Дата документу 08.05.2023
Справа № 501/1117/23
3/501/674/23
03 травня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Семенова О.А.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 ,
адвоката - Швеця Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеського району Одеської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
09 березня 2023 року, приблизно о 20:40 годин, ОСОБА_1 , по вул. Транспортна, 27, в м. Чорноморську Одеського району Одеської області, керував автомобілем «КамАЗ», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна річ, шатка хода, та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився (протокол серія ААД №163683 від 09 березня 2023 року). Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права, передбачені ст.ст.59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, свою вину не визнав, та надав суду наступні пояснення: 09 березня 2023 року він перевозив насіння, приблизно 25 т. Працівники поліції під'їхали, приблизно о 20:40 годин та почали вимагати гроші. Він надав працівнику поліції разом з документами 500,00 грн, та працівник поліції пішов до свого товариша. Потім повернувся та віддав йому грошові кошти, повідомивши про необхідність сплатити 5000,00 грн або 2 т насіння, після чого питання по ньому закриється. Він повідомив, що насіння не його та відмовився будь-що віддавати. При цьому працівник поліції повідомив йому про необхідність переставити транспортний засіб оскільки заважає проїду, тим саме спровокував його на керування транспортним засобом. Після цього його запросили до транспортного засобу працівників поліції, не віддавали документи, запропонували продути алкотестер, однак не пояснювали для чого це робити, на що він відмовився, оскільки у нього були сумніви що алкотестер не «заряджений», тобто, що працівники поліції не нададуть чистий мундштук, а вже зі слідами алкоголю. Вони також пропонували проїхати у медичний заклад, однак він також відмовився. Протокол передали на ознайомлення. На його думку зміст не відповідав дійсності, тому він намагався в ньому це написати, однак працівники поліції не надали таку можливість.
Сторона захисту заперечувала щодо виклику працівників поліції для надання пояснень по справі щодо обставин про які повідомив ОСОБА_1 про вимагання та отримання працівниками неправомірної вигоди, з підстав того що, на їх думку, вони не підтвердять дані обставини. До правоохоронних органів з даного приводу також не звертались, а також заперечували щодо здійснення судового запиту про витребування в органів поліції «повних» відеозаписів, з підстав того, що суд зобов'язаний користуватися лише тими доказами, які надані разом із протоколом, та «повний» відеозапис фактично може призвести до погіршення становища ОСОБА_1 . З цих підстав також відмовилися від виклику в судове засідання працівників поліції які складали адміністративний протокол для з'ясування обставин подій.
Крім того, сторона захисту надала письмові заперечення на протокол в якому зазначила, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з підстав відсутності доказів того, що ОСОБА_1 відмовлявся від огляду в закладі охорони здоров'я або вчиняв дії, які могли свідчити про таке ухилення, а також з підстав відсутності матеріалах справи доказів надання та вручення направлення до медичного закладу.
Під час судового засідання захисник також додатково повідомив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо медичної установи, а також те що відеозаписи, долучені до протоколу є недопустимим доказом оскільки вони не є єдиним безперервним записом, а нарізкою, яка не містить всієї інформації, наслідком чого неможливе повне та всебічне дослідження обставин справи.
Також судом було допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив суду, що знайомий з ОСОБА_1 приблизно 3 роки, працює також водієм, в момент події, яка поставлена в провину ОСОБА_1 , був другим водієм екіпажу цього вантажного автомобілю, разом з ним вечеряли, в момент коли підійшов працівник поліції ОСОБА_1 перебував на водійському місці. Працівник поліції показав жест, який він зрозумів як вимагання грошей, на що ОСОБА_1 повідомив, що грошей не має, але працівник поліції наполягав на своєму. Між працівником поліції та ОСОБА_1 виник конфлікт. При цьому ОСОБА_1 самостійно вирішив та передав працівнику поліції 500,00 грн. Працівник поліції поклав гроші у кишеню, при цьому чи передавав документи не пам'ятає. Потім ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пішов до їх автомобіля. Через 30-40 хвилин ОСОБА_1 повернувся сумний та повідомив, що від нього вимагали 5000,00 грн або 2 т насіння на що він відмовився, та відносно нього склали протокол за ст. 130 КУпАП. Алкогольні напої вони не вживали. Такі випадки вимагання в них коштів були непоодинокі, однак вони жодного разу до правоохоронних органів не звертались.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши учасників судового провадження суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), в якому зазначена суть правопорушення, та наявний запис про те, що ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився та отримав тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом; диском з відеозаписами фіксації обставин вчиненого правопорушення, з портативного відеореєстратора (далі - бодікамера), який за № 1231 вказаний у адміністративному протоколі.
