Справа № 158/1732/23
Провадження № 3/0158/462/23
15 червня 2023 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В.
при секретарі Квач Н.А.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
законного представника - ОСОБА_2 ,
розглянувши справу, яка надійшла з відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №058394 від 21.05.2023 року, ОСОБА_1 , 21.05.2023р. о 17 год. 50 хв. в с. Метельне, по вул. Дорошенка, Луцького району Волинської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Ліфан» д.н.з. « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заперечення по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у якому просить провадження у вищевказаній адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події даного адміністративного правопорушення з посиланням на те, що матеріали даної адміністративної справи не містять доказів факту керування транспортним засобом мотоциклом марки «Ліфан» д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_1 . Крім того посилається на порушення працівниками поліції вимог ст. 270 КУпАП, а саме, не забезпечення під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення його законного представника чи захисника. Також зазначає й про інші процесуальні порушення, такі як не безперервна відеофіксація події, яка мала місце 21.05.2023р. о 17 год. 50 хв. в с. Метельне, по вул. Дорошенка, Луцького району Волинської області, грубе порушенням КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме те, що особа, яка проводить тестування, повинна відкрити упаковку з мундштуком, з гігієнічних міркувань не знімає упаковку з ділянки, що контактує з ротом, доки мундштук не буде правильно встановлений у прилад, що працівниками поліції дотримано не було.
Неповнолітній ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 в судовому засіданні, з посиланням на вищевказані письмові заперечення, просили провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того ОСОБА_1 заперечив факт керування ним транспортним засобом у час і місці зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.9 «а» ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису із нагрудного реєстратора патрульного поліцейського №VID230521-184424F-000000-000000-0089 не вбачається факту керування ОСОБА_1 21.05.2023р. о 17 год. 50 хв. в с. Метельне, по вул. Дорошенка, Луцького району Волинської області транспортним засобом - мотоциклом марки «Ліфан» д.н.з. « НОМЕР_1 ».
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція) від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 з наступними змінами (далі - Порядок).
Згідно з п.6 Розділу І даної Інструкції та п.3 Порядку огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. п. 3-4 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, - поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Інструкцією з експлуатації приладу «Drager Alcotest 6810» передбачено, що особа, яка проводить тестування, відкриває упаковку з мундштуком, з гігієнічних міркувань не знімає упаковку з ділянки, що контактує з ротом, доки мундштук не буде правильно встановлений у прилад. Після використання мундштук утилізується.
З наведеного слідує, що для кожної наступної особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою даного технічного засобу, використовується одноразовий мундштук, який знаходиться в індивідуальній упаковці.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису із нагрудного реєстратора патрульного поліцейського №VID230521-184424F-000000-000000-0089 вбачається, що 21.05.2023р. о 18 год. 44 хв., біля службового автомобіля працівників патрульної поліції знаходиться ОСОБА_1 , якому працівник поліції надає прилад «Drager Alcotest 6810» з встановленим мундштуком, який не розпаковувався з індивідуальної упаковки, як того вимагає вищевказана Інструкція. Також під час розгляду справи, судом не було встановлено, які ж саме ознаки алкогольного сп'яніння працівник поліції виявив у особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , що було б підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Не зазначені дані обставини і у протоколі серії ААД №058394 від 21.05.2023 року.
Крім того варто зазначити, що ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. З відеозапису долученого до даної справи не прослідковується дотримання вищезазначених вимог даного Закону.
Статтею 31 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Долучений до матеріалів даної адміністративної справи відеозапис не відповідає вимогам вищевказаної Інструкції та не відображає усіх обставин даної адміністративної справи, а саме, не містить доказів керування особою транспортним засобом, не зафіксовано сам транспортний засіб, відсутні докази щодо зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в результаті порушення ним ПДР.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Хоча у КУпАП і відсутнє визначення поняття “неповнолітні”, але ст. 13 цього ж кодексу передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких, як можна зрозуміти, відносять осіб віком від 16 до 18 років. Своєрідність неповнолітніх як спеціального суб'єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому хронологічному віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.
Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП.
Однак, в порушення вимог ст. 270 КУпАП поліцейський, встановивши, що ОСОБА_1 , на час вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення був неповнолітнім, не забезпечив участь його законного представника чи захисника під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, хоча в цьому випадку зобов'язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та законного представника неповнолітнього, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
З долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 у відповідності до норм кодексу України про адміністративні правопорушення, уповноваженими особами правоохоронного органу - поліції, було роз'яснено передбачені чинним законодавством права, а також не роз'яснено ст. 63 Конституції України, що є не припустимим та таким, що грубо порушує норми Закону, яких суворо повинні дотримуватись працівники поліції.
Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суддя вважає, що всі докази у даній справі були здобуті працівниками поліції з порушенням вимог ст. ст.245, 270 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Згідно із ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук