Справа №:755/7692/23
Провадження №: 1-кс/755/1693/23
"10" червня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 42023102040000088 від 26.05.2023 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із вищою освітою, зі слів - працевлаштованого на посаді заступника начальника служби безпеки Концерну «Військторгсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншими невстановленими на даний час особами, вчинили тяжкий злочин у сфері господарської діяльності в умовах воєнного стану в Україні за наступних обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та з дотриманням вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 №202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги», визначено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан та діє на теперішній час.
Також, з метою забезпечення надання відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, пунктом 41 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України передбачено звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів військового та гуманітарного призначення, кінцевим отримувачем яких відповідно до гарантійного листа або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Крім цього, постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», впроваджено спрощений режим ввезення гуманітарної допомоги на потреби суб'єктів, що здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Відповідно ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу України - прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Згідно до п. 57 ч. 3 Митного кодексу України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
За таких обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 26.05.2023, тобто у період дії в Україні воєнного стану в
ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інші невстановлені на даний час особи, достовірно знаючи, що на балансі БО БФ «Будуй нову країну» перебуває значна кількість сухих пайків, які надані в якості гуманітарної допомоги від третіх осіб.
Разом з тим, зазначені особи були обізнані про бажання директора вказаного благодійного фонду безоплатно передати вказану гуманітарну допомогу на користь набувачів.
В цей час у ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, виник спільний злочинний умисел, направлений на незаконне використання гуманітарної допомоги, яка перебуває на балансі благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну», а саме її продаж, з метою отримання прибутку.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інша невстановлена особа, будучи обізнані про те, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» (ЄДРОПУ 44801703) має право розпоряджатись предметами гуманітарної допомоги, що безоплатно надійшли до України від третіх осіб (донорів), а саме сухих пайків «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» дійшли злочинної змови та вирішили збувати предмети гуманітарної допомоги, з метою особистого збагачення.
Реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_7 підшукав покупця для збуту сухих пайків серед своїх знайомих, а саме ОСОБА_11 (анкетні дані змінено).
В подальшому, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 26.05.2023, зустрівся із ОСОБА_11 та передав один сухий пайок «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» останньому з метою демонстрації предмета угоди та повідомив, що вони коштують 10 доларів США за одиницю, однак у ході розмови знизили ціну до 6 доларів США за одиницю товару.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що сухі пайки знаходяться у місті Рівне на складському приміщенні та повідомили, що вказані сухі пайки перебувають на балансі благодійної організації.
В подальшому, останні, з метою особистого збагачення, зловживаючи довірою директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» ОСОБА_10 , зазначили, що передати сухі пайки вони зможуть лише на інший благодійний фонд, однак розрахунок повинен бути лише за готівкові кошти.
В подальшому останні домовились за продаж 60 000 сухих пайків за грошові кошти у розмірі 360 000 доларів США. Надалі, сторони угоди домовились, що ОСОБА_11 прибуває до складського приміщення у місті Рівне та після повного завантаження вищезазначеного товару, довірена особа ОСОБА_11 перебуваючи у місті Києві, передає обумовлені грошові кошти.
В подальшому, 05.06.2023 року ОСОБА_11 прибувши до приміщення ресторану «Львівська реберня», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 2, спільно із ОСОБА_12 (анкетні дані змінено), який перебував у ролі партнера, зустрілись із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою кінцевого узгодження угоди. Так останні визначились, що ОСОБА_11 06.06.2023 року прибуває до складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де перебувають американськими сухі пайки «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» у кількості 60 000 шт., на якому складські працівники завантажать у вантажні автомобілі вищезазначені пайки. Після повного завантаження ОСОБА_12 передасть грошові кошти у розмірі 360 000 доларів США в якості оплати за товари гуманітарної допомоги.
Цього ж дня, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 , що зустріч переноситься на 07.06.2023 у зв'язку із складнощами при підшуканні вантажних автомобілів.
Надалі, у телефонному режимі, із застосуванням мобільного меседжера «WhatsApp», ОСОБА_8 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав у смс-повідомленні ОСОБА_11 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 контактну інформацію з приводу благодійного фонду, а саме надіслав меморандум про співпрацю, де була зазначена благодійна організація «Благодійний фонд «Будуй нову країну» (ЄДРОПУ 44801703), як сторона угоди, проект документа містив анкетні дані директора фонду - ОСОБА_10 .
В подальшому, з метою викриття злочинної діяльності, було залучено до конфіденційного співробітництва благодійну організацію «Благодійний фонд «Незламність та відвага» в особі директора ОСОБА_13 , який добровільно погодився на участь у кримінальному провадженні.
