Справа № 509/114/23
13 червня 2023 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференцзв'язку обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022162380000461 від 27.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ленінське міста Свердловськ Луганської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, пенсіонера, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
До обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 17.01.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 18 березня 2023 року включно, в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Ухвалами суду від 15.03.2023 року та від 27.04.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою закінчується 26.06.2023 року.
Закінчити судовий розгляд кримінального провадження до цього часу неможливо.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку - суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
13.06.2023 року прокурор ОСОБА_3 подала до суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до шістдесяти днів, враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчиняти незаконний вплив на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, яке в судовому засіданні підтримала повністю.
13.06.2023 року захисник ОСОБА_5 подав до суду письмове заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свої заперечення обгрунтовує тим, що судом при розгляді даного кримінального провадження вже досліджено основну частину доказів, не допитано свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні. Однак їх покази, на думку сторони захисту, зможуть лише охарактеризувати осіб обвинуваченого та померлого. Сторона захисту заперечує кваліфікацію вчиненого діяння, яке інкриміновано за ч.1 ст. 115 КК України, вважають, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 більше підпадають під ознаки ст. 118 КК України. Тому захисник просить відмовити в клопотання прокурора та обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні захисник підтримав своє письмове клопотання з викладених в ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, пенсіонер, одружений, утриманців не має, має зареєстроване місце проживання на території Луганської області, фактично проживав на території Одеської області, раніше не судимий.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави як обрання так і продовження дії виключного запобіжного заходу обвинуваченому є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу, суд вважає, не забезпечить належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, обрання виключного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує також вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, що у відповідності п.4 ч.2 ст.183 КПК України, обґрунтовує продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим суд враховує, що встановлені ухвалою суду від 17.01.2023 року ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потеплілу та свідків в даному кримінальному провадженні, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Жодних доказів про те, що обвинувачений не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
Таким чином, суд вважає, що законні підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні, а тому суд вважає на необхідне продовжити строк тримання його під вартою строком на 60 днів, включно, без права внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 серпня 2023 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 16.06.2023 року.
Головуючий: ОСОБА_1