справа № 732/250/23
провадження № 1-кп/732/45/23
16.06.2023 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня кримінальне провадження № 22021270000000047 внесеного 02.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, не судимого (ст. 89 КК України),-
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 в невстановлений слідством час, але не пізніше 01.11.2021, маючи у своєму розпорядженні культурні цінності: ікону святого апостола ОСОБА_6 в срібному окладі та насадку на горловину посудини, вирішив їх перемістити до Російської Федерації для подальшої реставрації. При цьому ОСОБА_3 усвідомлював, що вказані предмети відносяться до культурних цінностей, а переміщення їх через митний кордон згідно ст. 12 Закону України „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, а переміщення їх через митний кордон згідно із ст. 12 Закону України „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21.09.99 № 1068-Х1V потребує спеціального дозволу, якого у нього не було. У зв”язку з цим ОСОБА_7 в порушення вищевказаного положення законодавства, прийняв рішення перемістити вказані культурні цінності через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на контрабанду культурних цінностей, ОСОБА_3 , 01.11.2021, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , безпосередньо перед виїздом до Російської Федерації з метою приховування від митного контролю та унеможливлення їх виявлення помістив обмотану поліетиленовою плівкою ікону святого апостола ОСОБА_6 в срібному окладі собі за спину під верхній одяг, а насадку на горловину посудини поклав до кабіни автомобіля „Мерседес Спринтер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому планував перетинати кордон.
У подальшому близько 20 год. 30 хв. 01.11.2021 ОСОБА_3 в якості водія автомобіля „Мерседес Спринтер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом із пасажиром (другим водієм) громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із прихованими зазначеними вище культурними цінностями, прибув в зону діяльності митного посту „Сеньківка” Чернігівської митниці, де під час проведення співробітниками Чернігівської митниці декларування умисно не повідомив про наявність культурних цінностей та не задекларував речі і предмети, що підлягають обов”язковому декларуванню чи на переміщення яких через митний кордон України встановлені заходи контролю. Крім того, ОСОБА_3 , розуміючи, що буде проведений митний огляд автомобіля, попросив ОСОБА_8 помістити в свої особисті речі вказану насадку на горловину посудини, при цьому, не повідомляючи, що даний предмет відноситься до культурних цінностей. На виконання даного прохання ОСОБА_3 ОСОБА_8 поклав вказаний предмет до своєї наплічної сумки. У ході проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 і співробітниками Чернігівської митниці спільного прикордонно-митного огляду ОСОБА_3 та вищевказаного автомобіля, за спиною під верхнім оглядом ОСОБА_3 виявлено обмотану поліетиленовою плівкою ікону в срібному окладі, які під час огляду місця події було вилучено. Далі, в ході огляду місця події у наплічній сумці ОСОБА_8 виявлено та вилучено предмет циліндричної форми срібного кольору з ручкою, кришкою та носиком для наливання рідини, який останній поклав на прохання ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта № 2695/21 від 07.12.2021 вилучена у ОСОБА_3 ікона є іконою святого апостола ІНФОРМАЦІЯ_4 в срібному окладі, яка належить до культурних цінностей, що мають художнє та історичне значення. Відповідно до висновку експерта № 2694/21 від 07.12.2021 предмет циліндричної форми срібного кольору з ручкою, кришкою та носиком для наливання рідини, який ОСОБА_3 передав ОСОБА_8 , є насадкою на горловину посудини, яка належить до культурних цінностей, що мають художнє та історичне значення.
Згідно із статтею 13 Закону України „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21.09.99 № 1068-Х1V , а також додатку 1 Інструкції „Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України”, затвердженої наказом Міністерства культури та мистецтв України від 22.04.2002 № 258, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2002 № 571/6859 для вивезення культурних цінностей потрібне „Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України” і вони підлягають обов”язковому письмовому декларуванню. Ніяких дозвільних документів на право вивезення з території України ОСОБА_3 до митного контролю надано не було.
Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення контрабанди культурних цінностей до кінця, але вказане кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав та підтвердив обставини викладені у обвинуваченні. Пояснив, що у вересні 2021 дізнався про онкологічне захворювання і з того часу носив із собою ікону, яка належала його родині. Щодо насадки на горловину посудини (як пояснює до самовару), то її спеціально придбав на ОСОБА_9 узвозі як коштовний подарунок для лікаря, у якого лікувався у Москві, витратив 50 доларів США, усвідомлюючи, що після реставрації цей предмет матиме більшу вартість. Коли перевозив їх через кордон 01.11.2021, то приховав ці предмети від митного контролю: ікону - під одягом на спині, предмет циліндричної форми срібного кольору з ручкою, кришкою та носиком для наливання рідини - у сумці свого напарника ОСОБА_8 . Перевезенням пасажирів та вантажу через кордон займався близько 30 років і знав, що існує спеціальний порядок, в тому числі про орієнтовний перелік документів та обов”язкове декларування. Однак, цього не зробив.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі.