Після цього, 06.06.2023 року відбулась телефонна розмова між ОСОБА_8 з номера мобільного телефону НОМЕР_1 та ОСОБА_11 в ході якого останні домовлялись про порядок передачі грошових коштів та участі кожної особи під час оборудки з продажу товарів гуманітарної допомоги. Так, у ході телефонної розмови, з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що він приймає рішення, а також зазначив, що ОСОБА_8 прибуде до складського приміщення у Рівненській області, а грошові кошти необхідно передати йому.
Так, 07.06.2023 року ОСОБА_11 прибув до обумовленого раніше складу, за адресою АДРЕСА_3 спільно із ОСОБА_8 де відбувалось завантаження сухих пайків до вантажних автомобілів, що закінчилась 08.06.2023 року близько 14 год. 00 хв. та поза домовленістю завантажили лише 45 392 сухі пайки.
Після чого, ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 документи, підписані від імені директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» ОСОБА_10 , а саме «Меморандум про співпрацю», акти приймання-передачі гуманітарної допомоги та телефонував ОСОБА_5 , якому повідомив, що закінчили завантаження сухих пайків.
Надалі, 08.06.2023 року близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_12 за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 зустрівся за адресою вулиця Володимира Сікевича, 28А у місті Києві , де ОСОБА_12 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 272 300 доларів США, як оплату за сухі пайки.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваного, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином; знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин розслідуваного кримінального правопорушення, проте з огляду на стадію досудового розслідування органу досудового розслідування наразі про них невідомо; здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що усі свідки на цей час не допитані, а також беручи до уваги що повне коло свідків на сьогодні органом досудового розслідування ще не встановлено; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, у вчиненні якого підозрюється, оскільки, як зазначається слідчим, підозрюваний наразі не має офіційного та законного джерела доходів.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Вважав, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 , не є обґрунтованою, оскільки обставини кримінального провадження свідчать про те, що саме інші особи займались протиправною діяльністю, пов'язаною із продажем гуманітарної допомоги. Причетність ОСОБА_5 до цієї діяльності жодним чином не доводиться. Заявлені прокурором ризики також вважає необґрунтованими. Підозрюваний зацікавлений в доведенні своєї невинуватості, тому не має намірів переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, чинити на будь-кого тиск, а також не має наміру та підстав контактувати з представниками благодійних фондів. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення вважає безпідставним, оскільки ОСОБА_5 працевлаштований на посаді заступника начальника служби безпеки Концерну «Військторг сервіс» та має офіційне джерело доходу. Також просив врахувати, що підозрюваний є раніше не судимою особою, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, є заслуженим тренером України. Враховуючи наведене, вважав найбільш доцільним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши доводи прокурора, з'ясувавши думку підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102040000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
08 червня 2023 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
09 червня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме - продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколом огляду місця події; протоколами проведених обшуків; протоколом огляду відеозапису; протоколом огляду документів; протоколами допитів свідків; тощо.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.
З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, заслуговують на увагу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років із конфіскацією майна, при цьому, незважаючи на введений в країні воєнний стан, підозрюваний може безперешкодно виїхати за межі країни, оскільки, як зазначено самим підозрюваним в судовому засіданні, він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що надає йому виняткове право виїзду за кордон в умовах воєнного стану;
- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, у вчиненні якого підозрюється, оскільки обставини справи свідчать про те, що кримінальне правопорушення вчинене за попередньою змовою групою осіб, що мали заздалегідь підготовлений план, який передбачає системні дії, що розтягнені у часі, а також налагоджені зв'язки із певним колом осіб, завдяки яким підозрювані вчинили кримінальне правопорушення;
- чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, що підозрюваний може безперешкодно здійснити, з огляду на те, що на цій стадії досудового розслідування свідки ще не допитані, а повне коло осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, на сьогодні не встановлено.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеними заявлені органом досудового розслідування ризики знищення, схову чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин розслідуваного кримінального правопорушення, які, на думку слідчого судді, зводяться до необґрунтованих припущень органу досудового розслідування, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який жодним чином не обґрунтований.
Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
В той же час згідно абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
Водночас, враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його суспільну небезпеку, конкретні обставини справи, пов'язані із розкраданням гуманітарної допомоги, в період дії воєнного стану, майновий та сімейний стан особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає запропонований законодавцем розмір застави недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Наведене, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин розслідуваного кримінального правопорушення, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Враховуючи викладене, вважаю за належне визначити заставу у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 06 серпня 2023 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 06 серпня 2023 року, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1