Справа № 463/2059/23
Провадження № 2-а/463/34/23
іменем України
01 червня 2023 року м. Львів
Личаківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання Козак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львів у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування Білоуса Валерія Олеговича Відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (місце роботи: 79008, м.Львів, вул.Зелена, 9), Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (місцезнаходження:79008, м.Львів, Площа Ринок, 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №686336149 від 19 липня 2022 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії РАП№686336149 від 19.07.2022 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП, у зв'язку з тим, що 03 липня 2022 року о 15 годині 10 хвилин водієм транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Галицька - вул. Князя Романа, чим порушено вимоги підпункту г пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 Зупинка на перехрестях.
Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню виходячи з наступного:
-Інспектором порушено вимоги ст. 300-1 КУпАП, а саме: позивач була позбавлена права на сплату 50 відсотків розміру штрафу, оскільки повідомлення про притягнення її до адміністративної відповідальності серії ЛВ №00077694 від 03.07.2022 року на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу не було і постанова шляхом поштового засобу не надходила; адреса, зазначена у Постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП №686336149 від 19.07.2022 року, а саме: АДРЕСА_2 не є адресою реєстрації позивача, а місцем проживання є кв.2;
-Всупереч ст.14-1 КУпАп не ідентифіковано і не зафіксовано особу водія, який перебував за кермом в момент фіксації правопорушення - транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 та не подано доказів, того, що саме особа, щодо якої винесено постанову порушила ПДР, що позбавило її права повідомити про це уповноважену особу органу, внаслідок чого її зобов'язано виконавчою службою сплатити штраф уже в розмірі 1360 грн. Загальна сума що підлягає оплаті, згідно даних за стосунку «Дія» становить 1919,11 грн.. Про зазначене дізналась через сайт «Єдиний реєстр боржників»;
-Датою вчинення правопорушення є 3 липня 2021 оку, це неділя і проїзд через центральну частину міста заборонений (стоять парапети, які загороджують рух транспорту і відповідно автомобілі, маршрутки та інші транспортні засоби не рухаються в напрямку центру.) А лише вулиця Князя Романа, тому саме поняття перехрестку є умовним, оскільки сам рух є обмеженим.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.03.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду на 06.04.2023 року о 10- 30 год.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06.04.2023 року замінено у справі первісного відповідача Управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради належним відповідачем Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 40108646).
28.04.2023 року до суду поступив відзив Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, відповідно до якого в задоволенні позову просять відмовити. Відзив обґрунтовують наступним. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким зареєстровано транспортний засіб AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення - здійснення стоянки на перехресті пл. Галицька/вул. Кн. Романа, 03 липня 2022 року о 15:10. Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено не презумпцію винуватості власника транспортного засобу, а презумпцію володіння транспортним засобом в момент вчинення правопорушення саме його законним володільцем (власником). В даному випадку, наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Оскільки на транспортному засобі Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, на дату встановлення відповідальної особи, визначеної ст. 14-2 КУпАП, згідно з Єдиним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем - ОСОБА_1 , - було здійснено зупинку за адресою: м. Львів, на перехресті пл. Галицкої/вул. Кн. Романа. Даний транспортний засіб знаходився на перехресті, що не відповідає вимогам п.15.9 (ґ) розділу 15 ПДР та пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП. На фотофіксації (додаток 1) видно, що транспортний засіб Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з Єдиними державним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, знаходиться на перехресті. Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів. Зроблено висновок, що на транспортному засобі Аигіі А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з Єдиними державним реєстром транспортних засобів зареєстровано позивачем, було здійснено зупинку на перехресті, чим було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Щодо твердження позивача про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення РАП686336149 надсилалась на адресу, яка не є адресою зареєстрованого місця проживання, зазначають, що до постанови про накладення адміністративного стягнення інспектором з паркування вносяться відомості про відповідальну особу, зокрема адреса реєстрації місця проживання, які містяться у ЄДРТЗ, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ. Департамент є виключно користувачем ЄДРТЗ, посадові особи якого, згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку, можуть здійснювати лише пошукові дії щодо відомостей про відповідальних осіб, визначених відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП. Постанова РАП686336149 від 19.07.2022 була надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу реєстрації місця