Дії ОСОБА_3 , який вчинив закінчений замах на контрабанду культурних цінностей, а саме їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, ступінь реалізаії злочинного наміру, а також наслідки, що настали; особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров'я, відсутність непогашених судимостей, відсутність обставин, які обтяжують його відповідальність.
Підтвердилась у судовому засіданні така пом”якшуюча покарання обставина як щире каяття, тобто осуд своєї поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене. А щодо додаткової обставини такої як активне сприяння розкриттю злочину, про яку під час судових дебатів зазначав прокурор і яка не була зазначена в обвинувальному висновку, то суд не погоджується про її доведеність. Так, сам лише факт надання обвинуваченим правдивих показань не свідчить про активне сприяння розкриттю злочину. Зважаючи на ступінь реалізації злочинного наміру, закінчений замах на контрабанду культурних цінностей був розкритий та виявлений митниками, що і було основою для подальшого слідства та злагодженої роботи правоохоронних органів. Тож активність та ініціативність ОСОБА_3 у сприянні правоохоронним органам не доводиться. За висновком, викладеним у постанові ВС від 07.04.2021 у справі No263/15605/17 (провадження No51-4234км20), активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству: надання доказів, викриття інших співучасників, видача знарядь і засобів тощо, воно має бути беззаперечно активним, тобто певним чином ініціативним. Натомість визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. При аналізі норм ст. 69 КК України можна зробити висновок, що суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, у випадку, коли встановлені по справі обставини, які пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно несправедливим. Наявність самого щирого каяття недостатнє для застосування ст. 69 КК України та переходу до такого виду покарання як штраф у розмірі, зазначеному прокурором у сумі понад 20000 гривень. Сталий дохід у обвинуваченого не доведений, і з цих причин йому призначався захисник для надання безоплатної правової допомоги. У будь якому разі, підтверджується одна пом”якшуюча покарання обставина, а для застосування ст. 69 КК україни необхідно не менше двох таких пом”якшуюючих покарання обставин.
У той же час покарання не має на меті розправу за вчинене та не може бути призначене у максимальній, надмірній його межі. За санкцією інкримінованої статті вчинене ОСОБА_3 діяння карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Покарання у виді позбавлення волі строком нижньої межі відповідає вчиненому злочину. Із урахуванням відсутності у ОСОБА_3 непогашених судимостей, його підтвердженого розкаяння у вчиненому, наявних захворювань, а також, враховуючи висновок, викладений у доповіді органу пробації про середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства , а також про доцільність виправлення особи без позбавлення та обмеження волі за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, суд дійшов висновку, що відбуття основного покарання у виді позбавлення волі є передчасним. Тому, обравши основне покарання у виді позбавлення волі строком три роки, суд вважає можливим розпочати виправлення засудженого без відбування покарання з прийняттям рішення про звільнення згідно ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього. обов”язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів слід вирішити у відповідності вимог КПК України. Клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371,373,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, визначені пп.1,2 ч.1ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний західОСОБА_3 не обирати.
Речові докази: автомобіль „Мерседес Спринтер” д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 з ключем від нього, мобільний телефон марки “Redmi” бірюзового кольору з чохлом чорного кольору, мобільний телефон марки „TECNO” бірюзового кольору, SNK7N2, мобільний телефон марки SAMSUNG ЧОРНОГО КОЛЬОРУ, SN RF8R91FYDCV, універсальний полімерний композитний матеріал Estetite ( країна виробник Японія (шприц)) у кількості 759 шт, шапки дитячі Beezy у кількості 2086 шт, весільні плаття у кількості 42 шт, блискітки весільні вагою брутто 104,6 кг, грошові кошти у сумі 10665 доларів США, грошові кошти у сумі 860000 російських рублів, передані під зберігальну розписку ОСОБА_3 - залишити у його володінні; ікону святого апостола ОСОБА_6 в срібному окладі в первинній упаковці та насадку на горловину посудини в первинній упаковці - конфіскувати на користь держави, картину із зображенням ОСОБА_10 та картину із зображенням ОСОБА_11 - повернути ОСОБА_12 .
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику. На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1