Іменем України
16.06.2023
Справа № 331/3799/23
Провадження № 1-кс/331/1186/2023
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенант юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22023080000000924 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
про арешт майна, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенант юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22023080000000924 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України про арешт майна.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000924 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
05.03.2022 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022080000000044 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
16.05.2023 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області за погодженням із Запорізькою обласною прокуратурою складено та 17.05.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровоград, українку, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , заміжню, раніше не судиму, не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
В подальшому, керуючись ч. 3 ст. 217 КПК України, на підставі постанови прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, про виділення матеріалів досудового розслідування від 09.06.2023, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000000044 від 05.03.2022 за епізодом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, виділено в окреме провадження під №22023080000000924 від 09.06.2023.
Органом досудового розслідування встановлено, що 19.04.2022 на тимчасово окупованій території Терпіннівської сільської територіальної громади, представники збройних формувань рф та створеної ними окупаційної адміністрації рф «военно-гражданская администрация Мелитопольского района», створили окупаційну адміністрацію держави-агресора «АдминистрацияТерпеньевскогосельскогопоселенияМелитопольскогорайонаЗапорожскойобласти», наділивши її всіма узурпованими у чинної Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області владними повноваженнями.
Так, у третій декаді квітня 2022 року (точну дату органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання наслідків на шкоду суверенітету, державній безпеці України, прийняла пропозицію невстановлених представників окупаційної влади, що діє на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, серед яких голова т.зв. «АдминистрацииТерпеньевскогосельскогопоселенияМелитопольского районаЗапорожскойобласти», посаду якого на той час займав ОСОБА_5 , та добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - секретаря незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «АдминистрацииТерпеньевскогосельскогопоселенияМелитопольскогорайонаЗапорожской области», створеному представниками держави-агресора на тимчасово окупованій території с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області за адресою: вул. Ювілейна, буд. 1.
Перебуваючи на зайнятій посаді, ОСОБА_4 , виконувала покладені на неї організаційно-розпорядчі функції секретаря вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора та вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань російської федерації щодо здійснення організації та керівництва роботи з:
- організації засідань та зборів представників т.зв. «АдминистрацииТерпеньевскогосельскогопоселенияМелитопольскогорайонаЗапорожской области», фіксації порядку денного, а також документальне оформлення рішень за результатами цих засідань та зборів;
- доведення до населення Терпіннівської сільської територіальної громади розпоряджень та рішень винесених від імені вказаного незаконного органу влади;
- забезпечення документообігу вказаної окупаційної адміністрації тощо.
В подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, проявивши себе перед представниками окупаційної влади держави-агресора, діючи умисно у першій декаді грудня 2022 року, ОСОБА_4 прийняла пропозицію невстановлених представників окупаційної влади, що діє на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, та добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій - голови незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Администрации Терпеньевского сельского поселения Мелитопольского района Запорожскойобласти».
Перебуваючи на зайнятій посаді, ОСОБА_4 , виконувала покладені на неї організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції керівника вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора та вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань російської федерації щодо здійснення організації та керівництва роботи з:
- управління такою окупаційною адміністрацією та її структурними підрозділами;
- винесення та затвердження рішень та владних розпоряджень від імені адміністрації, обов'язкових для виконання;
- формування структури та комплектації штату підпорядкованого їй незаконного владного органу;
- контролю за виконанням обов'язків підлеглими їй працівниками, з числа незаконно призначених на посади у незаконному органі влади;
- розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації,
- системи закладів освіти;
- діяльності засобів масової інформації на тимчасово окупованій території, зокрема щодо публікацій у інформаційному каналі в мобільному додатку «Telegram».
Зайнявши посаду голови незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Администрации Терпеньевского сельского поселения Мелитопольского района Запорожской области» ОСОБА_4 разом з головою т.зв. «военно-гражданской администрации Мелитопольского района» ОСОБА_6 неодноразово проводила заходи для місцевого населення Терпіннівської сільської територіальної громади з метою пропаганди окупаційної влади, збройної агресії військовослужбовців рф та рашизму в цілому.
Крім того, виконуючи обов?язки голови незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Администрации Терпеньевского сельскогопоселения Мелитопольского районаЗапорожскойобласти», на виконання злочинного указу президента держави-агресора путінав.в. про проведення прискореної паспортизації для мешканців тимчасово окупованої території Запорізької області та злочинного розпорядження голови незаконного органу влади - окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у квітні 2023 року організувала та забезпечила процес примусової паспортизації для місцевих жителів Терпіннівської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
Згідно з інформацією оперативного підрозділу та матеріалів кримінального провадження на даний час підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, що унеможливлює її явку до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для участі у слідчих діях.
17.05.2023 на сайті Офісу Генерального прокурора України опубліковано скан-копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_4 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 21.05.2023, 22.05.2023, 23.05.2023, а також аналогічні повідомлення та повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр» у розділі «оголошення» у номері № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, дотепер підозрювана ОСОБА_4 не з'явилася за викликом та жодним чином не повідомила про поважні причини неявки, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
09.06.2023 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваної ОСОБА_4 у державний та міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам ВКІБ УСБУ в Запорізькій області.
Згідно з отриманою інформацією, на даний час підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів слідства та перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступне майно:
-об'єкт нерухомого житлового майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1.
Просить накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуженнята розпорядження, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1) об'єкт нерухомого житлового майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1. У зв'язку з наявністю ризиків, розгляд клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просимо провести у закритому судовому засідання без виклику та повідомлення підозрюваного та сторони захисту.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних обставин.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000924 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 332391209 у власності підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступне майно: об'єкт нерухомого житлового майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1.
За ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 додаткового (першого)протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено,що кожна фізична,або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше,як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом,або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Слідчий суддя вважає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження.
На цей час існують обґрунтовані підстави вважати, що вказане нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1, може бути продане чи оформлено на іншу особу.
Оскільки, майно, належить ОСОБА_4 на яке просить накласти арешт слідчий за погодженням з прокурором та в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо даних, які свідчать про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому до підозрюваної необхідно застосувати арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Заборона або обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, тому у частині задоволення клопотання щодо накласти арешт, шляхом заборони розпорядження на приватне нерухоме майно ОСОБА_4 - 1/1 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання необхідно відмовити.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того,слідча суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенант юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22023080000000924 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження об'єкту нерухомого майна, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1