Справа № 308/3194/23
15 червня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України,-
В моє провадження в порядку автоматизованого розподілу надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України. Відвід мотивовано тим, що на 29 травня 2023 року Ужгородським міськрайонним судом призначено розгляд скарги ОСОБА_5 на протиправні та незаконні дії слідчого ДБР та прокурора в двох кримінальних провадженнях № 420220700000000069 від 12.05.2022 року та № 6202314016000043 від 21.02.2023 року. Слідчою суддею ОСОБА_6 протиправно і незаконно погоджено перші та повторні клопотання про проведення обшуків у ОСОБА_5 та її рідних, незаконно погодила клопотання слідчого ДБР про накладення арешту на спільне майно подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Дана ухвала слідчого судді від 14.03.2023 року була оскаржена ОСОБА_5 до Закарпатського апеляційного суду - за результатами розгляду апеляційної скарги дії та висновки слідчої судді були визнані помилковими та скасована ухвала слідчої судді ОСОБА_6 . Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_6 допустила велику кількість порушень норм матеріального та процесуального права. У сторони захисту з 15.02.2023 склалася конфліктна ситуація із слідчою суддею ОСОБА_6 . Вказані обставини, за твердженням адвоката, дають обґрунтовані підстави вважати про відсутність довіри до слідчого судді ОСОБА_6 , а відтак з метою уникнення сумніву в об'єктивності і неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 ,просить задоволити заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_6 .
Заявник адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 в судове засідання не зявився. Подав до суду заяву про відкладення розгляду заяви.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України заперечив вважає, її не обгрнутованою.
За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.
Суд, вивчивши матеріали справи в межах заявленого відводу, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Що стосується доводів заявника про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, суд виходить з наступного.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенкопроти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'активним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді,тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). Укожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти,які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Заявник вказує, що основними підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України є те , що слідча суддя ОСОБА_6 погодила перші та повторні клопотання про проведення обшуків у ОСОБА_5 та її рідних, погодила клопотання слідчого ДБР про накладення арешту на спільне майно подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та допущення слідчим суддею ОСОБА_6 велику кількість порушень норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши доводи заяви, суд вважає недоведеним факт упередженості слідчого судді ОСОБА_6 під час розгляду скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України.
Наведені в заяві обставини про відвід слідчого судді ОСОБА_6 є такими, які не викликають сумнів у його неупередженості, а також не містять належних та підтверджених обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості та унеможливлювали ухвалення слідчим суддею об'єктивного процесуального рішення у справі.
Будь-які докази на підтвердження фактів, які б свідчили про особисту зацікавленість слідчого судді в розгляді клопотання чи його упередженість в матеріалах справи відсутні.
Доводи, викладені у заяві про відвід, щодо наявності сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 в розгляді скарги є тільки припущеннями заявника, інші доводи жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.
Окрім того, в основу заяви про відвід покладені доводи про незгоду з процесуальними рішеннями та діями судді ОСОБА_6 проте ці твердження не відносяться до обставин, що виключають участь слідчого судді у розгляді скарги. Вказані обставини можуть слугувати підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції , а процесуальна позиція судді у даній справі не може бути підставою для його відводу. Не погодження з процесуальними рішеннями та діями судді не є підставою для його відводу та не свідчить про упередженість судді у розгляді цієї справи.
Окрім цього, відповідно до заяви № 3 про недовіру та відвід судді ОСОБА_6 , вказано що копію даної заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 скеровано до Вищої Ради Правосуддя.
Відповідно до п. 2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН N 2006/23 від 27.07.2006 об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Суд вважає, що подана заявником скарга відносно слідчого судді ОСОБА_6 автоматично не свідчить про її упередженість в подальшому при прийнятті рішень у клопотаннях, скаргах та заявах, поданих адвокатом ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 .
На даний момент у суду відсутня можливість встановити результати розгляду такої скарги, а тому такий аргумент є лише припущенням.
Зважаючи на викладене, суд вважає , що не було доведено наявність об'єктивної чи суб'єктивної упередженості слідчого судді ОСОБА_6 під час розгляду клопотання у справі № 308/3194/23, а тому заявлений ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 відвід слідчому судді є безпідставним та необгрунтованим, а відтак відсутні підстави для задоволення відводу, що передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Оскільки інших обставин, які в силу ст. ст. 75, 76 КПК України виключають участь слідчого судді у розгляді справи заявник не зазначає, а ті обставини які викладені в заяві не є обставинами, що виключають участь слідчого судді у розгляді справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, а тому в задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата оголошення повного тексту ухвали - 16.06.2023 року 0 10-15 год.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1