгованість за кредитом до розміру поточного ліміту на новий календарний місяць, обов'язку щодо проведення обсягу сукупних безготівкових надходжень згідно з пунктом 3.5. договору та обов'язків щодо попереднього письмового узгодження дій відповідно до статті 7 договору (пп.8.2.1. п. 8.2 договору).
Згідно пункту 8.3. якщо банк вирішив скористатися правами, визначеними у пункті 8.1 договору, в частині відмови від надання кредиту, банк здійснює тимчасове блокування поточного ліміту. З моменту тимчасового блокування поточного ліміту зобов'язання банка щодо надання кредиту є припиненими. Тимчасове блокування поточного ліміту здійснюється банком без попереднього повідомлення клієнта. Інформацію про тимчасове блокування банком поточного ліміту клієнт може отримати, зателефонувавши до інформаційного центру банку.
Відповідно до пункту 8.4. договору, якщо банк вирішив скористатися правами, визначеними у пункті 8.1, договору в частині скасування максимального ліміту та поточного ліміту, він повідомляє про це клієнта шляхом відправлення письмового повідомлення (в тому числі направлення щомісячної виписки з таким повідомленням) або вручає зазначене повідомлення клієнту під розписку. У цьому разі зобов'язання банка є припиненими, максимальний ліміт/поточний ліміт є скасованим з дати направлення банком відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної банком самостійно. Дата закінчення кредитування є такою, що настала, в дату скасування максимального ліміту/поточного ліміту.
За умовами пунктів 8.4.1., 8.4.2. з дати скасування максимального ліміту/поточного ліміту клієнт втрачає право на користування кредитом, заборгованість клієнта за договором, у разі наявності переноситься для обліку на рахунки простроченої заборгованості, номери яких банк зазначає у повідомленні про скасування максимального ліміту/поточного ліміту. Будь-яка заборгованість за договором повинна бути погашена клієнтом негайно, а банк має право вжити інші заходи для стягнення заборгованості клієнта за договором, які не суперечать законодавству України.
З матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового погашення заборгованості з огляду на порушення клієнтом обов'язків, встановлених договором, зокрема пунктами 5.1., 5.2. цього договору в частині зарахування до 10 числа місяця на рахунок щомісячного обов'язкового платежу.
Як слідує із розрахунку заборгованості по картковому кредиту Носанчука Володимира Сергійовича за договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018 заборгованість зі сплати обов'язкового щомісячного платежу, яку відповідач мав сплатити згідно з пунктами 5.1., 5.2. та станом на 30.12.2022 не сплатив становить 43 985,71 гривень.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
02.01.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 114/5-К-276055 від 30.12.2022 року про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 011/64667/481855 від 16.11.2018 року (т. 1 а.с. 25-27). У вказаній вимозі банк повідомив відповідача про неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, наявність у нього простроченої заборгованості у розмірі 43 985,71 гривень та зауважив, що банк вимає протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити погашення кредиту у повному обсязі у сумі 122 971,15 гривень.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань матеріали справи не містять.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, несплатою обов'язкового щомісячного внеску у встановлені строки, суд погоджується з доводами позивача, що у останнього виникло право вимагати з відповідача дострокового погашення заборгованості за договором.
Як уже було зазначено за період з 16.11.2018 по 30.12.2022 відповідач отримав від позивача у строкове користування кредитні кошти у межах максимального ліміту/поточного ліміту кредиту за договором. Також за умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця до 10 числа на користь банку обов'язковий щомісячний платіж, розрахований відповідно до умов пункту 5.2. договору.
Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитом у розмірі 122 532,95 гривень, у тому числі 105 000,00 гривень заборгованості за дозволеним овердрафтом, 17 532,95 гривень заборгованості за недозволеним овердрафтом відповідач суду не надав. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 122 532,95 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 438,20 гривень заборгованості за процентами станом на 30.12.2022 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та ту обставину, що банк 02.01.2023 звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати цієї вимоги, суд дійшов висновку про правомірність звернення позивача із вимогою щодо нарахування процентів за користування кредитом станом на 30.12.2022.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за договором, суд дійшов висновку, що розмір процентів складає 438,20 гривень, відтак вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 438,20 гривень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця Носанчука Володимира Сергійовича 122 532,95 гривень заборгованості за кредитом та 438,20 гривень заборгованості за відсотками є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачем до суду не надано.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 16899 від 13.02.2023 сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 гривень.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Носанчука Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", 01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) 122 971,15 гривень (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят одну гривню, 15 копійок) заборгованості, у тому числі 105 000,00 гривень заборгованості за дозволеним овердрафтом, 17 532,95 гривень заборгованості за недозволеним овердрафтом, 438,20 гривень заборгованості за відсотками та 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: представника позивача - legal.collection@raiffeisen.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16 червня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 01011, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 4А; legal.collection@raiffeisen.ua;
3 - відповідачу, АДРЕСА_2.