12.06.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2779/22
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
Представник позивача Нємна Тетяна Ігорівна (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради
на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 року справі №908/2779/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"
до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради
про стягнення 284 786, 33 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" звернувся до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради із позовом про стягнення 284 786, 33 грн., з яких: 261 775, 92 грн. - сума основного боргу, 19 184,46 грн. - втрати від інфляції, 3 825,95 грн. - 3 % річних на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.12.2021 № 13827.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 року у справі №908/2779/22 позов задоволено.
Суд стягнув з Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" основну заборгованість в сумі 261775 (двісті шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 92 коп., 3 % річних в сумі 3 825 (три тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 19 184 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 271 (чотири тисячі двісті сімдесят одна) грн. 79 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 року у справі №908/2779/22 змінити та відмовити у частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує на те, що судом не враховано, що Постановою КМУ від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування га стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Оскільки, фактично споживачами електричної енергії, яку отримує відповідач за Договором № 13827, є населення, то підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат немає.
Судом першої інстанції безпідставно надано перевагу доказам наданим
позивачем, перед обставинами, що наведені відповідачем у підтвердження своїх заперечень:
зокрема судом не враховано, що листом № 1488/01-05 від 30.09.2022р., відповідачем доведено до позивача про настання обставин, пов'язаних із початком бойових дій та станом оплат населенням за спожиту електричну енергію, що суттєво ускладнює виконання зобов'язань перед позивачем за спірним Договором.
Суд в оскаржувальному рішенні не оцінив докази у їх сукупності, надавши перевагу
лише доказам, які надані позивачем.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для зміни рішення суду першої інстанції та відмови у частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.
Відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, у зв'язку з відпусткою судді Антоніка С.Г. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/2779/22 ( для відкриття апеляційного провадження).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 року колегією суддів у складі: головуючий, суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 року у справі №908/2779/22. Розгляд справи № 908/2779/22 призначено у судовому засіданні на 12.06.2023 року об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Антоніка С.Г. та подальшою відпусткою судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/2779/22.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив залишити судове рішення Господарського суду Запорізькій області по справі № 908/2779/22 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, а представник відповідача в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
12.06.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується лише відповідачем і лише в частині існування підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних, колегія суддів саме в цій частині здійснює перегляд судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, 31.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради (Споживач) було укладено публічний Договір № 13827 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь- якого обсягу електричної енергії, за адресою розташування електроустановок.
Згідно з Розділом 2 Договору "Предмет Договору", Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі з умовами цього Договору.
У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання послуг споживач визначається комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Згідно з розділом 5 Договору "Ціна, порядок обліку і оплата елетричної енергії-", споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визнач; відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відлов комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Відповідно до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідно до п. 43 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у гиперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п. 43 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку.
Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.
Відповідно до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідачем особисто були отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з квітня по червень 2022 року у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії КП "НАШЕ МІСТО" ЗМР складає 155 819 кВт/год на суму 261 775,92 грн.
Спожитий обсяг електричної енергії КП "НАШЕ МІСТО" ЗМР за період квітень - червень підтверджується повідомленнями/листами за № 007-66/3396 від 13.07.2022 року та № 007-66/4191 від 29.08.2022 року адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго", щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку (копія повідомлення з додатком додаються).
Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.
Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Відповідача виник борт за спожиту електричну енергію за період з квітня 2022 року по червень 2022 року в сумі 261 775,92 грн.
Звертаючись до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради із позовом про стягнення 284 786, 33 грн., з яких: 261 775, 92 грн. - сума основного боргу, 19 184,46 грн. - втрати від інфляції, 3 825,95 грн. - 3 % річних на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.12.2021 № 13827, позивач посилався на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати за спожиту електроенергію, що є підставою для нарахування та стягнення 3 % річних в сумі 3 825,95 грн. та інфляційних втрат на суму 19 184,46 грн.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію за період з квітня 2022 року по червень 2022 року в сумі 261 775,92 грн., що у відповідності до положень ч.2 ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування та стягнення інфляційних та 3% річних.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у період з квітня по червень 2022 року включно в обсязі 155 819 кВт/год. на суму 261 775,92 грн., що не сопорювалось відповідачем.
Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати за спожиту електроенергію за вказаний період в сумі 261 775,92 грн., а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення даної суми на користь позивача, що не оспорювалось відповідачем.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати за отриману електричну енергію, позивачем позивачем нараховано 3 % річних за загальний період з 20.05.2022 по 08.12.2022 на суму 3 825,95 грн. та інфляційні втрати за загальний період з червня по жовтень 2022 на суму 19 184,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що розрахунки здійснені по кожному виставленому рахунку окремо з урахуванням відповідних строків для проведення оплат, а тому є правомірними, обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за загальний період з 20.05.2022 по 08.12.2022 на суму 3 825,95 грн. та інфляційні втрати за загальний період з червня по жовтень 2022 на суму 19 184,46 грн.
Стосовно доводів відповідача з приводу ненастання строків оплати через форс-мажорні обставини колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно пункту 12.2. Договору, під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору.
Відповідно пункту 12.4. Договору № 13827 від 31.12.2021 року , сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.
Як вбачається з листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення 24 лютого 2022 року воєнного стану в нашій державі. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Таким чином, в силу приписів частини 1 статті 617 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції доречно врахував те, що 28.02.2022 ТПП України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, однак такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань, як помилково вказує відповідач.
Тобто головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини відповідачу необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання. Утім, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати).
Крім того, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання договору постачання електроенергії.
Посилання апелянта на те, що підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат немає відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, оскільки фактично споживачами електричної енергії, яку отримує відповідач за Договором № 13827, є населення, є безпідставними з огляду на наступне.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуг" колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Отже, Відповідач є колективним споживачем.
Тобто, в постанові чітко зазначено, що нарахування неустойки забороняється тільки населенню, а тому Відповідач не підпадає під вказане визначення, оскільки нормативні приписи зазначеної урядової постанови стосуються населення, а не юридичних осіб, а жодним законодавчим актом не заборонено виконавцю житлово - комунальних послуг нараховувати та стягувати інфляційні нарахування та 3% річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасну та внесену не в повному обсязі споживачами - юридичними особам плату за надані послуги.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 275-287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 рокуу справі №908/2779/22 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2023року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя О.Г.Іванов