Номер провадження: 11-кп/813/1551/23
Справа № 507/120/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали кримінального провадження №12022162360000362 від 06.12.2022 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 26.05.2023 року, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України,
встановив:
Савранським районним судом Одеської області розглядається кримінальне провадження №12022162360000362 від 06.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 26.05.2023 року, задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 25.07.2023 року, без визначенням розміру застави.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції послався на те, що ризики які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не відпали. Суд також послався на те, що судом ще недопитані малолітня потерпіла ОСОБА_7 та експерт, на яких обвинувачений перебуваючи на волі, може незаконно впливати. Крім того, суд послався на те, що обвинувачений, в разі доведення його винуватості в інкримінованому йому злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення від можливого призначеного покарання.
Не погоджуючись з ухвалою судузахисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник посилається на незаконність оскарженої ухвали, оскільки суд вже дослідив відеозаписи допиту малолітніх потерпілих, а тому посилання на ризик впливу на малолітню потерпілу, яка ще не допитана судом, є безпідставними. Захисник вважає, що суд не врахував позитивну характеристику обвинуваченого, той факт, що він раніше не судимий, до затримання мав постійне місце роботи. Захисник вважає, що мотиви суду стосовно лише тяжкості можливого покарання є недостатніми для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які не заявляли клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх участі, а також прокурора, який будучи повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився та клопотань про розгляд за його участі не подавав.
Відповідно до вимог ст.422-1 КПК України (далі - КПК) розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Колегія суддів вважає, що в умовах воєнного стану відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це може становити загрозу для вказаних осіб.
За наведених обставин, враховуючи положення ч.4 ст.422-1 КПК, апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ч.1 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або обирає запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 199, 331 КПК, які регламентують продовження строку дії запобіжного заходу.
При цьому, апеляційний суд враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, кількість та вік потерпілих, наслідки для зазначених осіб, що мали негативний вплив на нормальний психосоціальний та сексуальний розвиток потерпілих, а також можливу міру покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі визнання його винним (позбавлення волі на строк до 8 років).
За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням положень ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки, виходячи з вищевикладеного, є об'єктивні підстави вважати, що до теперішнього часу продовжують існувати ризики, враховані при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом апеляційної інстанції не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу обвинуваченого у вчиненні ним тяжкого злочину і не одного щодо малолітніх осіб, дають підстави вважати, що на даний час існують зазначені районним судом ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, залишити вирок або ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 26.05.2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в кримінальному провадженні №12022162360000362 від 06.12.2022 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4