Так, на дослідженому в судовому засіданні CD-диску знаходяться 7 відеофайлів: 1 відеофайл з реєстратора транспортного засобу працівників поліції, та 6 відеофайлів з бодікамери працівника поліції.
На перших відеозаписах зафіксована обставина зупинки транспортного засобу, який рухався, та керування водієм ОСОБА_1 даним транспортним засобом.
На наступних відеозаписах з бодікамери працівника поліції вбачається, що працівником поліції роз'яснено водію ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, роз'яснені його права, передбачені Конституціє України, Кодексом про адміністративні правопорушення, а також окремо роз'яснено ст. 369 КК України щодо наслідків надання неправомірної вигоди. Працівником поліції неодноразово було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти медичний огляд за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, на що останній відмовився, а також було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження вже там огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 також відмовився. При цьому суд звертає на наступну обставину зафіксовану на відеозаписах, а саме на поведінку ОСОБА_1 , який протягом усіх відеозаписів намагається уникнути відповідей, постійно просить дозволу вийти з транспортного засобу, намагається дотягнутись до бодікамери працівника поліції та зняти її, розмахує руками, після чого включив на мобільному телефоні ліхтар та світив в очі працівників поліції та у бодікамеру працівника поліції, тобто його поведінка не відповідала обстановці як тверезої людини. Також, побачивши, що його дії не призвели до бажаного результату взагалі повідомив працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом та що вони можуть робити все що їм заманеться. При передачі йому протоколу для ознайомлення та внесення передбачених записів, ОСОБА_1 намагався пошкодити протокол. Суд вважає, що дані відеозаписи безумовно свідчать про зрозумілість ОСОБА_1 його прав та обов'язків, а також наслідків цієї відмови, що не викликає у суду будь-які сумніви, тому на думку суду даний відеозапис повністю спростовує твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не пропонувалося пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Щодо тверджень ОСОБА_1 та адвоката Швеця Р.Ю. стосовно не долучення працівниками поліції відповідного бланку направлення до закладу охорони здоров'я для проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, суд зауважує, що у даному випадку, а саме, у зв'язку з відмовою особи від проходження такого огляду у встановленому законом порядку, складення відповідного письмового направлення не є доцільним, при цьому вказане не впливає на доведеність вини у вчинені особою інкримінованого адміністративного правопорушення.
Що стосується, аргументів сторони захисту, що дані відеозаписи є «нарізаними» працівниками поліції з повної версії запису з метою викривлення інформації, є неналежні і не відповідають вимогам, то такі не заслуговують на увагу суду, оскільки хоч наявний в матеріалах справи відеозапис є фрагментарним, водночас на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та такий відеозапис дає можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Також суд критично оцінює твердження сторони захисту щодо отримання працівниками поліції неправомірної вигоди - грошових коштів сумі 500,00 грн, передача яких нібито зафіксована на відеозаписах. Однак на даних відеозаписах твердження не знайшли свого підтвердження та фактично спростовують їх, оскільки на відеозаписах чітко зафіксовано під час зупинення автомобіля передання ОСОБА_1 працівнику поліції лише посвідчення.
Оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вчинив адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
При цьому, суд критично відноситься до показань ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 щодо вимагання працівниками поліції неправомірної вигоди та надання працівникам поліції такої неправомірної вигоди, оскільки дані твердження спростовуються наявними відеозаписами події, та суд сприймає їх як намагання будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 40-1, 130, 283-287, 289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої винесено постанову, її представником, захисником та потерпілим.
Суддя
Постанова набрала законної сили «__»___________2023 р.