Справа № 522/11432/14-ц
Провадження № 2/522/1364/23
12 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кулябко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, про визнання договорів позики, іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнання права власності,
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, про визнання договорів позики, іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнання права власності.
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24.12.2014 року позов задовольнив.
Апеляційний суд Одеської області рішенням від 17.03.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 липня 2015 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 30.09.2015р. рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року залишив без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 02 листопада 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 01 липня 2019 року позовну заяву залишив без розгляду.
Одеський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року залишив без змін.
Постановою Верховного суду від 23.09.2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа в порядку авторозподілу надійшла до провадження ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 23.10.2020 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засіданні на 07.12.2020 року.
У підготовче засідання призначене на 07.12.2020 року сторони не з'явилися, ОСОБА_1 надав суду заяву про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 03.03.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 03.03.2021 року з'явився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , інші учасники справи у засідання не з'явилися, представником позивача на електронну адресу суду надано заяву про відкладення. Розгляд справи відкладено на 01.04.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 01.04.2021 року сторони не з'явилися, представником позивача надано суду заяву про відкладення у зв'язку з хворобою.
31.03.2021 року представником Реєстраційної служби ОМУЮ Одеської області ГТУЮ в Одеській області на електронну адресу суду надано клопотання, в якому просили закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті. Розгляд справи відкладено на 19.05.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 19.05.2021 року ОСОБА_1 та його представник не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
У підготовче засідання ОСОБА_2 не з'явилася, представник - адвокат Кривоцюк А.П. надав суду заяву, в якій просив закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті. Також просив справу розглядати за його відсутністю.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не надали.
Ухвалою суду від 19.05.2021 року підготовче засідання по справі закрито та справу прихзначено до розгляд у по суті на 01.07.2021 року.
У судове засідання призначене на 01.07.2021 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 21.07.2021 року.
У судове засідання призначене на 21.07.2021 року сторони не з'явилися, від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, розгляд справи відкладено на 05.10.2021 року.
У судове засідання призначене на 05.10.2021 року з'явився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , розгляд справи відкладено на 26.10.2021 року з метою здійснення запиту ЦАБ перевірки запису пошти щодо смерті позивача.
У судове засідання призначене на 26.10.2021 року з'явився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , розгляд справи відкладено на 17.11.2021 року у зв'язку з ненадходженням від адресного бюро відповіді щодо запиту.
До суду 12.11.2021 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшла заява про долучення доказів, а саме оригінал довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 26.10.2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання призначене на 17.11.2021 року з'явився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , розгляд справи відкладено на 01.12.2021 року у зв'язку із відсутністю повідомлення сторони позивача та надано представнику відповідача судові повістки для відправки сторонам.
У судове засідання призначене на 01.12.2021 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 12.01.2022 року.
У судове засідання призначене на 12.01.2022 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 15.02.2022 року.
У судове засідання призначене на 15.02.2022 року з'явилися представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , розгляд справи відкладено на 24.03.2022 року.
У судове засідання призначене на 24.03.2022 року сторони не з'явилися, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 17.05.2022 року.
У судове засідання призначене на 17.05.2022 року сторони не з'явилися, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи,яку суд задовольнив та розгляд справи відкладено на 21.06.2022 року.
У судове засідання призначене на 21.06.2022 року сторони не з'явилися, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 30.08.2022 року.
У судове засідання призначене на 30.08.2022 року з'явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , у зв'язку з неявкою відповідача та її представника згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України розгляд справи відкладено на 25.10.2022 року.
У судове засідання призначене на 25.10.2022 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 06.12.2022 року.
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси розгляд справи, призначений на 06.12.2022 року, відкладено на 02.02.2023 року.
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси розгляд справи, призначений на 02.02.2023 року, відкладено на 15.03.2023 року.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Одесі та Одеській області розгляд справи, призначений на 15.03.2023 року, відкладено на 27.04.2023 року.
У судове засідання призначене на 27.04.2023 року сторони не з'явилися, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його неможливістю прибути до судового засідання в призначений час. При цьому будь-яких належних підстав та доказів щодо причин неявки суду не надано. Розгляд справи відкладено на 12.06.2023 року.
До суду 12.06.2023 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що звернення на предмет іпотеки відбулось лише після порушення ОСОБА_1 договору позики від 22.11.2011 року та ігнорування її письмової вимоги про усунення порушення договору позики, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача.
У судове засідання призначене на 12.06.2023 року з'явився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 .
До суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його неможливістю прибути до судового засідання в призначений час. При цьому будь-яких належних підстав та доказів щодо причин неявки суду не надано. Представник відповідача вважає, що заява адвоката Портного М.І. не підлягає задоволенню. Він неодноразово повідомлявся судом належним чином, можливо розглядати за його відсутності.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складення судового рішення (ухвали) є 16.06.2023 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (його представника) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13 роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов'язками.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.
Судом встановлено, що представник позивача не з'явився у судові засідання: 27.04.2023 року та 12.06.2023 року, при цьому про розгляд справи сповіщався належним чином та завчасно, на думку суду належних доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано.
Окрім того, позивач, його представник-адвокат Портний М.І, який діє на підставі ордеру серії ВН № 1051270, будучи обізнаними про можливість розгляду справи без їх участі, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності суду не подали.
Без участі сторін в судовому засіданні суд позбавлений можливості належним чином встановити всіх обставин справи та вирішити справу по суті.
Таким чином неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень позивача.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у червні 2014 року, позивач не з'являється у судові засідання, не надає належні та допустимі докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Поважність причин пропуску судових засідань позивачем, викладена у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача (представника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.202 року справа № 521/10136/18.
24 лютого 2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, та не подання заяви про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача, суд вбачає наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача (представника позивача).
Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, про визнання договорів позики, іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнання права власності- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 16.06.2023 року.
Суддя Л.В. Домусчі