Справа № 607/5602/23Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/274/23 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП
15 червня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю:
потерпілого - ОСОБА_1
його представника - адвоката Карапетяна Е.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2023 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Згідно даної постанови, 21.03.2023 о 20 год. 47 хв. в м. Тернопіль, вул. Замонастирська, 16, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою Alcotest Drager 7510 №0278 (повірка дійсна до 20.05.2023), на табло якого висвітило результат 2,42 проміле. Водій з результатом був згідний, пройти огляд в медичному закладі відмовився. Вказаним порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху (далі ПДР).
Крім того, 21.03.2023 о 20 год. 47 хв. в м. Тернопіль по вул. Замонастирська, 16, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості, виїхав на смугу зустрічного руху, після чого допустив зіткнення з транспортним засобом KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги 2.3(б), 12.1, 1.3, 11.4 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вказує, що при складанні працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення останніми було допущено ряд процесуальних порушень, зокрема протокол та акт огляду не містять вказівки щодо рівня алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 ..
Вважає, що відеозапис з місця події, а також інші наявні у справі докази є недопустимими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши потерпілого ОСОБА_1 та його представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, ввважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Апелянт ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання, яке призначено на 15 червня 2023 року о 09:00 год. не з'явився та не повідомив апеляційний суд про причини своєї неявки на вказану дату, клопотань про відкладення розгляду до суду не подавав.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, неявка в судове засідання ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 039108 від 21.03.2023 року ОСОБА_2 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest ” 7510, із повіркою чинною до 20.05.2023 року.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор “Drager Alcotest ”, згідно з якими рівень алкоголю в крові становив 2,42 %о.
Матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, у якому зазначено, що за результатами огляду рівень алкоголю в крові ОСОБА_2 становив 2,42 %о, тому не підлягають до задоволення твердження апелянта в цій частині.
З долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 7510» - 2,42 ‰ (проміле) ОСОБА_2 був ознайомлений та не заперечував його результату, а тому відсутні підстави для визнання такого огляду недійсним.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_2 було належним чином роз'яснено підстави огляду, у зв'язку із ДТП, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
У зв'язку із цим, посилання апелянта на те, що йому не було роз'яснено його право на захист, не знайшли свого підствердження.
Крім того на місці події водій не заперечував, що вживав алкоголь перед тим як сісти за кермо транспортного засобу, а також працівниками поліції ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, однак він не виявив такого бажання.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_2 не виконав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також матеріалами справи повністю доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зокрема: даними які містяться у протоколі про адміністративні правопорушення серії ААД №039226 від 21.03.2023 року; схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.03.2023 року, яким суд дав оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні ним правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.
Зазначений вище протокол та схема місця ДТП були складені на місці ДТП у присутності ОСОБА_2 та підписані ним без жодних зауважень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на недопустимість усіх доказів у справі, мотивуючи це порушенням їх збирання, а саме вказує на те, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції №1026 під час відеофіксації події.
Такі посилання апелянта є надуманими, оскільки з огляунтого відеозапису, долученого до матеріалі справи, вбачається, що відеозйомка події відбувалася за допомогою нагрудної відеоками поліцейського.
Інші доводи апелянта, які узагальнено зводяться до незгоди із судовим рішенням, не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_2 за вчинення ним даного адмінправопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП із застосуванням вимог ст.36 КУпАП.
За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2023 року відносно ОСОБА_2 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч. 1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя