Дата документу 14.06.2023 Справа № 336/4478/23
Єдиний унікальний № 336/4478/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/381/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 181 КПК України
14 червня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком до 11 липня 2023 року включно, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, -
Старший слідчий СВ відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
14 травня 2023 року приблизно о 10 год., ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля Москвич М2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який знаходився біля будинку №3 по вулиці Вороніна в місті Запоріжжя, та за допомогою викрутки, які в нього були при собі, пошкодив замок водійської двері, відкрив їх та проник до салону автомобіля, де з-під переднього пасажирського сидіння таємно викрав автомобільний електробензонасос марки «aurora» модель АТ 9011-001FP вартістю 400 гривень та автомобільний бензиновий насос марки «Pekar» серія 700 вартістю 400 гривень, які належать ОСОБА_10 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
14 травня 2023 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082080000863 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 5).
14 травня 2023 року о 15 год. 17 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 27-30).
15 травня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 43-45).
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри та те, що прокурором не доведено, що до останнього не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування своєї скарги вказує на наявність ризику переховування, оскільки відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення подальшого покарання, тим самим затягувати розумні строки досудового розслідування та подальший розгляд кримінального провадження в суді.
Крім того зазначає, що встановлено ризик впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки ці особи є раніше знайомими підозрюваному та наразі органом досудового розслідування ще не встановлено всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Вказує, що не враховуючи всіх обставин вчиненого злочину та особу підозрюваного, а саме те, що він не має стійких соціальних зв'язків та джерела доходу, слідчий суддя прийняв рішення про відмову у застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак характер вчиненого кримінального правопорушення, обставини, за яких його вчинено, та період (військовий стан) вчинення злочину не було в повній мірі оцінено, тому застосування альтернативного запобіжного заходу, такого як нічний домашній арешт з 20 год. до 6 год. є недостатнім заходом забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, разом з тим вказала, що докази негативної процесуальної поведінки підозрюваного під час перебування під домашнім арештом відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, рішення слідчого судді просили залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява № 42310/04).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім цього, колегія суддів враховує наявність ризиків у кримінальному провадженні, існування яких зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Разом з цим, дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що застосування щодо запобіжного заходу вигляді домашнього арешту буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого злочину, обставини вчинення злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання в м. Запоріжжя.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що після застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній виконує процесуальні обов'язки та будь-яких дій, які б перешкоджали здійсненню кримінального провадження не вчиняє, від органу досудового розслідування не переховується, за викликом апеляційного суду самостійно з'явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням обставин, які встановлені у ході розгляду клопотання колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного ОСОБА_7 на час розгляду апеляційної скарги свідчить, що заявлені в клопотанні слідчого ризики попереджені застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту.
Посилання прокурора на відсутність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків та джерела доходу не можуть бути єдиною підставою для застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні свого об'єктивного підтвердження не знайшли, а прокурором не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні та у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком до 11 липня 2023 року включно, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4