Справа №:755/5253/23
Провадження №: 2-зз/755/18/23
"14" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 15 серпня 2001 року по справі №2-1393/2001 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа- Десята Київська державна нотаріальна контора про продовження строку прийняття спадщини, визнання права на частину сподкового майна, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, відшкодування моральної шкоди ,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 15 серпня 2001 року.
Заява мотивована тим, що Дніпровським районним судом в межах розгляду цивільної справи № 2-1393/2001, прийнято ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 11 листопада 2004 року здійснено державну реєстрацію обтяжень на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15.08.2001 року у справі № 2-1393/2001.
На даний час вказане обтяження не припинено.
При цьому, спір по суті розглянутий, але захід забезпечення позову не був скасований.
На даний час зникли підстави для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 , а накладений арешт обмежує законні права заявника ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Надіслала до суду заяву, відповідно до змісту якої на задоволенні заяви наполягає та просить скасувати заходи забезпечення позову.
Суд, вивчивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, в провадженні Дніпровського районного суду перебувала цивільна справа № 2-1393/2001.
В межах розгляду даної справи № 2-1393/2001 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про продовження строку прийняття спадщини, визнання права на частину спадкового майна, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, відшкодування моральної шкоди прийнято ухвалу Дніпровського районного суду від 15 серпня 2001 року про забезпечення позову, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
07 листопада 2001 року по справі Дніпровським районним судом ухвалено рішення, відповідно до якого в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа: 10 Київська Державна нотаріальна контора про продовження строку прийняття спадщини, визнання права на частину спадкового майна, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним, відшкодування моральної шкоди було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника позивача ОСОБА_2 про продовження строку прийняття спадщини, визнання права на частину спадкового майна, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2001 року залишено без змін.
При цьому, на даний час забезпечення позову щодо майна ОСОБА_4 не припинено.
Так, з інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 11 листопада 2004 року Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали 2-1393/2001, здійснено внесення запису про обтяження № 1459962 та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 9 ст. 158 ЦПК України, передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що скасування заходів забезпечення позову можливе у випадку, якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших підстав відпаде або зміняться обставини, які зумовили їх застосування.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2001 року по справі № 2-1393/2001 підлягає задоволенню, оскільки рішення набрало законної сили та підстав для подальшого застосування заходів забезпечення позову у суду немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 15 серпня 2001 року у справі № 2-1393/2001 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа: 10 Київська Державна нотаріальна контора про продовження строку прийняття спадщини, визнання права на частину спадкового майна, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2001 року у вигляді накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О.Яровенко