Справа № 756/6541/23
Номер провадження № 1-кп/756/1265/23
05 червня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 25.05.2023 у кримінальному провадженні, яке внесене 27.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000502, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04.11.1999 вироком Московського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 18.11.2004 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- 11.01.2010 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
- 12.10.2017 вироком Києво-Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 121, ч. 5 ст. 72, ст. 69, ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
- 02.11.2020 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 72 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого - по відбуттю строку покарання;
- 26.04.2023 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 125 КК України, до 100 годин громадських робіт,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
24.04.2023, близько 13:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час знаходився і потерпілий ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин та раптово виниклого словесного конфлікту, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , реалізуючи який, усвідомлюючи, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, стоячи навпроти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 умисно наніс 1 (один) удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 , а саме в ніс. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме синець на спинці носа, яке відносяться до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
26 травня 2023 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у якому міститься клопотанням прокурора ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- заяву потерпілого ОСОБА_4 про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;
- матеріали досудового розслідування.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд уважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисного легкого тілесного ушкодження.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та наявність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання є повторність та рецидив злочинів.
Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального проступку та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_5 , уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.
Суд вважає, що підстави для застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості
Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді 150 ( ста п'ятдесяти) годин громадських робіт. Відповідно до вироку Оболонського районного суду м.Києва від 26.04.2023, який набрав законної сили, ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді ста годин громадських робіт, яке не відбув повністю. Відповідно до вимог ч.1,4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м.Києва від 26.04.2023, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити у вигляді 150 ( ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № 042-752-2023 від 09.05.2023 у сумі 1998 грн 00 коп. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази відсутні в кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді вигляді 150 ( ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт, призначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 26.04.2023, більш суворим покаранням в виді 150 ( ста п'ятдесяти) годин громадських робіт, призначеного цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання в виді 150 ( ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати за проведення експертизи 042-752-2023 від 09.05.2023 у сумі 1998 грн 00 коп. стягнути ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1