Справа №:755/3047/23
Провадження №: 2/755/2497/23
"22" травня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - САВЛУК Т. В., секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання представника позивача - адвоката Коваленко Марини Володимирівни про витребування (долучення) доказів та виклик свідка, які подано у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з житлового приміщення,
08 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 з вимогами:
«Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 »
09 березня 2023 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
16 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з житлового приміщення, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання, дата першого судового засідання - 19 квітня 2023 року 12.00 година.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. ( ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України)
У підготовчому засіданні суд може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. ( п. 5, 7, 8 ч.2 ст. 197 ЦПК України)
19 квітня 2023 року (вх.№18570) представник позивача - адвокат Коваленко Марина Володимирівна подала до суду клопотання про долучення письмових доказів, а саме: відповідь на запит адвоката від Дніпровського управління полці ГУНП у м. Києві від 13 березня 2023 року за №83-А31125150104-2023; повторний запит адвоката до Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві від 29 березня 2023 року за №5/23; відповідь на повторний запит адвоката від Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві від 04 квітня 2023 року за №120-А31125150101-2023.
19 квітня 2023 року (вх.№18571) представник позивача - адвокат Коваленко Марина Володимирівна подала до суду клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати від Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві завірені належним чином копії матеріалів за наслідками звернення до Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві громадянки ОСОБА_1 (ЄО від 12 серпня 2021 року №54588 та ЄО від 14 січня 2023 року №2127)
19 квітня 2023 року (вх.№18569) представник позивача - адвокат Коваленко Марина Володимирівна подала до суду заяву про виклик в судове засідання свідка - ОСОБА_4 .
Позивач та представник позивача - адвокат Коваленко М.В. в підготовчому судовому засіданні просила задовольнити подані до суду клопотання про долучення письмових доказів, витребування доказів та заяву про виклик свідка, мотивуючи свою позицію тим, що подані до суду письмові докази свідчать про виникнення між сторонами спору конфліктних ситуацій, чинення з боку відповідача психологічного тиску, що стало підставою для звернення позивача до правоохоронних органів, оскільки позивач не має змоги ознайомитись з цими матеріалами, які зберігаються в Дніпровському управлінні поліції ГУНП у м. Києві та заведені за результати розгляду звернень позивача, тому виникла необхідність отримання витребуваних доказів в порядку визначеному статями 43, 84 Цивільного процесуального кодексу України.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримала заявлені клопотання та просила їх задовольнити з підстав наведених представником третьої особи - адвокатом Коваленко М.В.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, про дату слухання справи повідомлена належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, надавши оцінку наведеним у клопотаннях представника позивача підставам для вирішення питання про долучення доказів, витребування доказів та виклик свідка, суд приходить до наступних висновків.
Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.
Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Виходячи з положень п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя.
Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень частини друга, четверта восьма, дев'ята статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. ( ч.2 ст. 84 ЦПК України)
Частина дев'ята статті 83 ЦПК України передбачає як підтвердження надсилання доказів, так і їх надання
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (частини перша та друга статті 182 ЦПК України). Стаття 183 ЦПК України встановлює вимоги, зокрема до письмових клопотань.
Разом з тим, подане до суду клопотання про долучення письмових доказів, а саме: відповідь на запит адвоката від Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві від 13 березня 2023 року за №83-А31125150104-2023; повторний запит адвоката до Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві від 29 березня 2023 року за №5/23; відповідь на повторний запит адвокат від Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві від 04 квітня 2023 року за №120-А31125150101-2023, не відповідає вимогам статей 83 та 183 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання (надання) додаткових документів іншим учасникам справи.
Стосовно заявленого клопотання про витребування доказів (витребувати від Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві завірені належним чином копії матеріалів за наслідками звернення до Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві громадянки ОСОБА_1 (ЄО від 12 серпня 2021 року №54588 та ЄО від 14 січня 2023 року №2127), суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки за змістом клопотання поданого представником позивача не вбачається з якою метою необхідно отримати зазначені докази, які обставини, що підлягають перевірці під час доведення обґрунтованості заявлених вимог може бути встановлено з посиланням на витребувані докази, серед іншого, з урахуванням вимог ч.4 та ч.6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1ст. 69 ЦПК України)
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. ( ч. ч. 1- 4 ст. 91 ЦПК України)
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
При вирішенні заяви про виклик свідка ОСОБА_4 , суд враховує, що заява про виклик свідків за змістом відповідає вимогам ст. 91 ЦПК України, є обґрунтованою з огляду на ті обставини, що вказаній у клопотанні особі відомі обставини, що входять до предмета доказування в межах даного спору, показання свідка можуть мати значення для вирішення спірних правовідносин, позивачем у підготовчому засіданні надано додаткові обґрунтування щодо поданої заяви про виклик свідка.
Суду не надано доказів, що особи, про допит яких заявлено, є такими, що не можуть бути допитані як свідки з підстав, викладених в ч. 1ст. 70 ЦПК України.
За нормою ч. 3 ст. 240 ЦПК України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
За наведених обставин, суд задовольняє клопотання представника позивача - адвоката Коваленко Марини Володимирівни, подане до суду 19 квітня 2023 року, зареєстроване за вх.№18569, про виклик в судове засідання свідка - ОСОБА_4 (адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ).
Керуючись статями 76, 77, 83, 84, 91, 183, 200, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Коваленко Марини Володимирівни про долучення до справи письмових доказів, подане до суду 19 квітня 2023 року, зареєстроване за вх.№18570.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Коваленко Марини Володимирівни про витребування письмових доказів, подане до суду 19 квітня 2023 року, зареєстроване за вх.№18571.
Задовольнити клопотання представника позивача - адвоката Коваленко Марини Володимирівни, подане до суду 19 квітня 2023 року, зареєстроване за вх.№18569, про виклик в судове засідання свідка - ОСОБА_4 (адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ),
Роз'яснити, що свідок ОСОБА_4 зобов'язана з'явитися до Дніпровського районного суду м. Києва за адресою м. Київ, вул. Кошиця, 5, зал №7, за викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду, згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.