Дата документу 14.06.2023 Справа № 334/3143/23
ЄУ № 334/3143/23 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/357/23 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянула 14 червня 2023 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, одруженого, який проходить військову службу на посаді старшого навідника в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 24 квітня 2023 року, приблизно о 12 годині, водій ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «БМВ-316І», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював руху по проїжджій частині по вул. Хакаської зі сторони вул. Академіка Олександрова в напрямку вул. Узбекистанської в м. Запоріжжі.
В салоні вказаного транспортного засобу з якості пасажира перебував ОСОБА_8 .
В цей же час, у зустрічному водію ОСОБА_7 напрямку, здійснював рух автомобіль «ЗАЗ-1103», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 .
В салоні вказаного транспортного засобу в якості пасажирів перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Під час руху, в районі буд. 3-А по вул. Хакаської, на заокругленні проїзної частини вправо, водій ОСОБА_7 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, змінив напрямок свого руху вліво, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де передньою частиною керованого ним транспортного засобу допустив зіткнення із передньою частиною кузова автомобіля «ЗАЗ-1103», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_12 порушив вимоги п.п.2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
- п.2.9 Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- п.10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ-1103» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_11 та його пасажир ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР.
У результаті порушення водієм ОСОБА_7 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля «ЗАЗ-1103» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 червня 2023 року.
Встановлено ОСОБА_7 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161040 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу.
У разі внесення застави і звільнення з-під варти ухвалено покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця і роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 161040 гривень, слідчий суддя вважав встановленим та доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, та слідчим доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам,передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі підозрюваний вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка підлягає зміні.
В обґрунтування доводів зазначає, що станом на теперішній час наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, відсутня. Передбачені законодавством слідчі дії, необхідні для встановлення фактів, що мають значення по даній справі, виконані. Речові доказі перебувають під арештом.
Вказує, що він має міцні соціальні зв'язки, одружений, має позитивну характеристику за місцем проходження служби в ЗСУ, міцні зв'язки з родичами, а саме братом та батьками, з якими зареєстрований та проживає за однією адресою, не має судимостей, а також перебуває на службі в лавах ЗСУ, нагороджений медаллю за участь в бойових діях «Бахмутський рубіж», має позитивну характеристику від командування та побратимів по службі.
При цьому, розмір застави, встановлений слідчим суддею, є занадто великим. Необхідність зменшення розміру застави до 20 прожиткових мінімумів обумовлена тим, що у разі внесення застави та звільнення з під варти він матиме можливість доступу до свого майна, рахунків та грошових збережень, що пришвидшить вирішення питання відшкодування потерпілій стороні матеріальних витрат, пов'язаних із похованням та лікуванням та надання подальшої фінансової допомоги.
Просить ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення розміру застави, встановити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор висловив заперечення вимогам апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, зазначивши, що підозрюваного звільнили з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
В судове засідання апеляційної інстанції підозрюваний та його захисник не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, надали до суду заяву про розгляд без їх участі, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутності підозрюваного та його захисника, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, відомості стосовно особистості підозрюваного, обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
За вимогами ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, врахував суспільно-небезпечний характер, тяжкість кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також врахував дані про особу підозрюваного.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, в зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним органом досудового розслідування.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, з урахуванням того, що обґрунтованість висунутої стосовно ОСОБА_7 підозри в апеляційній скарзі та при апеляційному перегляді не оспорюється, зазначені висновки слідчого судді перевірці не підлягають.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є частково обґрунтованими.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_7 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги серйозність висунутої останньому підозри за вчинення тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення якого спричинило загибель людини, та очікуване покарання, дані про його особу, а в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні, ризик переховування лише збільшується, що свідчить про доведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Стосовно доведеності ризику, передбаченого п.3 ст.177 КПК України, відносно того, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що він є також в повній мірі доведений, остільки на теперішній час в ході досудового розслідування проводиться повне та всебічне вивчення та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та ОСОБА_7 , розуміючи фактичні обставини та знаючи потерпілих і свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, може впливати на них для надання сприятливих для нього пояснень.
Між тим, заявлений слідчим ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів вважає недоведеним, оскільки клопотання слідчого не містить посилання на конкретні обставини щодо спроби підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, способу перешкоджання та одночасно слідчий не аргументує такого ризику.
Ризик, означений слідчим у вигляді перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином без його обґрунтування слід визнати формальним підходом.
Однак, необґрунтованість заявленого слідством ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України не впливає на висновок про доцільність застосування запропонованого ініціатором клопотання запобіжного заходу через доведеність інших ризиків негативної поведінки з боку підозрюваного, що є переконливими та вагомими для вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу - тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованості певних ризиків, передбачених ст.177 КК України не знайшли свого підтвердження і під час перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом.
Посилання підозрюваного на міцність його соціальних зв'язків не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
Сукупність наведених обставин засвідчує, що обраний вид запобіжного заходу зможе належним чином забезпечити поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Окремо слід зауважити на застосуванні у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України по відношенню до ОСОБА_7 через визначення розміру застави, альтернативного запобіжного заходу, який у зв'язку із внесенням встановленої суми діє у даний час.
Визначений слідчим суддею розмір застави, який передбачено ч.5 ст.182 КПК України, є необхідним для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, та свідчить про розв'язання слідчим суддею питання щодо альтернативного запобіжного заходу.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості вчиненого підозрюваним злочину та матеріального забезпечення військовослужбовців, встановивши, що застава у вигляді шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, мав переконливі підстави визначити заставу не в мінімальних її межах, встановлених для тяжких злочинів, оскільки саме такий розмір застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і який, за положеннями п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не є максимальним розміром.
Судова колегія додатково зауважує на внесенні з боку сторони захисту встановленої слідчим суддею суми, що у сукупності із наведеними вище обставинами засвідчує об'єктивний підхід суду стосовно визначення розміру застави, а тому колегія суддів констатує, що встановлений слідчим суддею розмір застави не можна визнати завідомо непомірним, що виявляє необґрунтованість доводів апелянта.
Таким чином, слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини і вони обґрунтовано покладені в обґрунтування висновку про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з визначеним розміром застави.
За повідомленням прокурора обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скерований до суду та стосовно ОСОБА_7 , у зв'язку із внесенням розміру застави, діє запобіжний захід у виді застави.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді слідчим суддею питання щодо обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, що обумовлює відхилення апеляційної скарги підозрюваного.
Керуючись ст.ст.404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4