Справа № 682/1052/23
Провадження № 2/682/370/2023
(повне)
15 червня 2023 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Матвєєвої Н.В.,
за участю секретарки судового засідання Дубовки Г.Ю.,
представника позивача Трубнікової О.В. (в режимі відеоконференцзв'язку з власних технічних засобів),
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,
АТ «ОГРС «Хмельницькгаз» звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ «Хмельницькгаз» - оператора газорозподільної системи, який здійснює розподіл (транспортування) газу споживачам усіх категорій на території Хмельницької області.
Взаємовідносини між споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р. та Типовим договором розподілу природного газу затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р.
Після оприлюднення договору розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося фактичне споживання природного газу та часткова оплата послуг з розподілу природного газу, про що свідчить, зокрема, фінансовий стан Відповідача (роздруківка з особового рахунку).
Вказане є підтвердженням споживання природного газу та фактом приєднання до договору розподілу природного газу (акцептування договору). Споживач не звертався до АТ «Хмельницькгаз» із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами із розподілу природного газу, визнаючи таким чином наявність правовідносин, і відтак взаємних прав і обов'язків, що з них випливають.
АТ «Хмельницькгаз», як оператор ГРМ свої зобов'язання виконує в повному обсязі та надає Боржнику послуги з розподілу природного газу.
Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг за розподіл природного газу належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1926, 40 грн за період з 01.07.2020 по 30.04.2023.
Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість у повному розмірі, а також сплачений судовий збір в сумі 2684 грн.
Ухвалою судді від 01.05.2023 у даній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.05.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини з приводу послуг розподілу природного газу. АТ «Хмельницькгаз» не надсилало йому, як споживачу заяву-приєднання і він не надсилав її оператору ГРМ. Крім того, за вказаний у позові період часу він не здійснював жодної оплати за послуги з розподілу газу. Адже не користується ними, оскільки з 2019 року він та члени його родини не проживають у квартирі АДРЕСА_1 . Оплата, яка була здійснена ним у липні 2020 року, самовільно зарахована позивачем як оплата за розподіл газу за поточний період оскільки насправді це була оплата саме за газопостачання за попередній період. Зазначає, що у наданому позивачем фінансовому стані відображені обсяги споживання ним газу, які не відповідають дійсності.
02.06.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій остання заперечує щодо аргументів відповідача, висловлених у відзиві на позов. Так, представник позивача вказує, що Кодексом ГРМ передбачено різні способи приєднання до умов договору розподілу, в тому числі:сплата рахунків оператора ГРМ або споживання природного газу. У 2020 році відповідач здійснив два платежі за послуги з розподілу природного газу: 28.01.2020 на суму 99,71 грн та 20.07.2020 на суму 604 грн. Ці суми дорівнювали сумам нарахувань за розподіл газу, що підтверджується роздруківкою з особистого рахунку відповідача. Вважає, що таким чином, відповідач акцептував договір розподілу природного газу, а факт не споживання ним природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , цього не спростовує, оскільки з 2020 року споживач розподілу газу сплачує не за обсяги споживання, а за користування потужностями. При цьому наголошує, що відповідач не звертався до АТ «Хмельницькгаз» із заявами про припинення розподілу природного газу, тобто фактично користувався і користується цими послугами. Також вказувала, на те, що надані позивачем відомості про обсяги спожитого відповідачем газу дійсно можуть не відповідати дійсності, оскільки обов'язок знімати фактичні показники лічильника газу та передавати їх оператору ГРМ, покладений саме на споживача, а в разі невиконання споживачем вказаних вимог фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу за розрахунковий період визначається на рівні планового місячного об'єму.
Під час розгляду справи по суті представник позивача поданий позов підтримала з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Додатково зауважила, що відповідачі є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надає АТ «Хмельницькгаз», за фактом приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом здійснення оплати за послуги з розподілу. Проте, всупереч умовам договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання по оплаті за розподіл природного газу не виконує належним чином, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 1926, 40 грн., яку просила стягнути з відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав викладені ним у відзиві на позов доводи про те, що він не є споживачем послуг з розподілу природного газу, оскільки будь-якого договору з позивачем не укладав, вказаними послугами не користується, оскільки з 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає, а отже і газом не користується, нараховані позивачем обсяги споживання природного газу та послуг з його розподілу є фіктивними, оплату цих послуг він не здійснював і йому невідомо, чому позивач врахував грошові кошти, які він сплатив у 2020 році за спожитий газ за попередній період, як оплату за послуги з розподілу природного газу за поточний період, хоча не заперечує, що за його дорученням плату вносив його товариш, а призначення платежу він не перевіряв.
Заслухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» є виконавцем (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу) та виробником (суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги) житлово-комунальних послуг, а саме послуги з газопостачання.
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р за №1382/27827 (далі Правила постачання природного газу). Відповідно до розділу III Правил постачання природного газу постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, який є однаковим для всіх побутових споживачів України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).
Частинами 2, 3 ст. 642 ЦК України визначено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до розділу III Правил постачання, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ:
- договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;
- оператор газотранспортної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
- споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункт 4).
Пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Пунктом 1.3 Типового договору визначено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведені норми свідчать про те, що підписання анкети-заяви про приєднання до договору є однією із підстав, які свідчать про акцептування договору, однак не виключною та не єдиною.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд не може визнати підставними доводи відповідача про те, що оскільки ним не підписано з позивачем договір з надання послуг з розподілу природного газу, він не зобов'язаний сплачувати будь-які кошти позивачу. Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, навіть при відсутності підписаного договору про надання таких послуг неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 26.04.2016 у справі № 6-2951цс15, у постанові від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.06.2022 року № 640/9828/20.
Отже, згідно пункту 2.1 Типового договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно пункту 6.6 Типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.
Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживачів. Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов'язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ «ОГРС «Хмельницькгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за цим особовим рахунком за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 становить 1926,40 грн, при цьому відповідачем у 2020 році двічі здійснювалася оплата послуг за розподіл природного газу в сумі 99,71 грн та 604,00 грн., що повністю відповідало розміру нарахованої оплати за послуги з розподілу на час здійснення платежів, вказана обставина в ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 не була спростована.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Враховуючи, що у справі встановлено наявність у відповідача фізичного підключення об'єкта споживачів до газорозподільної мережі у спірному періоді, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 заява про припинення користування природним газом не подавалась, суд вважає, що в останнього наявний обов'язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу відповідно до чинного договору.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору постачання природного газу щодо своєчасної та повної оплати спожитого газу, а тому позов щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1926,40 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір в розмірі 2684 грн, сплачений позивачем згідно платіжної інструкції від 21.04.2023 №91692 при подачі позову та згідно платіжного доручення №13085 від 18.02.2021 при подачі заяви про видачу судового наказу (справа №682/565/21, судовий наказ винесено 16.09.2021 та скасовано 17.09.2021 за заявою ОСОБА_1 ).
На підставі викладеного та керуючись ст. 509, 526, 611 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (р/р НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», МФО 315784, код ЄДРПОУ 05395598)заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1926,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (р(р/р НОМЕР_4 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, ЗКПО 05395598) судовий збір в розмірі 2684 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16.06.2023.
Суддя Н.В.Матвєєва