Провадження №2-а/522/244/23
Справа № 522/10361/23
16 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Волошина А.С.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач 29.05.2023 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7028612 від 21.05.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, провадження у справі просить закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при виїзді з дому позивач під'єднав причіп та перевірив його на справність, все працювало, однак поліцейські його зупинили через те, що сто-сигнал на причепі не працював, позивач поправ розетку і стоп-сигнал запрацював, тобто до закінчення розгляду справи усунув недоліки, які сталися в дорозі. Вказує, що поліцейський порушив процедуру, адже виніс постанову без будь-якої підготовки, не було вирішенні клопотання та не були заслухані особи, також позивачу не роз'яснювалися його права. Крім того, диспозиція статті 121 КУпАП вказує на несправність світлових приладів в темну пору доби, однак позивач зупинили в день. Більше того, стоп-сигнали не визначені як зовнішні світлові прилади. В постанові відсутнє посилання на відео, тому таке відео не може прийматися до уваги.
Ухвалою від 31.05.2023 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 08.06.2023.
У судовому засіданні 08.06.2023 було відкладено розгляд справи у зв'язку з задоволенням однойменного клопотання відповідача.
До суду 13.06.2023 надійшов відзив Департаменту патрульної поліції, згідно якого вказує, що факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудного портативного відео реєстратора та автомобільного відеореєстратора. Поліцейські повідомили позивача про суть порушення, роз'яснили йому його права. Позивач визнав свою вину на місці, факт правопорушення не заперечував, доводи про те, що він відразу усунув недоліки спростовуються відеозаписом. Відсутність посилання на відеозапис в постанові не може бути причиною скасування такої постанови.
У судовому засіданні 15.06.2023 було долучено до справи відзив з додатками. ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити, при тому позивач не заперечував, що на момент його зупинки стоп-сигнал не працював. Представник Департаменту патрульної поліції Нагнибіда О.М. заперечував проти задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та показання свідка, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.05.2023 інспектором поліції Березюк Євгеном Ігоровичем було складено постанову серії ЕАС №7028612, згідно якої ОСОБА_1 , 21.05.2023 о 12:01 год. в м. Одесі, по вул. Приморська, 57, керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом у якого не працювали сир-сигнали, чим порушив п. 31.4. ПДР. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн (а.с.10).
ОСОБА_1 надав 21.05.2023 працівникам поліції пояснення, в яких зазначив, що при виїзді з дому позивач як водій з досвідом все перевірив, все працювало, однак при огляді виявив поганий контакт на розетці підключення і все працює, просив обійтися попередженням.
З відеозапису наданого відповідачем вбачається, що позивач рухався на автомобілі з причепом, на якому не працював стоп-сигнал. Позивач говорив «за стопи давайте мені постанову та я поїхав», визнав, що зупинка була законна. Поліцейський представився, роз'яснив, що розпочинає розгляд справи та суть правопорушення, були роз'яснені його права, зокрема право подати клопотання, на що він вказав, що пояснення подавати не буде, подасть клопотання про відкладення розгляду справи. Позивача було повідомлено, що при ще одному правопорушенні буде вирішуватися питання про конфіскацію авто або адмін.арешт. Позивач та поліцейський не могли порозумітися на рахунок проблискового маячка, а за стоп-сигнал ОСОБА_1 сказав, щоб поліцейські складали постанову.
Частина перша статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам Національної поліції визначена ст.222 КУпАП. До підвідомчості вказаного суб'єкта віднесенно і розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в т.ч. і передбачених ст.121-3 КУпАП. Згідно ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Разом з тим, відповідно до пп.а п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством в разі якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. В даному випадку режим роботи зовнішніх світлових приладів причепа не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме, стоп сигнали, які передбачені конструкцією транспортного засобу, не працювали. Таким чином позивачем не спростовано доказів порушення ним п. 31.4.3 ПДР України.
Робота стоп-сигналів має бути забезпечена та перевірена водієм, адже робота таких приладів має вагоме значення при організації дорожнього руху.
Згідно п.2.3.а Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В обґрунтування доведеності обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, відповідачем надано до відзиву відеозапис нагрудного реєстратора поліцейського.
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, суд приходить до висновку, що такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Отже, доводи позивача про неприйняття до уваги відеозапису адже про нього не вказано в постанові, не приймаються судом до уваги.
Як вказувалося вище, інспектор поліції роз'яснювалися позивачу його права, зокрема і можливість подання пояснень та клопотань, позивач не висловлював заперечень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за те, що на причепі не горіли стоп-сигнали, відеозаписом підтверджується рух ОСОБА_1 на автомобілі з причепом з непрацюючими стоп-сигналами, інші доводи позивача також спростовані матеріалами справи, зокрема відеозаписом, який є належним доказом по справі, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання Правил дорожнього руху України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог закону, адміністративне стягнення накладене в межах санкції статей закону, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в суді, а тому дійшов висновку залишити оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16 червня 2023 року.
Суддя: В.Я. Бондар