Справа № 168/284/23
Провадження № 2/168/118/23
щодо розгляду клопотання про призначення експертизи
14 червня 2023 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
прокурора Шептура А.М.,
представника відповідача Карпука А.С.,
представника третьої особи Багацького Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в смт. Стара Вижівка в режимі відеоконференції клопотання про призначення експертизи в цивільній справі за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України» до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,
У провадженні Старовижівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 подав клопотання про призначення у справі судової комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
На вирішення експерту просить поставити такі питання:
1.Чи набули Спеціальне акціонерне товариство «Тур», Держоб'єднання «Волиньліс» ( чий його правонаступник ДП «Старовижівське ЛГ») або будь-який інший правонаступник, суб'єкт господарювання, юридична особа публічного права, орган державної влади чи місцевого самоврядування (на підставі рішення Волинської обласної ради № 13/2 від 18 серпня 2000 року «Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх сільськогосподарських підприємств») право користування на земельну ділянку/ділянки, що включали, охоплювали в себе земельну ділянку з кадастровим номером: 0725082200:05:000:0219, площею 1 га? Якщо таке набуття права мало місце, то яке право було набуто, хто набув таке право та чи була дотримана встановлена на той момент відповідним законом та нормативно-правовими актами процедура набуття такого «права» цим суб'єктом? Чи відносилась, в момент набуття такого права, ця ділянка до земель лісового фонду, лісогосподарського призначення чи до інших земель?
2. Чи накладалась земельна ділянка з кадастровим номером 0725082200:05:000:0219 на землі лісового фонду, лісогосподарського призначення (категорія земель «Ліси та інші лісовкриті площі»), станом на момент її відведення (27 травня 2016 року) або на землі, що знаходились у користуванні ДП «Старовижівське ЛГ»? Якщо так, то в якій частині? До якої категорії земель лісогосподарського призначення відносилась?
Клопотання обґрунтовує тим, що надані стороною позивача докази є суперечливі, землевпорядна організація не бачить накладок земельної ділянки відповідача на землі лісового фонду. Прокурор посилається виключно на листи підприємств, які перебувають в складі одного відомства про проведення перевірок, при цьому не зрозуміло на підставі яких саме документів вона проводилась. Також посилається прокурор на неактуальну судову практику. Сторона позивача вважає, що саме висновком експерта має встановлюватись питання віднесення ділянки відповідача до певної категорії земель та до питання про те, чи накладається його ділянка з землями лісового фонду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання.
Прокурор Шептур А.М. вважає клопотання необґрунтованим, вказує, що в матеріалах справи є належні документи про те, що ця спірна ділянка відноситься до земель лісового фонду і предметом спору є саме питання про те, що спірна ділянка була незаконно вилучена зі земель лісового фонду, і в даний час надалі перебуває в користуванні ДП «Ліси України», а тому підлягає витребуванню. Вважає, що не коректним є і питання щодо моменту виникнення накладки спірної земельної ділянки з іншими ділянками. Питання про визначення до якої категорії лісів відносилась ця ділянка (а ця категорія може і змінюватись) не має значення, оскільки не змінює цільового призначення спірної земельної ділянки. А також відповідь на запитання щодо набуття права власності спеціалізованим АТ «Тур» чи Держоб'єднанням «Волиньліс» права власності, то ці питання носять правовий характер і не можуть бути поставлені експерту. Окрім того, звертає увагу, що в технічний документації щодо земельної ділянки відповідача, не зазначено жодного суміжного землекористувача, що додатково свідчить про те, що спірна земельна ділянка була фактично виділена з єдиного лісового масиву Любохинівського лісництва, і знаходиться в середині лісового масиву. Щодо інших питань, то відповіді на них є в матеріалах справи, долучених до позову.
Представник третьої особи Багацький Є.Г. заперечив проти задоволення клопотання, оскільки призначення експертизи доцільне лише у випадку дійсної потреби в ній і, якщо іншим чином не можна підтвердити обставини, що підлягають встановленню в справі. Звернув увагу, що лісове господарство отримує в користування не земельні ділянки, а лісові масиви і лише після розробки землевпорядної документації присвоюється кадастровий номер ділянки, реєструється речове право. Оскільки за відповідачем стало зареєстровано речове право на спірну ділянку, то це додатково підтверджує, що за лісгоспом не було таке право зареєстроване. Відтак підтверджує неправомірність вилучення земель лісового фонду. Просить врахувати норми перехідних та прикінцевих положень Лісового кодексу щодо документів, які підтверджують право користування лісового господарства земельними ділянками. Документація та вихідні дані, які необхідні експерту, є в розпорядженні ВО «Укрдержліспроект» і в матеріалах справи. Клопотання вважає необґрунтованим.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Також ч.1 ст.105 ЦПК встановлені випадки, коли призначення експертизи судом є обов'язковим.
Вирішуючи клопотання щодо призначення експертизи, суд погоджується з доводами прокурора та представника третьої особи про його необґрунтованість. У справі достатньо матеріалів для вирішення питань, що зазначені в п.2 клопотання про призначення експертизи, та будуть досліджені судом, а питання, що обумовлені в п.1 клопотання, є питаннями права і не можуть бути предметом висновку експерта.
Крім цього проведення судової комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою в цій справі не відноситься до тих випадків, коли призначення експертизи є обов'язковим для суду.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 252, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Карпука Андрія Сергійовича про призначення у справі судової комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали суду складено 15.06.2023.
Суддя О. Й. Хаврона