12.06.2023 Справа №607/10347/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщенні зали судових засідань, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023211040000800 від 01 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколів Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ,-
09 червня 2023 року слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих з числа СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 12023211040000800 від 01.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Згодом Указами Президента України ОСОБА_7 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та на даний час скасовано не було.
Так, 01.04.2023, при невстановлених обставинах, часі та місці, у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, поєднаний із проникнення у приміщення, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Надалі, того ж самого дня, ОСОБА_8 , перебуваючи на АДРЕСА_3 , повідомив про свої злочинні наміри ОСОБА_4 , на що останній погодився, таким чином вступивши з ОСОБА_8 в спільну злочинну змову.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 01.04.2023, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на автомобілі марки «Audi» моделі «100», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, приїхали до гаражу № НОМЕР_2 , який розташований на території гаражного кооперативу «Промінь» за адресою: вул. Текстильна, 28 в м. Тернополі.
Після чого, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи узгоджено, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли до приміщення вище вказаного гаражу, звідки таємно викрали мотошолом торговельної марки «HJC», моделі «IS-33», розміром M (58), вартістю 3992,33 грн мотошолом торговельної марки «Grex», моделі «R1», розміром XL (62), вартістю 861,42 грн, пожежний прилад приймально-контрольний торговельної марки «Тірас-16П», в заводському упакуванні, вартістю 15 360,00 грн, акумуляторну батарею торговельної марки «NPP» моделі «NP 12-20Ah», 12V20Ah, вартістю 2514,50 грн, перфоратор торговельної марки «Bosh» моделі «GBN-2-26 DFR» Proffessional із ручкою (рукояткою), свердловим патроном та змінним патроном з написом «PA6-GF30», вартістю 3930,48 грн, із додатковими коронками по бетону діаметром 80 мм та 65 мм, змінним патроном з написом «РА6-GF30» вартістю 375,81 грн, кейс торгівельної марки «Partizan», вартістю 125,00 грн, щітки телескопічної акумуляторної торговельної марки «Ryobi» One+ моделі «R18TPS-0» в заводському упакуванні, кількістю 2 шт, вартістю 5715,00 грн за одиницю, а також акумуляторну батарею торговельної марки «Amega» Batteries Premium, 12 V 74, акумуляторну батарею торговельної марки «4 Max» моделі «Ecoline», 12 V 60 Ah, блок живлення для системного блоку торговельної марки «Hp» із присутнім серійним номером: «120100081694», набір інструментів торговельної марки «Topex», ящик із інструментами торговельної марки «Curver», газовий балон коричневого кольору із грілкою, набір із ключами торговельної марки «Interpool», відеореєстратор торговельної марки «Hikvision» Digital Video Recorder моделі «Ds-7104 HGHI-SH», колонку торговельної марки «Pioneer» моделі «CS-557», будівельний пилосос торговельної марки «Ryobi» в заводському упакуванні, колонку торговельної марки «Маяк» моделі «10 АС-40ЗУХЛ 4.2», куртку торговельної марки «Alien» Race Tec, чорно-синього кольору, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 викрадене майно помістили в автомобіль марки «Audi» моделі «100», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору на якому приїхали, після чого покинули місце вчинення злочину, чим спричинили ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 38 589,54 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
08 червня 2023 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність вказаних ризиків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також дані, які характеризують особу підозрюваного, на думку слідчого, є підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просить задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 01.07.2023 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023211040000800 від 01 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України.
08 червня 2023 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Постановою керівника Тернопільської окружної прокуратури від 01.06.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 01 липня 2023 року.
На переконання слідчого судді обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: витягом з ЄРДР №12023211040000800 від 01 квітня 2023 р.;протоколом прийняття усної заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.04.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.04.2023; протоколом огляду місця події від 01.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.04.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 05.04.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 05.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 11.04.2023; протоколом огляду відеозапису від 14.04.2023; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.04.2023; протоколом обшуку від 25.04.2023; Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-23/4802-ТВ від 19.05.2023; Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/4797-ТВ від 09.05.2023; Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/4798-ТВ від 08.05.2023; Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/4800-ТВ від 05.05.2023; Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/4803-ТВ від 08.05.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи від 11.05.2023,іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою запобігання того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, до нього необхідно застосувати такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт.
Слідчий суддя, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
При цьому, слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновок слідчого судді щодо наявності ризиків ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 , а це зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Також, слідчий суддя погоджується із існуванням ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 може у незаконний спосіб впливати на свідків та потерпілого, оскільки йому відомі місця проживання як потерпілого так і свідків, тому що інформація про них міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими підозрюваний ознайомлений, а окрім того добре знайомий із потерпілим ОСОБА_9 , у зв'язку із чим підозрюваний усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним діяння, може навмисно схиляти потерпілого та свідків або ж через третіх осіб до зміни наданих раніше показань чи до відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки чи потерпілий не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, є підставою для застосування запобіжного заходу.
Окрім цього, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам і буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, водночас більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою по місцю проживання: АДРЕСА_2 , шляхом заборони залишати житло цілодобово, за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності та крім випадків повітряної тривоги, для прямування в укриття та перебування в ньому, та покладення обов'язків у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Разом з тим, слідчим суддею враховано, що постановою керівника Тернопільської окружної прокуратури від 01.06.2023 року строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 01.07.2023 року, відтак слідчий суддя вважає, що, з урахуванням положень ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити 01.07.2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023211040000800 від 01 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком по 01 липня 2023 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 01 липня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1