Справа № 746/68/23 Головуючий у 1 інстанції Цигура Н. А.
Провадження № 33/4823/438/23
Категорія -
14 червня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ріпки І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, як встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що 14 лютого 2023 року, о 17 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 в с. Іванківці по вул. Гагаріна та провулку Гагаріна, 2 керував автомобілем Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нечітка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідка, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
14 лютого 2023 року, о 17 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 в с. Іванківці по вул. Гагаріна керував автомобілем Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме він керував автомобілем, оскільки із відео реєстратора службового автомобіля поліцейських неможливо встановити, хто перебував за кермом транспортного засобу.
В судовому засіданні захисник - адвокат Ріпка І.В. вказала, що на відеозаписі працівників поліції міг бути будь-хто. Вони прийшли до ОСОБА_1 додому та здійснювали на нього тиск, щоб він визнав свою вину.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що він не керував транспортним засобом. Зазначив, що тікав. Працівники поліції прийшли до нього додому та почали обвинувачувати його у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 ПДР.
Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано рух автомобіля, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків, автомобіль не зупинився, водій намагався відірватись від автомобіля поліції ґрунтовою дорогою, а потім зупинив автомобіль та почав утікати в кущі. Крім нього біля даного автомобіля нікого не було. Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння та керування автомобілем підтвердив сам ОСОБА_1 в розмові з особою на ім'я ОСОБА_2 . Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, як на місці з використанням спеціальних технічних засобів, так і в медичному закладі.
Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз'яснено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 , що він автомобілем не керував, що поліцейські його не впіймали, він їм не попався, вони його не затримали, апеляційний суд розцінює як захисну версією з метою уникнення адміністративної відповідальності. Намагання ОСОБА_1 вирішити питання із поліцейськими через особу на ім'я ОСОБА_2 , прохання до поліцейських зачекати, так як до них хтось має під'їхати, також вказує, що ОСОБА_1 намагається уникнути відповідальності.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Також протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування автомобілем ОСОБА_1 та не зупинення на вимогу працівників поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі.
Вина ОСОБА_1 в невиконанні вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу підтверджується також дослідженим в судовому засіданні суду першої інстанції відеозаписом, із якого вбачається, що вимога про зупинку проігнорована водієм, який продовжує рух на автомобілі до моменту втечі.
Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко