Справа № 946/4114/23 Провадження № 3/946/1764/23
15 червня 2023 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіна Г.І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління Служби безпеки України в Одеській області Служби Безпеки України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді старшого інспектора групи режимно-секретної роботи (начальник РСО) в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2
за п.6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу № 43 про адміністративне правопорушення, складеного 31.05.2023 року спеціалістом 1 категорії відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки Абдулджановою О.Г., встановлено, що у травні 2023 року у ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області під час проведення на підставі ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» (надалі - Закон) спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», було виявлено триваюче порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинене старшим інспектором групи режимно-секретної роботи (начальником РСО) ДУ «ICI» ОСОБА_1 .
Наказом керівника Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» №53/ОС-22 від 14.06.2022 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора групи режимно- секретної роботи (начальником РСО).
На підставі чинної «Номенклатури посад працівників ДУ «ICI», перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці», на підставі розпорядження УСБУ в Одеській області №186д від 30.12.2020, ОСОБА_1 було надано допуск до державної таємниці за формою 2, та на підставі наказу керівника ДУ «ICI» від 08,02.2021 №15/ОС-21 їй наданий доступ до інформації, яка має ступінь секретності «Цілком таємно».
У зв'язку з оформленням допуску до державної таємниці, ОСОБА_1 узяла на себе письмове «Зобов'язання громадянина України у зв'язку із допуском до державної таємниці», зміст та форма якого визначені Додатком 9 до «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабміну України від 18 грудня 2013 року №939 (надалі - Порядок - 939), відповідно до якого вона була поінформована про відповідальність за порушення законодавства у сфері охоронидержавної таємниці та зобов'язалася виконувати вимоги режиму секретності та додержуватися вимог законодавства про державну таємницю.
Таким чином, відповідно до покладених функціональних обов'язків начальника режимно-секретного органу (РСО) ДУ «ICI» (затверджені керівником від 24.01.22 №9/17), ОСОБА_1 зобов'язана знати вимоги нормативно - правових актів України, постанов та інструкцій щодо забезпечення охорони державної таємниці, організовувати та здійснювати заходи щодо забезпечення режиму секретності у вказаній установі.
При цьому, комісією Управління під час проведення вказаної спецекспертизи в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» встановлені численні порушення вимог режиму секретності за напрямами охорони державної таємниці та виявлені передумови (загрози) до витоку секретної інформації, зокрема, порушення вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів Порядку - 939, а саме:
У порушення вимог п. 160 Порядку - 939, начальником РСО не проводяться заходи із перегляду грифів секретності; інструкція на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо), не відповідає вимогам п. 228 Порядку - 939. Також, у порушення вимог п. 229 Порядку - 939, Інструкцією не передбачено повідомлення про подію органу СБУ; «Правила внутрішньооб'єктового режиму», не відповідають вимогам п. 240 Порядку - «План заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах введення правового режиму воєнного або надзвичайного стану», не відповідає вимогам п. 737 Порядку - 939, що створює передумови (загрози) до витоку секретної інформації; у порушення вимог п. 248 Порядку - 939, відсутні відмітки про обіг матеріальних носіїв секретної інформації (МИСІ) і додатків до них з часу їх отримання, чим створено загрозу до виходу МИСІ з-під контролю та витоку секретної інформації; у порушення вимог п. 426 Порядку - 939, у акті про знищення ОСОБА_2 наявні виправлення, які не засвідченні підписами всіх членів комісії.
Таким чином, ОСОБА_1 не вжито передбачених законодавством заходів щодо охорони державної таємниці, внаслідок чого в установі створені передумови (загрози) до витоку секретної інформації.
Зазначені обставини, а саме кількість виявлених порушень режиму секретності та їх характер, свідчать про те, що ОСОБА_1 у порушення вимог п. п. 41-43 Порядку - 939, не було вжито належних заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Крім того, ОСОБА_1 порушено письмове зобов'язання громадянина у зв'язку із допуском до державної таємниці (у частині неухильного виконання вимог режиму секретності, та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю), а також п. 116 Порядку - 939, яким визначено обов'язки громадянина - секретоносія.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями та бездіяльністю, всупереч своїм функціональним обов'язкам не було вжито заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці в ДУ «ICI», тобто скоєно триваюче адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним, до суду надала заява про розгляд справи у її відсутність, вину визнає.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Крім повного визнання своєї вини притягуваною, вина ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративні правопорушення та доданими матеріалами.
Здійснивши аналіз наданих суду доказів, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
При обранні виду стягнення суд враховує визнання вини, характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу.
Судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 підлягає стягненню в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 536,80 грн.
Керуючись ст. п. 6 ч. 1 ст. 212-2, 283 - 285 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 (п'ятсот десять гривень нуль копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Г.І.Смокіна