проживання, що наведена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (м. Львів, вул. Барвінських, 5/2). При цьому, відправленню було присвоєно трек-номер «7900603543242», що підтверджується фотокопією конверта (додаток 3). Однак, вищевказаний конверт (додаток 3) з рекомендованим повідомленням №7900603543242 був повернутий до Департаменту 09 вересня 2022 року з позначкою про невручення, що також підтверджується довідкою Укрпошти (фото 1 додаток 3), на якій міститься підпис працівника поштового зв'язку та штемпель поштового відділення. Відтак, така постанова набрала законної сили 10.09.2022. Тому, позивача вважають таким, що належно був повідомлений про притягнення його до адміністративної відповідальності, а Департаментом, було дотримано встановлених чинним законодавством вимог щодо інформування правопорушника про застосування щодо нього заходу адміністративного впливу. Даних щодо належного користувача, право на внесення якого закріплене за власником транспортного засобу, не було виявлено, заяв про визнання факту вчиненого правопорушення подано не було. Відтак, зважаючи на викладене вище, притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід вважати таким, що відповідає вимогам законодавства. Покликання позивача на правові висновки Конституційного Суду України закріплені в рішенні від 22 грудня 2010 року у справі № 1-34/2010 (провадження № 23-рп/2010), є недоречними, оскільки правопорушення зафіксоване у відповідності до ст. 14-2 КУпАП, яка є чинною та конституційною, оскільки не скасована Верховною Радою України, а також не визнавалась Конституційним Судом України неконституційною. Щодо твердження позивача про те, що день фіксації адміністративного правопорушення (3 липня 2022) є вихідним днем - неділею, а тому проїзд проспектом Свободи є закритим для автотранспорту, що має наслідком відсутність в місці зупинки автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 перехрестя, зазначають, що проїзд по пр. Свободи є обмеженим у неділю та святкові дні, на що прямо вказують дорожній знаки 5.36 «Пішохідна зона» із табличкою 7.4.3 «Час дії», на якій прописано «неділя та святкові дні» (додаток 5). Правила в'їзду та руху в межах пішохідної зони регулюються розділом 26 ПДР. Зокрема, згідно з п.26.3 ПДР, у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю» якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними. Тому, встановлення обмежувального огородження на проїзді до пр. Свободи не перешкоджає дорожньому руху цією вулицею в цілому, оскільки в'їзд в межі пішохідної зони не є повністю забороненим, зокрема для транспорту служб оперативного реагування, а відтак, в межах розгалуження доріг, де було зафіксовано транспортний засіб позивача наявне перехрестя.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у відзиві просив розгляд справи проводити без їх участі.
У відповідності до ст.205 КАС України суд розглянув справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії РАП№686336149 від 19.07.2022 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП, у зв'язку з тим, що 03 липня 2022 року о 15 годині 10 хвилин водієм транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Галицька - вул. Князя Романа, чим порушено вимоги підпункту ґ) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 Зупинка на перехрестях.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Як вбачається з підпункту ґ) п.15.9 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а» стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.
Згідно з п.1.10 ПДР України, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п. ґ) ч.3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
На фотофіксації (додаток 1 до відзиву) видно, що транспортний засіб Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться на перехресті, оскільки розміщений після початку заокруглень країв проїзної частини дороги.
Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів.
Отже, в діях водія наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки ним на транспортному засобі Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, на дату встановлення відповідальної особи, визначеної ст. 14-2 КУпАП, згідно з Єдиним держаним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, - 03 липня 2022 року о 15 годині 10 хвилин водієм транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , було здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Галицька - вул. Князя Романа. Даний транспортний засіб знаходився на перехресті, що не відповідає вимогам п.15.9 (ґ) розділу 15 ПДР та пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.
Враховуючи наведене, відповідачем виконано обов'язок щодо доведення перед судом порушення водієм транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 правил дорожнього руху, а саме: вимоги підпункту ґ) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, яке проявилось у тому, що 03 липня 2022 року о 15 годині 10 хвилин водієм транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Галицька - вул. Князя Романа. Вчинені дії являють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. Інспектором також вірно накладено стягнення передбачене санкцією ч.3 ст.122 КУпАП.
Щодо твердження позивачки, що датою вчинення правопорушення є 3 липня 2021 року, це неділя і проїзд через центральну частину міста заборонений (стоять парапети, які загороджують рух транспорту і відповідно автомобілі, маршрутки та інші транспортні засоби не рухаються в напрямку центру.) А лише вулиця Князя Романа, тому саме поняття перехрестку є умовним, оскільки сам рух є обмеженим, то слід зазначити наступне.
