Справа №:755/7468/23
Провадження №: 2-з/755/121/23
"16" червня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УС Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
06 червня 2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УС Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
07 червня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позов передано в провадження судді Савлук Т.В.
08 червня 2023 року вказану позовну заяву було передано судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
09 червня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про направлення справи за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва, для подальшого розгляду.
12 червня 2023 року представник позивача - адвокат Кірюшин Артем Андрійович подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 26036 від 14 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - спеціальні заходи, передбачені цивільно-процесуальним законодавством. За заявою осіб, які беруть участь у справі, суддя або суд можуть вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії розвитку судочинства по справі, якщо невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересі, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів тощо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 Цивільного процесуального кодексу України)
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем пред'явлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, таким, що не підлягає виконанню, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівні.
Згідно відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» зареєстровано за адресою - м. Київ, вул. Ризька, 73-г, оф. 7/1, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Дніпровського районного суду м. Києва позивач посилається на норми ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, зазначаючи, що місцезнаходження/проживання позивача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району міста Києва.
Відповідно до ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Частиною 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позивачеві надано право вибору підсудності, зокрема за правилами ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України щодо підсудності справ за місцезнаходженням відповідача або за альтернативною підсудністю за місцем виконання оспореного виконавчого напису.
Згідно з частинами 1, 2, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 (Місце виконання рішення) Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 жовтня 2020 року по справі № 263/14171/19.
Отже, для визначення підсудності спору із застосуванням положень ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має бути не лише зареєстрований/перебувати/проживати на юрисдикційній території відповідного місцевого суду, а й на цій території мають вчинятись реальні виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.
Разом з тим до матеріалів позовної заяви долучено постанову від 23 лютого 2022 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторією Михайлівною про відкриття виконавчого провадження №68768293, на підставі виконавчого напису №26036 від 14 грудня 2021 року, де боржником значиться ОСОБА_1 .
Однак позивачем не долучено доказів на підтвердження доказів щодо наявності зареєстрованого нерухомого майна, яке територіально розташоване в межах Дніпровського району міста Києва.
Виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, яке оскаржується в межах даного спору, відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторією Михайлівною, згідно відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України місцезнаходження приватного виконавця - 03110, м. Київ, вул. Преобреженська, 23, оф. 32, що територіально відноситься до Солом'янського району міста Києва.
Як зазначено вище, поняття «місце знаходження приватного виконавця» не є тотожним до поняття «місце виконання виконавчого напису».
Таким чином, враховуючи, що місце знаходження приватного виконавця є визначеним, позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, має розглядатися Солом'янським районним судом міста Києва за місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо, до підсудності якого відноситься справа, визначити не можливо. Одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УС Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в межах юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва, та з урахуванням вимог п. 2 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України передає заяву для подальшого розгляду до Солом'янського районного суду міста Києва, за місцем знаходження приватного виконавця.
Керуючись статтями 2, 4, 31, 15, 152, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УС Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва, для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: