Справа № 344/7432/23
про залишення без руху
"16" червня 2023 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дана заява не відповідає вимогам п.9 ч.3 ст.175, ч.1 ст.177, ч.2 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),.
Згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В порушення вищевказаної вимоги, позивачем не зазначено такої інформації.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4, 5 даної статті ЦПК України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства до позовної заяви та її копії, на підтвердження позовних вимог, позивачем долучено документи, які не засвідчені належним чином, а саме на таких відсутнє підтвердження їх відповідності оригіналу та дата засвідчення.
Тому, на виконання вищевказаних вимог законодавства, позивачу необхідно подати до позовної заяви та її копії належно засвідчені копії документів, що додані до них.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії” від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
З таких підстав, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. О. Горуц