Проїзд по пр. Свободи є обмеженим у неділю та святкові дні, на що прямо вказують дорожній знаки 5.36 «Пішохідна зона» із табличкою 7.4.3 «Час дії», на якій прописано «неділя та святкові дні» (додаток 5). Правила в'їзду та руху в межах пішохідної зони регулюються розділом 26 ПДР. Зокрема, згідно з п.26.3 ПДР, у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю» якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними. Тому, встановлення обмежувального огородження на проїзді до пр. Свободи не перешкоджає дорожньому руху цією вулицею в цілому, оскільки в'їзд в межі пішохідної зони не є повністю забороненим, зокрема для транспорту служб оперативного реагування, а відтак, в межах розгалуження доріг, де було зафіксовано транспортний засіб позивача наявне перехрестя.
Крім цього, ні правила дорожнього руху, ні КУпАП не містять виключень пов'язаних з зупинкою транспортних засобів на перехрестях в зоні дії дорожнього знаку 5.36 «Пішохідна зона» із табличкою 7.4.3 «Час дії», на якій прописано «неділя та святкові дні».
Що стосується тверджень позивача, що Інспектором порушено вимоги ст. 300-1 КУпАП, а саме: позивач була позбавлена права на сплату 50 відсотків розміру штрафу, оскільки повідомлення про притягнення її до адміністративної відповідальності серії ЛВ №00077694 від 03.07.2022 року на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу не було і постанова шляхом поштового засобу не надходила; адреса, зазначена у Постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП №686336149 від 19.07.2022 року, а саме: АДРЕСА_2 не є адресою реєстрації позивача, а місцем проживання є кв.2, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до до ч.1-3 ст. 279-1 КУпАП У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п'яти днів з моменту отримання звернення.
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи.
У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Матеріали справи не містять підтверджень виконання інспектором вищезазначеного обов'язку щодо розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Також, дані твердження позивача, про не виконання інспектором обов'язку щодо розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не спростовується відзивом, та відповідачем не надано жодних доказів на спростування такого.
У зв'язку з тим, що накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності то скерування постанови особі відноситься до порядкк розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері порушення правил зупинки. Судом встановлено, що уповноваженою особою відповідача порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, оскільки не скеровано постанову рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи. Тобто порушено основні принципи адміністративної відповідальності, такі як: законність, відкритість та прозорість. Згідно додатку 3 до відзиву, відповідачем постанову скеровано за адресою: АДРЕСА_2 , що не являється адресою місця реєстрації позивача. Зазначення відповідачем у відзиві на те, що постанову скеровано позивачу за місцем її реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності та спростовується додатком 3 до відзиву (конверт поштового зв'язку та рекомендоване повідомленні про вручення в який зазначена адреса: АДРЕСА_2 ).
Дані, встановлені судом, порушення призвели до позбавлення позивача можливості сплатити штраф у розмірі 50 відстоків, як це передбачено ст. 297 КУпАП, або в порядку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, як це передбачено в ст.300-1 КУпАП.
Більше того, уповноважена особа відповідача, не пересвідчившись чи постанова набрала законної сили, звернула її до виконання, внаслідок чого розмір штрафу подвоївся.
Помилка уповноваженої особи відповідача, чи халатність не може лягати в провину позивачу, та як наслідок посилювати штрафні санкції відносно особи
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором) зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює положення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обізнаності позивача щодо винесеної відносно неї постанови про адміністративне правопорушення, своїми діями уповноважена особа значно погіршила становище особи та порушила основні принципи адміністративної відповідальності, такі як: законність, відкритість та прозорість, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв'язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення (оскільки строки накладення адміністративного стягнення закінчились), що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Що стосується позовної вимоги позивача про визнання дій спеціаліста першої категорії - інспектора з паркування протиправними, то в задоволенні такої вимоги слід відмовити, оскільки ч.3 ст.286 КАС України не передбачено такого рішення суду, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до положень ст.139 КАС України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 536,80 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №686336149, винесену 19.07.2022 року спеціалістом першої категорії - інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоус В.О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 гривень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Й. Яворський